Ініціатори та їхні ініціативи
2023 року у Верховній Раді відбулося 51 засідання. За одне нардепи розглядають у середньому до двох десятків законопроєктів чи постанов. Якщо на початку року нардепи мали лише кілька днів засідань у сесійній залі на місяць, то наприкінці 2023-го це були майже звичні пленарні тижні.
Очікувано, що саме нардепи є ініціаторами більшості законодавчих змін, адже їх кількісно більше. Крім того, саме парламент є найвищим і єдиним органом законодавчої влади, що вповноважений ухвалювати закони.
Водночас переважно ініціативи нардепів колективні, винятками є організаційні питання від голови ВРУ Руслана Стефанчука. Також реєструють особисті ініціативи президента Володимира Зеленського й очільника Кабміну Дениса Шмигаля.
Законодавчі ініціативи нардепів, президента й Кабміну досить суттєво різняться за рубриками, що також логічно, зважаючи на визначені Конституцією та законами повноваження. Наприклад, президент Володимир Зеленський протягом 2023 року подав найбільше ініціатив щодо міжнародних угод, на другому місці — безпека й оборона, на третьому — ініціативи щодо державного будівництва.
Відсоток прохідності (відсоток зареєстрованих законопроєктів, які стали чинними актами. — Ред.) ініціатив президента найвищий — 86%, що також очікувано, адже вони переважно стосуються міжнародних угод і питань безпеки, які зараз пріоритетні для держави. Крім того, серед ініціатив президента немає відхилених чи знятих з розгляду законопроєктів або постанов.
Натомість Кабмін у 2023 році приділяв увагу галузевому розвитку, правовій та економічній політиці. За прохідністю урядові ініціативи на третьому місці — лише 23%. Понад 45% законопроєктів або постанов Кабміну ще опрацьовують у парламентських комітетах.
Більшість ініціатив народних депутатів 2023 року стосуються правової та економічної політики. Загалом таких законопроєктів подано найбільше. Також нардепи мають найвищий показник законопроєктів, які відхилили й зняли з розгляду — 274. Це свідчить про низьку якість підготовки або ж про реєстрацію ініціатив лише для власного піару й подальшого хайпу на чутливих для суспільства темах.
Якісні ініціативи vs законодавчий спам
Більшість підтриманих у 2023 році законопроєктів подали представники владної фракції «Слуги народу», які переважно очолюють комітети й підкомітети ВРУ.
Водночас у переліку лідерів є співголова опозиційної «Європейської солідарності» Ірина Геращенко, яка також увійшла в п’ятірку лідерів за відсотком прохідності ініціатив (28%).
Як правило, саме керівники парламентських комітетів виступають першими в колективі співавторів законопроєктів і реєструють їх. Зауважимо, що в таких випадках йдеться переважно про напрацювання всього комітету, а не лише його голови, заступника чи окремого нардепа.
Крім того, важливим фактором для потенційного ухвалення законопроєкту чи постанови є наявність керівної посади на рівні фракції або партії в автора ініціативи.
Зауважимо, що велика кількість поданих або підписаних у співавторстві законопроєктів не свідчить про їхню якість. Деякі нардепи досить часто зловживають правом законодавчої ініціативи і перетворюють його на законодавчий спам як привід для особистого піару ті «приголомшливих» показників у звітах.
До законодавчого спаму зараховують законопроєкти, які відхилили відразу або заслухали і зняли з розгляду. Також законодавчим спамом вважають законопроєкти, які вимагали доопрацювання, але жоден законотворець не взявся за це.
Як бачимо на графіці, найбільше ініціатив протягом 2023 року подав скандальний мажоритарник від «Слуги народу» Георгій Мазурашу, однак вони мають найменший відсоток підтримки, прохідність серед лідерів подання на рівні лише 12%. А майже половина ініціатив Мазурашу, які стали чинними і де він є співавтором, — це колективні проєкти постанов про звернення Верховної Ради до парламентів, урядів демократичних держав світу, міжнародних організацій тощо. Такі майже завжди ухвалюють і мають високий рівень підтримки нардепів.
Цей нардеп протягом року найчастіше фігурував в одіозних ініціативах. Зокрема, законопроєкт № 9223 — про заборону критики в соцмережах — розкритикували навіть колеги по партії. У проєкті нардепи пропонували вводити покарання за коментарі під вигаданими іменами, що «шкодять суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, національній, державній, економічній чи інформаційній безпеці України».
А нещодавно Мазурашу запропонував оголосити загальнонаціональний щоденний час молитви за перемогу й звільнення всієї території України від російської окупації (законопроєкт № 10328).
Важливим і показовим у законодавчій роботі є критерій прохідності законопроєктів. Із графіки бачимо, що найвищий він у голови фінансового комітету від «Слуги народу» Данила Гетманцева (43%), голови комітету соціальної політики Галини Третьякової (32%) і голови підкомітету з питань інформполітики Євгенії Кравчук (31%).
Рейтинг безініціативності
Одинадцятеро нардепів Верховної Ради не подали або ж не поставили підпису під жодним законопроєктом чи постановою протягом 2023 року, більшість із них — депутати від забороненої партії ОПЗЖ. Водночас у цьому переліку є представник владної фракції — колишній сценарист студії «Квартал 95» Олександр Кабанов.
Крім того, у деяких нардепів немає жодної ініціативи протягом двох років. Наприклад, Сергій Дунаєв і Олександр Колтунович від забороненої ОПЗЖ подавали її востаннє аж два роки тому, як і позафракційний утікач Федір Христенко. Також нічого не реєстрував протягом двох останніх років нардеп V–ІХ скликань, представник фракції «Європейської солідарності» Руслан Князевич. А нардеп від групи «За майбутнє», волинський мажоритарник Степан Івахів за все ІХ скликання ВРУ подав лише сім ініціатив, з яких тільки одна стала чинним актом.
За рік не було законодавчих ініціатив і в нардепа від проросійської ОПЗЖ, а нині члена групи «Відновлення України» Дмитра Ісаєнка, який навіть після заборони партії залишається секретарем комітету держвлади. Нардепа пов’язують із забудовниками столиці, протягом року він неодноразово фігурував у корупційних розслідуваннях. У 2023-му НАБУ і САП повідомили Ісаєнку про підозру у спробі заволодіння земельною ділянкою площею 8 га в Києві.
Жодної ініціативи протягом року не зареєстрував і колишній регіонал, мажоритарник з Одещини Антон Кіссе. Водночас нардеп у 2023-му змінив членство у групах — із «За майбутнє» перейшов до «Довіри».
Рух ЧЕСНО неодноразово писав про нардепів, які зловживають правом законодавчих ініціатив під час війни. Проблема популізму й маніпулювання думкою виборців в Україні не нова, проте під час воєнного стану такі прояви мають куди серйозніші наслідки, адже можуть шкодити державності й грати на руку ворогові.
На другий рік повномасштабної війни Росії проти України перед українським парламентом ще критичніше стоїть виклик — як зберегти вкрай хиткий баланс між гілками влади, відновити власну суб’єктність, утримати продуктивний рівень роботи на тлі загального падіння суспільної довіри до державних інституцій.
Крім того, у Верховній Раді скорочується кількість народних депутатів. Нині вона рекордно низька — 401. Проти парламентарів регулярно порушують провадження за різними звинуваченнями — від корупційних і шахрайства до підозр у державній зраді.
Прискіплива увага журналістів і громадськості до роботи народних депутатів також вплинула на дострокове припинення їхніх повноважень. Очевидно, що протягом останніх років мандат парламентаря дещо девальвував в українській політичній системі й не гарантує уникнення відповідальності, як це було раніше. Також тенденція зменшення чисельності народних депутатів повертає до дискусії про доцільність існування закріпленої в Конституції кількості 450 обранців, до теми представництва та пропорційної кількості нардепів. Але предметною ця дискусія стане, лише коли скасують воєнний стан, що дозволить вносити зміни до Основного закону країни.
Інфографіка: Іван Лампека
Дані: Дарина Лихенко