ГоловнаПолітика

Закони воєнного часу: які рішення ухвалила Рада за чотири місяці

За чотири місяці від початку повномасштабної війни Росії проти України Верховна Рада ухвалила майже дві сотні законів та постанов. В середньому за одне засідання народні депутати ухвалюють близько 20 документів

Більше ніж за половину прийнятих законів — 57% — проголосували конституційною більшістю у 300 та більше голосів. Понад 80% ухвалених законів були подані нардепами, натомість серед них найбільше подали голови комітетів Верховної Ради від “Слуги народу”. 

Рух ЧЕСНО проаналізував кількісні показники ухвалених законів за час дії воєнного стану в Україні. Найбільший відсоток ухвалених законів був поданий самими народними депутатами, на другому місці — урядові законопроєкти, на третьому — ініціативи президента України Володимира Зеленського.

Фото: ЧЕСНО

Турборежим воєнного часу

Всі ухвалені закони та постанови Верховної Ради за час воєнного стану опубліковані в окремому розділі на сайті українського парламенту, станом на кінець червня там було зазначено 197 документів. Проте слід зазначити, що загалом голосувань за законопроєкти за цей час було трохи більше (в середньому протягом одного засідання депутати розглядали близько 20 документів), але, очевидно, ще не всі опубліковані на сайті ВРУ. Ми аналізували лише ті, які є в публічному доступі.

Фото: ЧЕСНО

У перші місяці після повномасштабного вторгнення парламент працював більш злагоджено та майже як у турборежимі на початку каденції — погоджений керівництвом парламенту та представниками фракцій і груп перелік порядку денного швидко голосували (деякі засідання, по суті, тривали трохи більше 15 хвилин) і майже всі законопроєкти та постанови ухвалювались конституційною більшістю у 300 голосів. Так, на засіданнях 15 та 24 березня конституційною більшістю нардепи ухвалили 95% та 91% порядку денного відповідно.

Фото: ЧЕСНО

Ці показники роботи депутатів дають підстави говорити про, по-перше, наявність так званої неформальної оборонної коаліції парламенту на початку повномасштабної агресії росії проти України, адже ми бачимо високу продуктивну динаміку голосувань, яка, у свою чергу, свідчить про наявність консенсусу серед нардепів різних фракцій та груп.

Крім того, по-друге, голосування за порядок денний засідання конституційною більшістю свідчить про наявність більшості нардепів у сесійній залі та незначну кількість прогульників під час воєнного стану.

Проте вже у квітні показник ухвалення рішень конституційною більшістю частково зменшився та пішов на спад далі у травні, а на останніх трьох засіданнях червня та початку липня взагалі не було законопроєктів, які б отримали 300 та більше голосів за.

Фото: ЧЕСНО

Ухвалено 122 закони та 75 постанов. Більшість ініціаторів законодавчої ініціативи — самі народні депутати, на другому місці законопроєкти Кабінету міністрів, на третьому — президента Володимира Зеленського. Слід також зазначити, що більшість законопроєктів від народних депутатів є колективними, крім організаційних питань від голови ВРУ, а також ініціатив президента та прем’єр-міністра. 

Законопроєкти Уряду протягом дії воєнного стану переважно присвячені економічній політиці (22% від усіх ухвалених законопроєктів ВРУ за цей час). Наприклад, неодноразових змін до бюджету України на цей рік, припинення аудиторської діяльності в Україні аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, які пов’язані з РФ. Також це зміни до законодавства щодо передачі цілісних майнових комплексів державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин) та іншого майна Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.

Фото: ЧЕСНО

На другому місці в тематичній рубриці ухвалених законів — документи правової політики, зокрема низка змін до Кримінального кодексу (наприклад, посилення відповідальності за мародерство), Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального процесуального кодексу України щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом та ін.

На третьому місці — закони, які стосуються безпеки та оборони України. Половина поданих за цей час до парламенту законодавчих ініціатив президента Володимира Зеленського стосується саме теми безпеки та оборони. Це логічно, адже президент України є Верховним головнокомандувачем ЗСУ згідно зі статтею 106 Конституції та у разі збройної агресії проти України приймає рішення щодо застосування Збройних Сил України з метою оборони держави від агресора. 

Що ж до самих ухвалених законів із цієї рубрики, слід виокремити перший схвалений Верховною Радою 24 лютого закон про затвердження указу президента про запровадження воєнного стану (і подальше його неодноразове продовження), закон про загальну мобілізацію, використання ЗСУ та інших збройних формувань, закон про основи національного спротиву, про Службу військового капеланства, про встановлення винагород за добровільно передану ЗСУ придатну для застосування бойову техніку держави-агресора тощо.

Що подають фракції та групи?

Серед ухвалених законів та постанов за час дії воєнного стану є законодавчі ініціативи від депутатів майже усіх фракцій та груп ВРУ, крім представників колишньої ОПЗЖ (наразі це групи ПЗЖМ та “Відновлення України”), представників групи “Довіра”, а також позафракційних депутатів (не рахуючи керівництво ВРУ, яке також є позафракційним).

Що ж до пофракційного розподілу ухвалених законів, то більшість належить ініціативам представників владної “Слуги народу” (74%). Тут також є своя логіка, адже більшість комітетів та підкомітетів ВРУ очолюють саме нардепи-“слуги”, тому вони реєструють законодавчі ініціативи. Водночас слід враховувати, що йдеться переважно про напрацювання всього комітету, а не лише його очільника, першого заступника чи окремого нардепа. Так, наприклад, серед ухвалених законів ініціативи голів комітетів від “Слуги народу” становлять 60%, крім того, є законопроєкти заступників голів комітетів, а також представника президента у ВРУ Федора Веніславського (чотири законопроєкти) тощо.

Фото: ЧЕСНО

На другому місці позафракційні депутати (14%). Це ініціативи керівництва парламенту — голови ВРУ Руслана Стефанчука та першого заступника Олександра Корнієнка. Їхні ініціативи переважно стосуються організаційних питань роботи Верховної Ради, заяв та звернень від українського парламенту до міжнародних організацій, фондів та установ. 

Крім того, заступниця спікера Олена Кондратюк разом із Микитою Потураєвим подали законопроєкт щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин (можливість оновлення пошкоджених рекламних конструкцій під час дії воєнного стану).

На третьому місці серед фракцій та груп за ухваленими законами за час воєнного стану — “Голос”, половина ініціатив були подані Ярославом Железняком, зокрема на тему економічної політики (про податкові пільги для виробників україномовних аудіокниг та про звільнення від оподаткування за винагороду за передану ЗСУ придатну для застосування трофейну військову техніку). Також ВРУ 338 голосами за ухвалила законопроєкт від нардепа “Голосу” та секретаря Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Романа Костенка, який водночас воює на Півдні України, про основи нацспротиву.

Фото: facebook/Ярослав Железняк

Крім того, за час воєнного стану Верховна Рада ухвалила два закони, які були подані п’ятим президентом України та нардепом від фракції “Європейської солідарності” Петром Порошенком. Обидва законопроєкти були колективні, прийняті на засіданні 3 березня і стосувались інформаційної безпеки (посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформпродукції та заборони виготовлення і поширення інформпродукції, спрямованої на пропагування дій держави-агресора).

З ініціатив нардепів фракції “Батьківщини” за час дії воєнного стану було ухвалено три закони — один із рубрики “економічна політика” від заступника голови партії Сергія Власенка та два від вінницького мажоритарника Олега Мейдича. Законопроєкт колективу нардепів, серед яких був і Власенко, стосувався відтермінування звітності на час воєнного стану, його 281 голосом за Верховна Рада ухвалила 3 березня. Дві ініціативи нардепа Мейдича були із рубрики галузевого розвитку, обида законопроєкти ухвалили на засіданні 21 квітня, один із них стосувався спрощення фітосанітарних заходів для сільськогосподарської продукції̈ та агрохімікатів, другий — особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану.

Від депутатської групи “За майбутнє” було ухвалено одну постанову та два закони, ініціатором двох із них був новопризначений уповноважений із прав людини ВРУ Дмитро Лубінець, який до голосування очолював Комітет ВРУ з питань прав людини. Перший його законопроєкт був профільним та стосувався особливостей поводження з військовополоненими і встановлення повноважень органів влади у цьому питанні. Другою була постанова про висловлення недовіри уповноваженому ВРУ з прав людини Людмилі Денісовій

Ще одним ухваленим законом від групи “За майбутнє” був законопроєкт вінницького мажоритарника Петра Юрчишина, а також вже згаданого Олега Мейдича та інших депутатів з Аграрного комітету ВРУ — щодо безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції під час воєнного стану, який 313 голосами за ухвалили в цілому на засіданні 12 травня.

Законодавчі рекордсмени

Максимальну кількість голосів — 363 — при голосуванні у Верховній Раді за час повномасштабної війни росії проти України отримала постанова про вчинення Росією геноциду в Україні, подана у квітні спікером Русланом Стефанчуком. На другому місці з результатом 362 голоси за — голосування у першому читанні законопроєкту про механізм позбавлення держнагород зрадників України, який подав голова комітету з нацбезпеки та оборони Олександр Завітневич. 

Зазначимо, що Рух ЧЕСНО до 30-ліття відновлення незалежності України опублікував спецматеріал “Українська незалежність і кримські мажоритарники у Верховній Раді”, в якому, серед іншого, йшлося і про те, що нардепи від Криму, які після окупації Кримського півострова стали російськими колаборантами, досі мають українські державні нагороди, наприклад звання Героя України.

На третьому місці за кількістю отриманих голосів депутатів — 361 за — законопроєкт про ратифікацію гарантійної угоди між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (надання Україні додаткових 100 млн доларів від МБРР).

Найменше — 226 голосів — за час дії воєнного стану отримало голосування за зміни до закону “Про приватизацію державного і комунального майна” (щодо спрощеної приватизації для сприяння релокації підприємств), поданого мажоритарником із Полтавщини від “Слуги народу” Олексієм Мовчаном.

Фото: ЧЕСНО

Найбільшу кількість ухвалених законопроєктів — 18 — подав голова Комітету з питань правоохоронної діяльності ВРУ, нардеп від “Слуги народу” Сергій Іонушас. Майже всі вони стосувались компетенцій відповідного комітету та змін правової політики в умовах дії воєнного стану: боротьби з кіберзлочинністю, присвоєння спеціальних звань поліції, скасування відповідальності у випадках добровільної здачі зброї та бойових припасів, удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність тощо.

Олександр Саліженко, Парламентський аналітик
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram