Такого точно не було
Перше, що треба зазначити в роботі українського парламенту – у таких умовах Рада ще не працювала. Воєнний стан дається взнаки. Сесійні тижні перетворювалися на сесійні дні. Тобто робота була максимально скорочена, але й максимально продуктивна. Більшість законопроєктів приймається без обговорення.
Із загальних мінусів – серйозне зменшення публічності парламенту. Причому якщо відсутність прямих трансляцій засідань Верховної Ради можна пояснити, то відсутність трансляцій засідань у запису через декілька годин після завершення засідання пояснити неможливо. Телеканал «Рада» показує що завгодно, крім власне засідань Верховної Ради. Це неправильно, і ми вже внесли відповідні вимоги в новий закон про медіа, тож наступного року це має бути змінено. Законопроєкти і постанови, а також їхнє обговорення повинні мати розголос, щоб не було спекуляцій та інсинуацій.
З дивовижного – ми прийняли бюджет у рекордно короткі строки. З недивовижного – маніпуляцій з бюджетом не змогли уникнути навіть під час війни. Збільшені видатки на Марафон і будівництво доріг. Замість того, щоб збільшити їх на оборону. Саме тому за бюджет-2023 я не голосував.
Важливий оборонний напрямок
Але якщо торкатися коштів на оборону, то як член бюджетного комітету хочу навести статистику. З початку війни ми 8 разів змінювали держбюджет-2022. Усе це, звісно, йшло на дофінансування Збройних сил України, МВС, розвідки, СБУ тощо. І це дійсно необхідні кроки. Зараз дуже необхідно зосередитися на військових проблемах, вирішувати їх і вдосконалювати законодавство в цій сфері.
Був прийнятий законопроєкт «Про соціальний і правовий захист військових та членів їх сімей», де я був першим автором. Головний його принцип полягає в тому, щоб удосконалити законодавство і закріпити норми для багатодітних батьків. Тобто якщо людина мобілізувалася до армії та в неї народилася третя дитина, вона має право на демобілізацію. До цього закон не передбачував такого.
Також важливий законопроєкт про відпустки військовослужбовцям під час воєнного стану. Правильне рішення, яке точно поліпшить життя бійцям. Тепер відпустки можуть надаватися на термін до 10 днів. Раніше можна було брати відпустку тільки за сімейними обставинами та з інших поважних причин.
Була прийнята постанова про засудження іранської підтримки російського агресора у війні проти України, де я виступав співавтором.
Шлях євроінтеграції
Важливим аспектом роботи були і євроінтеграційні законопроєкти. Україна зараз на шляху до ЄС, ми подали заявку на вступ, маємо всі шанси стати членом Євросоюзу. Тому повинні виконувати покладені на нас зобовʼязання. Одне з них – необхідні зміни в законодавство. Ми приймали закони, які стосувалися авторського права, інтелектуальної власності, митної та економічної політики.
Що далі?
Є ряд законопроєктів і постанов, яких не винесли на розгляд Ради, але вони важливі для внутрішньої та міжнародної політики України.
Наприклад, ще влітку я подав у парламент постанову про визнання незалежності Чеченської Республіки Ічкерія. Урешті-решт восени Рада визнала Ічкерію тимчасово окупованою Російською Федерацією та засудила геноцид чеченського народу. І це рішення необхідне в контексті боротьби проти російської імперії, підтримки народів, які були поневолені. Але все ще не винесена на розгляд постанова про визнання геноциду черкеського народу. Також у парламенті лежить постанова про визнання незалежності Косова, яку визнали вже всі наші ключові союзники: США, Канада, Великобританія, Франція, Німеччина, Польща. Сподіваюсь, це те, що буде прийнято наступного року. У цілому як ЗСУ перейшли від оборони до наступу, так і на політичному та міжнародному фронті ми маємо саме наступати, і Верховна Рада, приймаючи політичні рішення та заяви, може грати в цьому роль ключового штурмового загону.
Не забуваємо про необхідність позбавлення мандатів депутатів від колишньої ОПЗЖ, визнання церкви Московського патріархату незаконним. Маю честь бути одним з ініціаторів та співавторів відповідних проєктів постанов і законопроєктів. Вірю, що наступного року все буде проголосовано. Рускому міру більше немає місця ні у Верховній, ні в місцевих радах, ні в наших лаврах та інших святинях.
Загалом, якщо робити якісь прогнози чи очікування на 2023 рік, то сподіваюся, що буде ще більше євроінтеграційних законопроєктів і більше тих, які будуть стосуватися відбудови України. Війна ще не закінчилася, але ми вже повинні думати, як виходити з кризи, в яку нас загнав Путін. Військові роблять свою справу на фронті, а ми повинні забезпечувати тил і закладати законодавчі аспекти відновлення держави.
Верховна Рада IX скликання унікальна. Частина депутатів узяла в руки зброю, щоб фізично захистити серце української демократії, будівлю під куполом від загарбників. Цей досвід ми ніколи не забудемо. Після такого зобов’язані впоратись і з іншими викликами. Демократія природно страждає під час війни, але ми маємо її зберегти та в повній мірі відновити після нашої Перемоги. Сьогодні Україна – це маяк свободи для всього світу. Народні депутати, як одні з доглядачів цього маяка, мають його зберегти для світу та для наступних поколінь українців.
