Верховна Рада прийняла перші закони для надання статусу кандидата у члени Європейського Союзу. Так, 20 червня парламент прийняв Антикорупційну стратегію та ратифікував Стамбульську конвенцію. Також проголосовані закони щодо нової системи управління відходами та посилення контролю за збереженням лісів.
Про це повідомив народний депутат фракції "Голос" Ярослав Железняк.
"Сьогодні засідання парламенту було присвячено євроінтеграційним питанням. Порядок денний складається тільки з 4-ти питань", - написав він у Telegram-каналі.
Рада 20 червня розглянула такі законодавчі ініціативи:
- 4135 - Антикорупційна стратегія на 2021-2025 роки;
- 0157 - Ратифікація Стамбульської конвенції (Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами);
- 2201-1-д - нова система управління відходами;
- 5650 - посилення контролю за збереженням лісів.
"Також скоротили строки подання альтернативних законів до 7451 щодо спрощеної приватизації. Скоро очікується засідання по економічних законопроєктах…. У тому числі 7418 (щодо скасування податкових та митних пільг на імпорт, окрім палива)", - додав Железняк.
Зазначимо, що за Закон про засади державної антикорупційної політики на 2020-2024 роки в цілому проголосували 310 парламентарів.
Закон було розроблено ще у вересні 2020 року та відповідно до вимог статті 18 Закону України "Про запобігання корупції" на виконання завдання, визначеного у підрозділі 4.3 розділу "Антикорупційна політика" Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 471.
У листопаді 2020 року Рада проголосувала за проєкт в першому читанні, а в грудні - парламент прийняв законопроєкт за основу.
"Метою Закону є «досягнення суттєвого прогресу в запобіганні та протидії корупції, а також забезпечення злагодженості й системності антикорупційної діяльності усіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, передусім завдяки затвердженню та успішній реалізації Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки", - йдеться в пояснювальній записці.
Проблема, на вирішення якої спрямовано Закон, полягає в тому, що вже майже три роки в Україні немає основного стратегічного документа у сфері запобігання та протидії корупції – Антикорупційної стратегії.
"Це призвело до розбалансованої і малоефективної діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших публічних інституцій у питаннях запобігання та протидії корупції.
Затвердження нової Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки дасть змогу Україні не лише вирішити зазначену проблему, забезпечивши всі публічні інституції надійним антикорупційним дороговказом та інструментарієм на найближчі п’ять років, а й зробити значний стратегічний крок уперед у напрямі мінімізації корупції та суттєво підвищити темпи її соціально-економічного зростання", - наголошують в документі.
Нагадаємо, стратегія визначає вісім головних сфер, де необхідні зміни: суд, прокуратура, поліція; державне регулювання економіки; державний та приватний сектори економіки; податки та митниця; будівництво, земля, інфраструктура; сектор оборони; охорона здоров’я, соціальний захист; система запобігання та протидії корупції в цілому.
Володимир Зеленський закликав ухвалити цей документ ще у вересні 2020. На думку президента, відсутність стратегії є причиною низької ефективності антикорупційних органів.