Хто та скільки отримає у 2023 році?
Державне фінансування партій запровадили для того, щоб зменшити вплив олігархів на політичну систему. Реформа відбулася у 2015-2016 роках. За ці кошти партії мали б системно працювати, розвивати місцеві осередки, підвищувати рівень взаємодії з виборцями, проводити різноманітні дослідження і підвищувати якість законотворчої діяльності.
За умови дотримання формули, закладеної у профільне законодавство, у 2023 році на фінансування партій мали б виділити 960 млн гривень.
Водночас переданий Кабміном і підтриманий Верховною Радою в першому читанні проєкт держбюджету передбачав значно меншу суму — 366 млн гривень.
Між першим і другим читаннями депутати подали близько півтора десятка правок, якими пропонували взагалі не виділяти коштів на фінансування партій чи перенаправити їх на інші статті видатків. Утім в остаточній редакції врахували спільну поправку представників "Слуги народу", "Батьківщини" та "Європейської солідарності", які запропонували збільшити обсяг державного фінансування до 885 млн гривень, тобто залишити на рівні останнього року.
Рух ЧЕСНО звернувся до авторів згаданої поправки з питанням — а наскільки справедливо, що партії взагалі отримують бюджетне фінансування в умовах повної відсутності звітності, а отже – контролю?
"Слуга народу" — єдина партія, яка в нинішній час війни здала паперовий звіт за 4-й квартал 2020-го. Ми хотіли б подати звітність за 2021 рік. На жаль, технічна можливість подання політичною партією фінансового звіту відсутня. На сьогодні партії не мають доступу до відповідного електронного реєстру. НАЗК пояснює це рекомендаціями Міністерства цифрової трансформації щодо проведення технічних робіт, спрямованих на максимальне посилення захисту інформації в умовах воєнного стану. Ми чекаємо вирішення питання з боку НАЗК", — пояснює голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк.
Однак саме лише відкриття реєстру для подання звітності може створити більше проблем, ніж користі. По-перше, звітування партій не має бути добровільним актом — робити це повинні всі, а не окремі партії, які раз на рік подаватимуть один квартальний звіт (так було зі "Слугою народу" останні два роки, і це найкраща ситуація з-поміж інших парламентських партій, які взагалі припинили звітувати). По-друге, відкриття реєстру для подання звітності не означає відкриття реєстру для громадян і журналістів.
По-третє, недоречно відкривати доступ до реєстру, не вирішивши питання з перевіркою поданих звітів. Адже, з одного боку, з моменту подання звіту НАЗК має лише 60 днів на його перевірку, а з іншого — всі перевірки призупинено на час воєнного стану. Тож подані звіти НАЗК узагалі не зможе перевірити, бо зараз не має на це права, а пізніше не матиме на це підстав, адже спливуть терміни перевірки.
Якщо у "Слузі народу" висловлюють готовність добровільно подавати звітність, то в "Європейській солідарності" кивають на монобільшість, яка нібито не поспішає відновлювати її на законодавчому рівні.
"Державне фінансування партій вважаю справедливим навіть у такий скрутний для країни час. Відсутність звітності може виправити закон, який зареєстровано у ВР, але монобільшість не вважає за пріоритет його розгляд", — говорить Максим Саврасов, народний депутат і керівник секретаріату "Європейської солідарності".
Тут варто наголосити, що Руху ЧЕСНО невідомо про будь-які спроби Саврасова чи інших представників фракції ЄС активізувати розгляд цього законопроєкту чи подати новий. При цьому найсвіжіший звіт "Європейської солідарності" покриває далекий перший квартал 2020 року. На відміну від "Слуги народу", яка раз на рік подає якийсь із старіших і не надто актуальних звітів, ЄС ставиться до цього питання більш прагматично: поновлять обов’язок звітувати — будемо звітувати. Але від держфінансування в партії відмовлятися не готові.
Також ми звернулися по коментар до народного депутата від "Батьківщини" Івана Крулька, який є співініціатором поправки щодо збільшення держфінансування на наступний рік. Він на запитання ЧЕСНО не відреагував.
Таким чином, на фінансування партій у 2023 році передбачено 885,6 млн гривень, що суттєво вище, ніж у початковій версії держбюджету, але на 8% менше, ніж могло б бути, якби під час розрахунку обсягів фінансування чітко дотримувалися формули, закладеної в законі "Про політичні партії в Україні".
Скільки отримає кожна партія?
За звичайних обставин визначити розмір фінансування кожної партії досить просто — 90% коштів розподіляють між парламентськими партіями пропорційно до їхнього результату на виборах, а ще 10% — рівними частками між партіями, які забезпечили належний рівень представництва жінок серед обраних за списком депутатів Верховної Ради (не менше від третини). У цьому скликанні право на додаткове фінансування отримали "Голос" і "Європейська солідарність".
Утім "звичайним" 2023 рік не буде.
По-перше, держфінансування взагалі не отримуватиме заборонена ОПЗЖ. Оскільки рішення про заборону партії є остаточним, то 132,8 млн гривень, які мали б піти на фінансування ОПЗЖ, гарантовано залишаються в бюджеті.
По-друге, найімовірніше, фінансування не отримуватиме "Голос". Рішення про зупинку фінансування "Голосу" НАЗК прийняло ще на початку 2021 року. НАЗК, зокрема, запідозрило партію в укладанні фіктивних договорів для виведення державних коштів. У партії з цим не погодилися і звернулися до суду. Хоч це і дозволило "Голосу" отримати частину фінансування за 2021 рік, останнє судове рішення все ж було за НАЗК. Таким чином, ще 103,5 млн гривень залишаться в бюджеті.
По-третє, зважаючи на економічний стан країни, Кабмін може прийняти рішення про скорочення певних видатків. Такою можливістю уряд скористався у 2022 році, коли скоротив видатки, зокрема на фінансування партій — на 10%. Таким чином, навіть ті партії, які не заборонені чи щодо яких не приймалося рішення про зупинку державного фінансування, можуть отримати менше коштів, ніж передбачено бюджетом.
Ось як перераховували державні кошти 2022 року. Упродовж усього року партії мали б отримувати таке саме фінансування, як і в першому кварталі, утім за рахунок скорочення видатків суми за наступні квартали були меншими.
По-четверте, кожна партія, яка отримує держфінансування, може частково чи повністю відмовитися від нього. З 2016 року, коли і запровадили державне фінансування, частково від нього відмовилася лише одна партія. Мова про "Слугу народу", яка у 2020 році оголосила про відмову від 70 млн гривень (держфінансування за два квартали), пояснюючи це бажанням перенаправити ці кошти на потреби, пов’язані з боротьбою з COVID-19.
Для партій їхня благодійність чи волонтерство за кошти держфінансування може виглядати як відмова від цих коштів. Так, "Слуга народу" нещодавно передала 130 млн гривень на закупівлю протитанкових комплексів "Стугна-П". Та за своєю природою це радше цільовий благодійний внесок, який конвертували в позитивні згадки в медіа, тоді як для офіційної відмови від цих коштів є спеціальна процедура.
По-п’яте, у разі різкого погіршення економічної ситуації казначейство може просто не перерахувати партіям держкошти. Це малоймовірний сценарій. Попри очікування, до нього не дійшло навіть у 2022 році, але такий ризик усе ж існує.
Якщо жодна з п’яти опцій, які потенційно впливатимуть на фактичну суму розподілених коштів, не спрацює, наступного року три парламентські партії отримають сукупно 649,2 млн гривень.
На що підуть ці кошти?
Зробити висновки про те, як партії витрачатимуть кошти у 2023 році, можна було б, використавши їхню фінзвітність за 2021 чи 2022 роки. Але такої звітності ніхто не подавав. Тому ми попросили представників трьох парламентських партій пояснити, на що пішли державні кошти минулого року.
"ЄС витрачає фінансування 2022 року на статутну діяльність. У цьому році додалися ще витрати на підсилення обороноздатності", — говорить керівник секретаріату ЄС Максим Саврасов.
На уточнювальне питання, на яку саме "статутну діяльність" пішли кошти, Максим Саврасов не відповів.
Загалом "Європейська солідарність" у 2022 році отримала з держбюджету 114 млн гривень.
Не набагато більше конкретики і від "Слуги народу".
"Розповідати деталі можна буде після подання звітності до НАЗК. З того, що можу сказати вже — партія "Слуга народу" передала 130 млн гривень свого бюджетного фінансування на виробництво озброєння для Збройних сил України, а саме — ракетних комплексів "Стугна-П", — розповіла голова "Слуги народу" Олена Шуляк.
Після спрямування 130 млн гривень на закупівлю озброєнь у "Слуги народу" лишається ще 265 млн, а загалом партія у 2022 році отримала 395 млн.
"Батьківщинівець" Іван Крулько не відповів на жодне питання ЧЕСНО, у тому числі про те, куди партія витратила 75 млн гривень, отриманих із держбюджету 2022 року. Востаннє партія подавала звіт ще за 1-й квартал 2020 року.
Тож можливість дізнатися, як партії розпоряджаються держкоштами, матимемо тільки після повноцінного відновлення обов’язку подавати звіти.
Чи є перспективи відновлення звітування у 2023 році?
Державне фінансування партій — одна з чотирьох основних складових реформи політичного фінансування 2015 – 2016 років. Основні аспекти реформи передбачали:
-
чітке регулювання приватного фінансування (хто не може / може давати кошти, в який спосіб і скільки);
-
запровадження щоквартальної фінансової звітності;
-
запровадження системного державного контролю за фінансуванням політичних партій;
-
запровадження державного фінансування.
Парламент нового скликання залишив із цієї чотирискладової реформи лише одне — державне фінансування. У березні-квітні 2020 року, прагнучи допомогти бізнесу пережити карантин, парламент прийняв низку змін до законодавства, які на короткий період – один-два місяці – звільняли від сплати частини податків, і відтермінував подання частини звітності. Утім собі народні депутати допомогли найбільше — дозволили всім партіям, у тому числі своїм, не подавати фінзвітності аж до завершення карантину. Навряд чи за цим хтось слідкує в умовах воєнного стану, але карантин триває досі, і немає підстав вважати, що найближчим часом він буде скасований.
Ситуація ускладнилася і новими обставинами, пов’язаними з воєнним станом та іншими змінами до законодавства, які дозволяють не подавати звітності та впроваджують "мораторій" на перевірку тих звітів, які подаються партіями з власної ініціативи. І навіть якщо припустити, що котрась партія все одно захоче подати свій звіт, вона не зможе зробити це, оскільки з міркувань безпеки НАЗК обмежило доступ до реєстру звітності.
Одним з наслідків згортання реформи політичних фінансів стало те, що заборонена ОПЗЖ не прозвітувала і вже ніколи не прозвітує, куди витратила кількасот мільйонів гривень, отриманих із держбюджету у 2020-2022 роках. Фактично ці кошти подарували партії без жодних умов. Ба більше, ми так ніколи й не дізнаємося, хто принаймні офіційно фінансував кампанію ОПЗЖ на місцевих виборах.
Шанси відновити обов’язок подавати звітність і перевіряти її, ймовірно, з'явилися на початку 2022 року.
"Головою фракції "Слуга народу" (йдеться про Давида Арахамію. – ЧЕСНО) подано законопроєкт № 8071, яким передбачається розблокування проведення перевірок звітності політичних партій. Законопроєкт уже отримав висновок відповідного комітету ВР та очікує на розгляд у сесійній залі", — повідомила в коментарі для ЧЕСНО голова партії, народна депутатка Олена Шуляк.
Варто додати, що згаданий підтриманий комітетом законопроєкт не містить згадок про фінансову звітність партій, тому йдеться про те, щоб подати до нього відповідні пропозиції між першим і другим читаннями.
Шанси на те, що такі пропозиції підтримають, цілковито залежать від партій, які отримують державне фінансування, передовсім від найчисельнішої фракції парламенту — "Слуги народу".
Можливо, частина депутатів думає, що звітність для партій не на часі, але в такому разі вони мали відповісти на питання:
-
чи на часі отримувати держфінансування?
-
чи на часі нарощувати спроможності держави виявляти випадки прямого чи опосередкованого фінансування українських партій Росією?
-
чи на часі засвідчити перед громадянами України та західними партнерами, що за прозору відбудову країни відповідатимуть прозорі партії?
Якщо всі відповіді ствердні, то час відновлювати фінзвітність і контроль за фінансуванням партій.