Запит українців на боротьбу з корупцією під час відбудови
У грудні цього року на замовлення Transparency International Ukraine за підтримки Проєкту USAID «ВзаємоДія» та дослідницької агенції Info Sapiens презентували результати другої хвилі соціологічного опитування населення й мерів про те, як має відбуватися післявоєнна відбудова України.
Результати показали, що саме корупція в питаннях прийдешнього відновлення турбує людей навіть більше, ніж повторення бойових дій. Як і в першій хвилі дослідження в березні цього року, українці вважають корупцію найбільшим ризиком для відбудови, причому відразу за двома параметрами:
- повернення корупційних схем (на ньому акцентували 79% респондентів);
- відсутність контролю і, як наслідок, розкрадання коштів (75% респондентів).
За пів року побоювання українців щодо корупції збільшилися на 9%, щодо безконтрольності використання коштів, які надають міжнародні донори в рамках численних спільних проєктів, — на 2%. Тож як і навесні, наприкінці 2023 року найбільшою загрозою для відбудови України залишається саме корупція. І лише на третьому й четвертому місцях турбот опинилися великий масштаб руйнувань (65%) і загроза повторення бойових дій (63%).
За словами представника Комітету ВРУ з питань держвлади Віталія Безгіна (фракція «Слуга народу»), з 1 січня 2024-го на наступні чотири роки для України стане доступною програма Interreg Europe, у її межах — а це загалом 6,4 мільярда євро — усі держави ЄС можуть отримати кошти.
«Ми не член ЄС, однак можливість поборотися за частину цього фінансування нам дадуть. Утім скільки реально залучимо коштів з неї — це питання й завдання», — зазначає Безгін.
Звісно, міжнародні донори повинні впевнитися не лише у професійному менеджменті, а й у тому, що кошти використають за призначенням і банально не розкрадуть. За останній рік маємо позитивні приклади відбудови, каже депутат.
«Є ініціатива Cities for Cities, — розповідає він, — базується у Львові й працює зі шведськими, європейськими партнерами. Цей проєкт уже показав, що працює. Ще один успішний — це повний патронат Естонії над Житомирщиною. Де реально не те що відновили об'єкти інфраструктури, а побудували нові дитячі садочки на місці вирв від російських ракет».
Він також погоджується, що корупція залишається величезною внутрішньою проблемою. За його словами, органи місцевої влади вже підписали понад півтори тисячі проєктів з міжнародними партнерами.
«Але є реальність, коли два мери чи голови обласних рад підписують меморандуми, викладають класні фотки. Після чого через пів року бачаться на черговій п'янці. І на цьому співпраця завершується. Так цей механізм працювати не може. Без досвіду європейських колег ніякої перспективи залучення коштів не буде», — попереджає Безгін.
Відповідальні за відновлення й перші викривачі корупції
Нардеп Безгін упевнений, що відповідальність за «хаос з відсутністю стратегії відбудови несе не так місцева влада, як профільні органи: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури й Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури».
До речі, те саме опитування демонструє, що відсоток українців, які назвали роботу Агентства неефективною, також зріс із 23% у березні до 31% в листопаді.
«Агентство відновлення та розвитку інфраструктури ми маємо суто номінально. Хоча можемо вітати, що його голова Мустафа Найєм на своєму прикладі показав антикорупційний кейс», — наголошує Безгін.
Як відомо, Мустафа Найєм отримав статус викривача корупції, коли повідомив, що Андрій Одарченко та Сергій Лабазюк, народні депутати України, спробували підкупити його. Перший, за версією слідства, пропонував голові Агентства відновлення як хабар Bitcoin в еквіваленті 50 тисяч доларів, аби той посприяв отримати кошти з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ на ремонт підконтрольного йому об'єкта інфраструктури. Депутат Лабазюк хотів підкупити і Найєма, і віцепрем'єра Олександра Кубракова, щоб його компанія одержала підряди для відновлення інфраструктурних об'єктів на мільярд гривень. За це обіцяв 3–5% вартості кожного підряду.
LB.ua докладно писав про те, хто такі викривачі корупції та чим вони відрізняються від заявників.
Нагадаємо, викривачем з гарантіями захисту трудових прав, безпеки та можливістю отримати 10% винагороди може стати людина зсередини організації, підприємства, органу влади. Яка має докази фактів корупційних дій і передає цю інформацію у відповідні органи.
За законом про запобігання корупції, той-таки Мустафа Найєм як викривач корупції може розраховувати на 10% винагороди від розміру предмета корупційного злочину. У його випадку це майже девʼять тисяч доларів (приблизно 336 тис. гривень). Другий кейс, де Лабазюк передав 150 тис. доларів, — там Найєм і Кубраков можуть отримати по 7,5 тис. доларів.
Єдиний портал повідомлень викривачів. Чи стане він інструментом контролю грошей на відновлення?
Заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Олена Мошенець (фракція «Слуга народу») у розмові з LB.ua прогнозує, що після того, як перші 5–10 викривачів корупції отримають винагороди, процес буде запущено, «як снігову кулю, якої вже не зупинити».
Парламентарка нагадує, що перший викривач, «агент НАБУ» Євген Шевченко, за рішенням Вищого антикорупційного суду у справі ексміністра екології та природних ресурсів, бізнесмена Миколи Злочевського, отримав понад 13 млн грн винагороди. Восени ВАКС виніс рішення про виплату ще одному викривачеві майже 1,7 млн грн.
Згідно з оцінками Мошенець, гальмує повноцінний запуск інституту викривачів низька обізнаність самих українців. Зокрема, про те, що з вересня за підтримки USAID «ВзаємоДія (SACCI)» НАЗК запустило Єдиний портал повідомлень викривачів корупції, де кожен українець може анонімно чи персоніфіковано передати всю наявну інформацію про факти корупції, починаючи з місцевих органів влади, закінчуючи самими ж антикорупційними органами: НАЗК, САП, НАБУ.
Про те, як подати заявку на сайт й отримати ідентифікатор — код з високим рівнем захисту персональних даних, LB.ua також уже писав.
«Я більш ніж упевнена, що цей портал може стати ефективним інструментом боротьби з корупцією у процесі відбудови. Порівняю його запуск зі встановленням відеокамер на дорогах, коли з них прибрали поліцейських. Це не лише знизило корупцію серед самих патрульних, а й дало розуміння всім, що за тобою постійно спостерігають. Тепер же кожен співробітник міністерств, агенцій, будь-якої організації з відбудови і не тільки може онлайн подати всю інформацію про корупцію. Загалом, усі, хто задіяний у внутрішніх процесах конкретного органу чи організації, будуть розуміти, що кожен поряд може бути викривачем. Тому я не сумніваюся, що кількість викриттів буде постійно збільшуватися. Нам головне дочекатися першого десятка виплат винагород», — додає Олена Мошенець.
Голова НАЗК Олександр Новіков на конференції за підтримки USAID «ВзаємоДія (SACCI)» розповів, що лише за чотири місяці роботи порталу подано понад 800 заявок. Нині триває підключення до нього державних органів.
Утім лише вісьмох авторів заявок із цих понад 800 зрештою кваліфікували як викривачів. Що вказує: необхідна просвітницька робота, людям слід роз'яснити, хто саме може стати викривачем, вважає начальник відділу Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Ігор Приміч. Це не просто люди, які зіткнулися з корупцією в побуті чи у взаємодії з органами влади, бюджетними установами. Викривач має бути співробітником самої структури й повинен надати конкретні докази.
Натомість директор відділу демократії та врядування USAID в Україні Марк Еллінгстад називає запуск порталу справжньою можливістю зміцнити відповідальність і доброчесність у державному секторі.
«Портал повідомлень викривачів — це вірний інструмент у вірний час. Він оптимізує звітність у всіх державних установах, що дозволяє економити бюджетні кошти. Цифрова система забезпечує доступність, зручність використання та безпеку даних. І, нарешті, централізований характер порталу гарантує ефективну реакцію. Тому USAID пишається тим, що підтримав НАЗК у розробці та впровадженні порталу», — наголошує він.
За його словами, уряд США вважає цей проєкт однією з основних інвестицій у протидію корупції в Україні.
Чому не всі ще готові повідомляти про корупцію відкрито?
На жаль, статистика показує низьку кількість публічних повідомлень викривачів, більшість із них — анонімні.
Позитивні зрушення все ж є. За інформацією заступника Генерального прокурора, керівника САП Олександра Клименка, у 2021 році до суду скерували лише одну справу за участю викривача. У 2022-му — 5. Цього року — уже 7.
«Але це лише публічні викривачі. Більшість людей ще не готові публічно викривати корупцію і допомагають нам у документуванні злочинів анонімно. Узагалі, людині важливо психологічно подолати цей бар’єр. Тому Єдиний портал повідомлень викривачів допоможе їм у цьому… Також потрібно пояснювати, що, крім винагороди, викривач отримує певні правові гарантії від переслідування чи звільнення. У перспективі ми побачимо великий результат», — переконаний Олександр Клименко.
Водночас керівниця Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина нагадує, як з 2019 року державних службовців опитували, якою вони бачать організаційну культуру на публічній службі. Цього року опитали також посадових осіб місцевого самоврядування. Опрацювали майже 44 тисячі анкет.
«Ми отримали такі дані: 44% готові анонімно повідомляти про корупцію, зокрема, через Єдиний портал повідомлень викривачів. 11% не готові до цього, майже 45% ще вагаються. І ці майже 45% — це скоріше ті, хто все ж не готовий. Тому ми працюємо, щоб стимулювати їх до дій. Сформувати культуру нульової толерантності до корупції складно, але завдяки співпраці з НАЗК процес уже рухається», — зазначає Наталія Алюшина.
Історія викривача на понад 13 мільйонів. Мотивація не лише фінансова
На конференції за підтримки USAID «ВзаємоДія (SACCI)» свою історію розповів публічний викривач Євген Шевченко, відомий у ЗМІ як «агент НАБУ». Саме він отримав понад 13 мільйонів гривень як перший викривач корупції.
Шевченко не ховає обличчя, відмовився від державної охорони, яку йому пропонували за законом. Зараз пише книжку про свої історії викриття.
Розповідає: до 2014 року був звичайним підприємцем, працював з імпортом, як ніхто знав про хабарі під час розмитнення.
«Я не був винятком. Корупція була в принципі нормальною історією мого бізнесу. Хоча я їздив по світу, бачив там ставлення до корупції та хотів, аби Україна так само жила за цими стандартами», — визнає Євген Шевченко.
Потім у країні почалася Революція гідності, тоді війна з Росією — і підприємець вирішив не давати жодного хабаря.
«З автомобільного бізнесу мені довелося піти. А потім я рушив на війну. У 2015 році, коли повернувся, то побачив, що, на жаль, у країні нічого не змінилося. Коли повертаєшся з фронту, у тебе дуже важкий досвід. Ти сподіваєшся, що там ти захищав країну з надією, що сама країна це теж розуміє», — зазначає викривач.
Саме в той час з’явився новий орган — НАБУ. До Шевченка, який мав у ньому знайомих, звернувся прокурор, який попросив допомогти з призначенням у відомство.
«Якби він мені так прямо на зустрічі не запропонував хабар, можливо, я навіть посприяв би у проходженні конкурсу через рекомендацію. Але він прямо сказав про 10 тисяч доларів за посаду. Про що я повідомив в НАБУ. Зрештою, він отримав вирок. Відсидів і навіть вийшов», — продовжує Шевченко.
Потім він писав інші заяви, надавав докази, свідчив. І на сьогодні взяв участь уже у 30 кримінальних провадженнях.
«Я отримав позитивний досвід викривання корупціонера і [досвід] структури, що показала особисто мені результат. Можу співпрацювати з НАБУ, бо ненавиджу корупціонерів так само, як і окупантів», — пояснює мотивацію викривач.
Текст підготував LB.ua за підтримки USAID «ВзаємоДія (SACCI)». Редакція продовжить серію матеріалів про викривачів корупції в Україні.