Результативність підтверджують навіть цифри. За 2022 рік (на 7-8 сесіях) 458 законопроєктів стали підписаними законами. Для розуміння, минулого року результати законодавчої роботи були вдвічі меншими – за результатами 5-6 сесій мали 227 підписаних законів.
Тут, звичайно, впливають і особливості роботи Верховної Ради під час воєнного стану. Більшість законопроєктів приймається без обговорення і відразу за основу та в цілому – результат адаптації до потреб воєнного часу. Плюс, звичайно, відкритість і прозорість роботи парламенту дуже важлива, але, чесно кажучи, відсутність трансляцій і коментарів у кулуарах дозволяє колегам не витрачати час на піар, а зосередитися на роботі.
Однією з безсумнівних переваг такого формату роботи є те, що поки військові захищають наші кордони та безпеку держави, Верховна Рада змогла потурбуватися про захист економіки. Причому як рішеннями для швидкої допомоги, так і більш стратегічними змінами. З основних досягнень для економіки я виокремив би три основні блоки.
Перше – євроінтеграція. Цього року, враховуючи статус кандидата в ЄС (і я впевнений, що в нас максимальні шанси на членство в Євросоюзі), Верховна Рада активно працювала над домашньою роботою з євроінтеграції, зокрема в економічній сфері. Ухвалили багато питань, які просив бізнес для наближення до європейського законодавства. Наприклад, подальше впровадження стандартів FATF для протидії відмиванню грошей, наша з регуляторами та ринком імплементація європейських директив для удосконалення аудиторської діяльності, стандарти поводження з відходами та агрохімікатами для аграрної сфери, гармонізація у сфері авторського права та інші. Ну і окремо варто виділити митний безвіз, який запрацював з 1 жовтня і завдяки якому українські компанії отримали можливість легше та швидше проходити митний контроль з країнами ЄС, він на крок наблизив українських експортерів та імпортерів до повної інтеграції в міжнародну систему торгівлі.
Другий великий напрямок – це дерегуляція. Тут були абсолютно різні аспекти діяльності підприємств. Наприклад, серед більш стратегічних рішень – дозволили більше комунікацій у трудових відносинах проводити в електронному форматі та добровільно заміняти пожежні перевірки на страхування.
Цілий пласт рішень продиктований викликами війни та необхідністю спростити життя бізнесу в таких умовах. Наприклад, спрощення та відтермінування в аграрній сфері, можливість завозити генератори та старлінки без мита та ПДВ чи право зберігати пальне без ліцензії (максимум за декларативним принципом більш ніж 2000 літрів).
Третє – це законопроекти, які дозволили адекватно розподіляти видатки та знаходити додаткові джерела доходів. По-перше, Рада дев’ять разів за рік збільшувала фінансування армії, що більш ніж логічно в умовах, коли ми не можемо фінансувати армію з міжнародної допомоги. По-друге, побила рекорд найбільш завчасного ухвалення держбюджету, який, з одного боку, максимально забезпечив фінансові потреби майже без «забаганок» політиків, а з іншого – забезпечив передбачувану податкову політику для бізнесу на наступний рік. По-третє, приймалися законопроєкти на кшталт спрощення приватизації чи запровадження е-резидентства, які в майбутньому мають забезпечити додаткові гроші в держбюджет.
Тому я вважаю, що Рада цього року відпрацювала цілком гідно. Утім це не означає, що ми закрили все і можна відпочивати. І тим паче не означає, що депутати мають розвозити гуманітарку чи позувати зі зброєю, якщо не є військовими.
Пів року парламент скоріше працював у режимі швидкої допомоги та закривав найбільш нагальні питання. Наступного року, я думаю, ми продовжимо розпочатий процес розробки та прийняття більш системних законодавчих ініціатив, які не лише дадуть підтримку під час війни, але й закладуть фундамент для швидкого економічного розвитку.
Тут я бачу три основні орієнтири для розробки та ухвалення законів наступного року.
Перший орієнтир – це продовження євроінтеграції та ще більша гармонізація із законодавством ЄС. Оскільки шанси на членство в нас максимально високі, готувати підґрунтя варто вже зараз. Тому я впевнений, що наступного року ми побачимо більше законопроєктів з дорожньої карти вступу до ЄС і достатньо високу швидкість їх ухвалення.
Другий орієнтир – це співпраця з міжнародними фінансовими партнерами, зокрема МВФ. 20 грудня стало публічно відомо, що керівництво МВФ ухвалило Моніторингову програму із залученням Ради фонду для України. Програма має гарантувати стабільні надходження фінансування від Фонду. Україні потрібні ці гроші. Плюс є необхідність працювати на перехід до нової, вже довгострокової програми. Тож переконаний, що в новому році побачимо законодавчі ініціативи для виконання взятих на себе зобов’язань у межах співпраці з МВФ.
Третій орієнтир – це план відновлення економіки після перемоги. Законодавчу базу для цього якраз час формувати. Цей напрямок доволі широкий і в загальному передбачає подальшу дерегуляцію, диджиталізацію та створення більшої кількості стимулів для внутрішніх і зовнішніх інвесторів.
Четвертий орієнтир – це економічна безпека. Це значить, що бізнес та інвестори мають знати чіткі правила гри та бути впевненими, що їхні права будуть захищені. Поки ЗСУ успішно боронять країну та захищають безпеку нашої держав, ми як парламентарі повинні подбати про економічну безпеку – я вважаю, це має стати основним пріоритетом Верховної Ради та інших гілок влади наступного року.