ГоловнаБлогиБлог Олени Мошенець

Антикорупційна стратегія: «великі кочегари» зарубіжних країн

Україна нарешті має власну Антикорупційну стратегію. Парламент у другому читанні ухвалив законопроєкт №4135 «Про засади державної антикорупційної політики на 2021-2025 роки», розроблений Національним агентством з питань запобігання корупції. За таке рішення проголосувала конституційна більшість – 310 народних депутатів України.

Антикорупційна стратегія – широко поширений у світі інструмент, що консолідує органи влади та допомагає взаємодіяти для досягнення ефективних результатів. Такі стратегії є у Великій Британії, Данії, Швейцарії, Норвегії, Сінгапурі, Таїланді, Польщі, Грузії та в багатьох інших країнах світу. Спільно з Інформаційно-дослідницьким центром ВРУ проаналізовано ефективність закордонних антикорупційних стратегій.

Фото: Макс Левин

Велика Британія

За оцінкою Transparency International, Велика Британія входить до двадцятки найменш корумпованих країн світу. У цій країні діють закони про хабарництво та кримінальні фінанси. Велика Британія першою з G20 створила публічний реєстр закордонних бенефіціарних власників юросіб, першою з G7 успішно пройшла моніторинг МВФ на прозорість фіскальних органів тощо. Тож у цій країні ефективно діє система боротьби з корупцією, частиною якої є Антикорупційна стратегія на 2017-2022 роки, що ґрунтується на британському «Плані боротьби з корупцією», ухваленому у 2014 році.

Антикорупційна стратегія Великої Британії є основою антикорупційної політики та дій британського уряду. В ній викладено довгострокове бачення антикорупційних заходів, що ведуть до:

  • зниження загроз національній безпеці Великої Британії;
  • зростання економічних можливостей (особливо для британського бізнесу);
  • підвищення довіри і впевненості суспільства в державних установах.

В документі зазначено чотири напрямки, де, на думку британського уряду, ризик корупції може бути особливо високим: оборонна та прикордонна сфери, пенітенціарна система та поліція. Також в стратегії приділяється особлива увага міжнародній торгівлі, щоб усі угоди Великої Британії після Brexit ґрунтувалися на чесності та верховенстві закону.

Цікаво, що мета стратегії охоплює не лише внутрішню, але й міжнародну корупцію і показує взаємодію цих елементів. Як це працює? Наприклад, у квітні 2021 Велика Британія запровадила нові односторонні санкції проти 22 осіб, обвинувачених в причетності до серйозних корупційних оборудок в Росії, Південній Африці, Південному Судані та Латинській Америці. Ці санкції — результат однієї з цілей Антикорупційної стратегії Великої Британії на 2017-2022 роки, а саме: покращити ефективність британських правоохоронних органів і прокуратури у боротьбі з економічними злочинами для того, щоб світ впевнився: Велика Британія «вживає рішучих заходів у боротьбі з економічними злочинами».

Детально з Антикорупційною стратегією Великої Британії можна ознайомитися на єдиному вебсайті цифрового врядування gov.uk.

Уряд Великої Британії кілька разів на рік звітує про хід виконання Антикорстратегії. «Ми продовжуємо домагатися значного прогресу у виконанні наших зобов'язань. Звіт виділяє не лише ті напрямки, в яких ми досягли помітних успіхів, але й ті, де прогрес менш помітний», – йдеться в пресрелізі уряду Великої Британії.

Швейцарія

У 2020 році уряд Швейцарії схвалив свій перший документ про політику боротьби з корупцією – Антикорупційну стратегію на 2020-2024 роки.

Серед ключових цілей стратегії – профілактичні заходи, судове переслідування у справах про корупцію та міжнародне співробітництво. Уряд Швейцарії планує активізувати співпрацю у напрямку боротьби з корупцією із місцевою владою, а також з приватним сектором та громадськими організаціями. Міжнародна організація з протидії корупції Transparency International схвально відгукнулася про цей документ, проте висловила зауваження щодо відсутності в ньому запобіжних заходів відносно лобіювання й обмеження повноважень антикорупційної робочої групи, що складається з представників різних міністерств.

Антикорупційну стратегію Швейцарії планують оновити наприкінці 2024 року після аналізу її виконання, проведеного Організацією Об'єднаних Націй, Організацією економічного співробітництва та розвитку й Радою Європи.

Данія

У Данії немає чітко визначеної антикорупційної стратегії. Державна політика у сфері боротьби з корупцією реалізується як невід’ємна складова дворічних національних планів дій «Відкритий уряд».

Запровадження таких планів було зумовлено приєднанням держави до Партнерства «Відкритий уряд» – міжнародної ініціативи, що допомагає розвивати публічне управління та демократію шляхом підтримки прозорості урядових ініціатив. Наразі країна аналізує підсумки плану дій «Відкритого уряду» на 2019-2021 роки, що мав 10 цілей.

Головна мета – збільшення прозорості у публічній сфері. Головним державним органом в антикорупційній боротьбі є прокуратура Данії з тяжких економічних та міжнародних злочинів. Окрім кримінальних справ щодо економічних злочинів, державний прокурор залучений до розшуку, арешту та конфіскації доходів, отриманих злочинним шляхом, а також первинного розгляду кримінальних справ, включаючи повідомлення про порушення прав інтелектуальної власності.

Механізм незалежної звітності (IRM), що є органом Партнерства «Відкритого уряду» у березні 2022 році склав звіт з рекомендаціями щодо створення нового - п’ятого плану дій. Як зазначено у звіті, у рамках п’ятого плану дій Данія могла б розглянути зобов’язання, які зміцнять довіру суспільства до політичної системи та посилять позиції як світового лідера у важливих сферах державного управління: алгоритмічна прозорість та підзвітність, прозорість політичного фінансування та прозорість лобіювання.

У 2019 році, після проведення моніторингу, Група держав Ради Європи по боротьбі з корупцією (GRECO) рекомендувала владі Данії розробити Антикорстратегію, спрямовану на подолання ризиків корупції серед топ-чиновників та доповнену обов'язковим кодексом поведінки.

В’єтнам

Досвід антикорупційної стратегії В'єтнаму спірний, як і в будь-якій комуністичній країні, але він є. Голова Центрального комітету боротьби з корупцією, генеральний секретар ЦК КПВ Нгуен Фу Чонг охрестив антикорупційну стратегію своєї країни «Dot Lo» (або «розпалювання печі»). А сам він за роки послідовної боротьби з корупцією отримав репутацію «великого кочегара». Протягом 2018-2021 років у ході проєкту Індекс ефективності управління та державної адміністрації у Вʼєтнамі (PAPI), надано кількісні показники, зібрані з відгуків громадян, які зосереджені на восьми параметрах управління у всіх 63 містах і провінціях країни. Роками PAPI надав дані та докази, що відображають вісім ключових вимірів діяльності уряду, зокрема й контроль за корупцією у державному секторі.

Дослідження показало, що 20 з 58 провінцій досягли значного прогресу в 2021-му у сфері протидії корупції. Однак, хабарі в державному секторі залишаються поширеними, а особисті стосунки – важливими для державних посад на рівні комуни.

Гонконг

Однією з найуспішніших антикорупційних стратегій була стратегія Гонконгу. У 1974 Гонконг був одним з найбільш корумпованих міст у світі. «Корупція тоді була способом життя та існувала «від утроби до могили», – згадує колишній працівник гонконзького антикорупційного агентства ICAC Тоні Квок Maн Вай, – Як таксист, ви навіть могли купити собі спеціальну наклейку, наклеїти її на ваше таксі, і це гарантувало б вам захист від будь-якого переслідування з боку правоохоронців».

Того ж року був створений ICAC, який протягом кількох років розгромив злочинні синдикати та переміг системну корупцію. Історія успіху Гонконгу надихнула багато країн на створення своїх антикорупційних агентств. Проте Тоні Квок Maн Вай вважає, що одне агентство нічого не варте, якщо в країні немає скоординованої дії усіх державних органів в боротьбі з корупцією та якщо немає стратегії такої боротьби.

Грузія

Першу антикорупційну стратегію Грузія ухвалила 2010 року. Наступний документ було ухвалено за 5 років. Антикорупційна стратегія Грузії на 2019-2020 роки стали частиною програми грузинського уряду. Цей документ містив наступні розділи: аналіз ситуації, бачення, галузеві пріоритети боротьби з корупцією, реалізація, моніторинг та оцінка. І хоча після виконання цієї стратегії Грузія не викорінила повністю корупцію, торік ця країна посіла 51 місце в Індексі сприйняття корупції міжнародної організації Transparency International, випередивши таких членів ЄС, як Мальта, Словаччина, Греція, Хорватія, Румунія, Угорщина, Болгарія, а також Вірменію, Азербайджан та Україну.

Слід зазначити, що уряд Грузії базує свою антикорупційну політику на принципі, що боротьба з корупцією не повинна обмежуватися одноетапною реформою, оскільки вона потребує постійних і безперервних зусиль у різних міжгалузевих напрямках.

Міжнародний досвід свідчить, що розробка та ухвалення антикорупційних стратегій дозволило багатьом країнам сформувати комплексні системи протидії корупції, значно посилити ефективність державного управління, оптимізувати функції щодо здійснення державного контролю та нагляду за діяльністю держустанов.

«Єдиного рішення у боротьбі з корупцією не існує. Кожна країна повинна вивчити свої унікальні обставини і розробити власну комплексну стратегію, яка має включати три головних аспекти – стримування корупції, її попередження та антикорупційну освіту. Доручити координувати й реалізовувати таку стратегію, а також залучати до неї громадськість, в ідеалі, треба ефективному та незалежному антикорупційному органу», – радить Тоні Квок Maн Вай.

Україна має такий антикорупційний орган. НАЗК розробило Антикорупційну стратегію на 2021-2025 роки, провівши численні консультації та погодивши проєкт із 37 органами влади. Наступний етап після ухвалення законопроєкту в другому читанні – розробка НАЗК детальної державної програми на виконання Антикорупційної стратегії. Ця програма затверджується рішенням Уряду. Її будуть зобов’язані виконувати державні органи як на центральному, так і на місцевому рівнях, що забезпечить системну антикорупційну діяльність.

Олена Мошенець Олена Мошенець , народний депутат України
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram