Довга дорога до відновлення декларування
Електронне декларування в Україні стало однією з важливих складових антикорупційної реформи, розпочатої у 2014 році, коли у жовтні парламент ухвалив базовий закон «Про запобігання корупції».
Єдиний державний реєстр декларацій в електронному форматі (до цього посадовці подавали їх у паперовому вигляді) запрацював у серпні 2016 року. Його функціонування контролює Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК).
Однак після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року обов’язкове подання декларацій парламент призупинив, ухваливши 3 березня 2022 Закон «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни». Згідно з ним звітність усі суб’єкти декларування мала б подавати лише через 3 місяці після скасування воєнного стану. 12 травня того ж року парламент ухвалив аналогічний за змістом Закон «Про внесення змін до деяких законів щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування на період дії воєнного стану». А 8 липня 2022 року депутати проголосували Закон «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо сфері запобігання корупції умовах воєнного стану», за яким посадовці мали б подавати декларації також впродовж 90 днів після закінчення ВС.
У перший рік великої війни лише 7% народних депутатів Верховної Ради добровільно подали декларації до НАЗК за 2021 рік. Це ж зробила лише третина всіх посадовців.
Перша спробу відновити декларування депутати зробили у вересні 2022 року, коли голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія зареєстрував законопроєкт 8071 «Про внесення змін до деяких законів України з метою виконання вимог Європейської комісії щодо набуття Україною статусу члена Європейського союзу». У жовтні того ж року його навіть схвалив профільний Комітет Ради з питань антикорупційної політики. У лютому 2023 року президент підтримав петицію щодо відновлення декларування та ухвалення цього законопроєкту.
Але його так і не винесли на розгляд парламенту. Хоча міжнародні партнери неодноразово наголошували на необхідності відновлення е-декларування. А 30 січня 2023 року посли країн G7 та ЄС вже показали «червону картку» – виступили за якнайшвидше ухвалення в Україні Державної антикорупційної програми, відновлення е-декларування та фінансового звітування політичних партій. Останню вимогу, до речі, парламент уже виконав.
Також у меморандумі з МВФ за програмою розширеного фінансування EFF ухвалення закону про відновлення декларування назвали структурним маяком із терміном виконання наприкінці липня. Тому вже 27 липня Рада ухвалила новий законопроєкт групи нардепів на чолі з Арахамією №9534 про відновлення електронного декларування чиновників, за що проголосували 299 депутатів.
Як зазначили автори у пояснювальній записці, закон передбачає, що чиновники мають подавати декларації не лише за 2023 рік, а й за два попередні.
Додатково проєкт передбачав відновлення спецперевірок декларацій.
Водночас, на період дії воєнного стану в Єдиному державному реєстрі декларацій у відкритому доступі відображатимуться декларації, але без:
– ідентифікаційного коду або номера паспорта громадянина України;
– місця проживання та місцеперебування об'єктів, зазначених у декларації;
– дати народження;
– номерів рахунку у банківській чи іншій фінансовій установі;
– відомостей про населені пункти, де розташовані об'єкти, що вказуються у декларації;
– ПІБ всіх інших осіб, зазначених у декларації (крім суб'єкта декларування);
Таку редакцію одразу розкритикували громадські активісти та організації.
«Це означає, що ПІБ всіх родичів та третіх осіб, на яких, оформлено статки, лишаться закритими від суспільства. Без інформації про третіх осіб також не буде зрозуміло, у кого посадовці орендують або купують житло чи інші дороге майно, позичають кошти, від кого отримують подарунки», оголосили у спільній заяві ЦПК, ВО «Автомайдан», Громадська рада при НАЗК, Асоціація відкритих даних, Інститут законодавчих ідей, Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE та ряд інших організацій.
Антикорупційні активісти також зазначили, від суспільства можуть приховати “доброчинців”, які дарують чи за безцінь продають декларантам дорогу нерухомість чи елітні авто. І звернули увагу, що проєкт дозволяє не декларувати будь-яке майно, якщо ринкова вартість користування ним коштує менше ніж 124 тис. грн. І якщо посадовець користується ним менш як 183 дні та/або два останні місяці звітного року. Це дозволить чиновникам зареєструвати майно на родичів, маніпулювати ціною його оренди і взагалі не вказувати таке майно у декларації.
Врешті, до другого читання антикорупційні організації закликали нардепів забезпечити повернення декларування з відкриттям даних декларацій у тому ж вигляді, що й до початку вторгнення і без зазначених «дірок» декларуванням майна.
Але депутати вирішили не зупинятися та до другого читання внесли правки, якими взагалі на рік для себе відстрочили відкритість декларування.
Посварилися ще на комітеті
3 вересня посли G7 вчергове закликали відновити декларування. Та наголосили, що реєстр одразу має бути відкритим.
Однак наступного дня, 4 вересня, на засіданні антикорупційного комітету винесли правку про відстрочку на рік для нардепів, які лише за власним бажанням можуть при поданні е-декларацій включити опцію про їх відкритість.
“Це правка комітету, подана за результатами робочої групи при голові ВРУ, яку очолював Давид Арахамія. Тобто це правка, яка гарантувала потрапляння закону до зали, відтак авторами записані члени комітету. Фактично голосів «слуг» на комітеті за цю правку було достатньо”, – розповів LB.ua перший заступник голови Комітету з питань антикорупційної політики, представник “Голосу” Ярослав Юрчишин.
Джерела LB.ua в комітеті повідомили цікаву деталь. “На засіданні був присутній Арахамія. Він фактично диригував голосуванням більшості”, – розповів один з нардепів.
На думку Юрчишина, усі слушні аргументи щодо безпеки декларантів уже враховані до другого читання: “Це – військові, окрім ВЛК і ТЦК, полонені, громадяни на тимчасово окупованих територіях. Усі вони не повинні декларуватись до закінчення воєнного стану або деокупації території”.
Його колега по комітету, представниця “Європейської солідарності” Вікторія Сюмар також обурилася тим, що декларації будуть закритими щонайменше впродовж ймовірно виборчого 2024 року: “Лише якщо декларант не захоче поставити галочку і зробити декларацію публічною”.
Також народним депутатам можна буде приховати оренду житла за державні кошти.
Під час самого засідання комітету трапився скандал. Так, Вікторія Сюмар повідомила, що за ініціативою “Європейської солідарності” на голосування поставили їх правку щодо декларування доходів позаштатних радників Офісу та прессекретаря президента. За її словами, спочатку 5 з 9 членів підтримали цю поправку.
“Але почався скандал і результати голосування встановити не змогли... При переголосуванні вже було 3 голоси “за”. Та всі – лише з опозиційних фракцій. Радники Офісу можуть видихнути”, – зазначила вона.
“Депутати сільрад, які не отримують зарплати з бюджету, будуть декларуватися, вони і члени їх родин – пожиттєві РЕР (політично значущі особи), та не мають права виїхати з країни. При цьому вони ні на що не впливають. А от ті, хто фактично керує країною, дають вказівки суддям і ЗМІ, втручаються в роботу місцевих органів влади, впливають на бюджети, беруть участь в міжнародних перемовинах і закритих військових нападах – не декларуються. Мова про позаштатних радників ОП. Ці люди не вилазять з марафону, невідомо за що живуть, керують країною, і ні за що не відповідають», – обурилася ще одна представниця “Європейської солідарності” Ірина Геращенко.
Правки не пройшли
Вже під час засідання парламенту 5 вересня та розгляду законопроєкту у другому читанні цю правку № 10 авторства фракції “ЄС” щодо декларування радників Офісу президента навіть не включили до порядку денного.
Не набралося голосів і за ключову поправку №371 про негайне відкриття реєстру, без відстрочки на один рік. За проголосували лише 199 нардепів (“Слуга народу” – 117, “Європейська солідарність” – 22, “Батьківщина” – 5, “Платформа за життя та мир” – 15, “За майбутнє” – 8, “Голос” – 17, “Довіра” – 7, “Відновлення України” – 1, позафракційні – 7).
Один з тих, хто голосував “за”, нардеп “Слуги народу” Віталій Безгін визнав: “Сором. Це великий мінус. Буде опція для декларанта зробити свою декларацію відкритою! Це маленький плюс”.
Його колега по фракції та керівниця постійної делегації в ПАРЕ Марина Мезенцева навпаки вважає, що жодної зради немає: “Декларантів 800,000 осіб. У тому числі – це представники Сил Оборони. Не тільки народні депутати. А ще й місцеве самоврядування і велика кількість осіб. Є норма, яка без проблем дозволяє відкрити декларацію за ініціативи декларанта, що я, наприклад, точно зроблю. Це безпека не виключно для нардепів, а для інших категорій декларантів”.
Врешті, Рада на засіданні 5 вересня ухвалила у другому читанні Закон № 9534 за що проголосували 329 нардепів.
Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія за результатами голосування повідомив, що його декларація точно буде відкритою.
Зміни до КУАП: покарання не буде, якщо “забув” задекларувати статки до 1,3 млн грн
Також на засіданні 5 вересня парламент проголосував в цілому Закон “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”.
Його мета – дати можливість особам, яких будуть притягати до відповідальності за несвоєчасне подання декларацій, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, докази, клопотаня через персональний електронний кабінет Реєстру.
Однак під час самого розгляду в закон внесли принципову поправку, яка дозволить по суті уникнути відповідальності тим, хто “забув” задекларувати майно на суму до 1,3 млн грн. Правку підтримали аж 250 народних депутатів.
Вже 6 вересня не лише антикорупційні організації, а й НАЗК попросило президента ветувати цей закон.
У НАЗК звернули увагу не лише на норму про 1,3 млн грн, а й на те, що дані Реєстру будуть приховані “від громадян, журналістів та доброчесних керівників”.
А також, що чинний Реєстр корупціонерів відповідно до цього закону буде “почищений”.
“Оскільки в законі піднята “планка” адміністративної відповідальності з 250 тис. грн до 1,3 млн грн, то після набуття ним чинності НАЗК має автоматично прибрати з Реєстру усіх тих, хто вніс недостовірні дані на суму, меншу 1,3 млн. грн”, – пояснив Ярослав Юрчишин.
6 вересня Верховна Рада внесла технічні правки в цей закон, фактично законсервувавши норму про 1,3 млн грн, розповіла LB.ua членкиня Комітету з питань правоохоронної діяльності, представниця “Голосу” Олександра Устінова.
“Ми пропонували, щоб в законі була дисциплінарна відповідальність до 250 тис. грн (у разі внесення недостовірних даних до декларації). Ну, помилився, тебе не вносять до Реєстру корупціонерів. Однак зробили так, що до 1,3 млн можеш “помилитися”, “забути”. Сплачуєш штраф від 17 до 100 тис. грн. Нехай буде середній – 50-60 тис. Сплачуєш його та адміністративного порушення вже немає та гуляєш далі. Ти – не корупціонер. Сьогоднішніми двома правками це остаточно уточнили. Тобто ти можеш до 1,3 млн “помилитися”. У тебе “адміністративка”, а не кримінал. Тебе не вносять до Реєстру. Все! Чесно, я не знаю, як вони це будуть пояснювати людям”, – заявила Устінова.