Воєнний чи надзвичайний?
Агресивні дії Росії та можлива ескалація конфлікту змусили Україну вдатися до запровадження системних обмежувальних і мобілізаційних заходів. Хоч до вчора тривали дискусії, які саме заходи є доречними – воєнний стан чи надзвичайний, на Донбасі, на всій території країни чи лише в зонах потенційного вторгнення РФ. Однак ввечері 22 лютого, після декількох годин наради президента України Володимира Зеленського з лідерами парламентських фракцій, голова «Слуги народу» Давид Арахамія повідомив: від ідеї введення воєнного стану відмовилися. «Впроваджувати не будуть до тих пір, коли, не дай боже, розпочнеться відкрита агресія. Але щодо надзвичайного чи особливого стану в прикордонних територіях, то… на такі рішення підуть у залежності від того, як буде розвиватися ситуація», – заявив він.
«Чому не воєнний? Бо це посіє більшу паніку, обвалить гривню. Тому буде надзвичайний, який більш гнучкий», – пояснювали не під запис «слуги народу».
У представників опозиції така логіка викликала здивування.
Член Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін зізнавався, що його, «м’яко кажучи, здивували такі наміри».
«Бо якщо говорити делікатно, так само можна було оголосити карантин», – казав він, нагадавши, що Закон «Про правовий режим надзвичайного стану» передбачає умови «природного або техногенного характеру» або загрози захоплення державної влади насильницьким шляхом.
«Надзвичайний стан – це відповідь на внутрішні загрози. Тому в ситуації, яка склалася, необхідно було вводити воєнний стан як відповідь на зовнішні загрози. Ця умова чітко прописана в ст. 1 Закону «Про правовий режим воєнного стану». Це не оголошення війни, це відповідь на загрозу… Наводилася аргументація президента: він боїться, по-перше, що це може посіяти зайву паніку. І, по-друге, до певної міри може спровокувати агресію. Але Путін може вигадати будь-яку провокацію сам. І робить це щодня. По-третє, що це може болісно ударити по економіці. Але економіка і так потерпає, а надзвичайний стан теж може вдарити», – продовжував Рахманін.
За словами нардепа від «Батьківщини» Сергія Власенка, воєнний стан необхідно було вводити з початку самої збройної агресії РФ – ще 8 років тому.
«Воєнний стан якраз дозволяє переорієнтувати життя окремого регіону або країни на захист від можливої чи реальної агресії. А надзвичайний стан – це інша ситуація, яка пов’язана більше з мирними процесами, стихійними лихами та процесами. Він не пов’язаний з військовою загрозою», – зазначив він.
Після засідання РНБО вранці в середу Олександр Данілов повідомив про ухвалене рішення – президент пропонує запровадити надзвичайний стан по всій країні, окрім Донецької та Луганської областей. Адже на території двох областей з початку конфлікту і так діє режим НС.
У чому відмінність?
Воєнний стан в Україні запроваджували лише раз – у кінці листопада 2018 року, коли Росія захопила українські кораблі біля Керченської протоки. Тоді ВС ввели лише в десяти прикордонних областях на 30 діб. І без жорстких обмежень: контролю ЗМІ, комендантської години та мобілізації військовозобов'язаних.
У 2021 році Закон «Про правовий статус воєнного стану» змінили. Оновлена редакція набула чинності 1 січня цього року. Основна її новація – посилення повноважень Головнокомандувача ЗСУ, командувача ОС, командирів формувань і з'єднань, які отримали право контролювати виконання всіх обмежень, прописаних у президентському Указі про воєнний стан. Закон також передбачає створення військових адміністрацій, введення особливого режиму роботи об'єктів державного значення і об'єктів життєдіяльність населення, запровадження комендантської години та заборони продажу алкоголю.
Прописані також достатньо жорсткі можливі обмеження: трудова повинність громадян, право примусово відчужувати майно, автотранспорт для потреб оборони, проведення обшуків у помешканнях і транспортних засобах, обмеження в'їзду або виїзду громадян з певної території, можливість оголошення евакуації.
Воєнний стан також передбачає можливість обмеження на користування мобільним зв'язком і передачу інформації через комп'ютерні мережі з правом силовиків вилучати техніку. Зрештою, весь перелік обмежень обов'язково має бути зазначений в Указі президента і проголосований парламентом.
А от надзвичайний стан – це «особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян. Або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства. Допускає тимчасове обмеження конституційних прав і свобод людини юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень».
Указом президента, за який голосує Рада, можуть запроваджуватися такі заходи:
– встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;
– обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;
– посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
– заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;
– заборона страйків;
– примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб;
– запровадження комендантської години (заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби);
– зупинення після відповідного попередження діяльності політичних партій, громадських організацій, масових рухів і самодіяльних об'єднань громадян, якщо ця діяльність перешкоджає нормалізації обставин;
– перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках - проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян;
– обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодійних хімічних речовин, спиртних напоїв;
– тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, а у підприємств, установ і організацій - також навчальної військової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і матеріалів, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин;
– введення цензури, обмеження на випуск газет;
– заборона виготовлення і розповсюдження інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку;
– мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов’язковою компенсацією понесених втрат;
– зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт;
– усунення від роботи на період надзвичайного стану, в разі неналежного виконання своїх обов’язків, керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану, та покладення тимчасового виконання обов’язків зазначених керівників на інших осіб.
До речі, у разі введення НС Рада ухвалює рішення про продовження сесії або роботу в пленарних засіданнях протягом усього періоду його дії. Тобто парламент весь цей час працює в сесійному режимі.
За що проголосував парламент?
Сам драфт Указу президента про надзвичайний стан з’явився у ВР після 12:00. Зокрема, президент запропонував встановити на всій території особливий режим в’їзду та виїзду. За словами представника президента в КСУ Федора Веніславського, це в першу чергу стосуватиметься військовозобов’язаних. Простими словами, вони не зможуть просто виїхати з України.
Але в разі погіршення ситуації оперативні штаби, які будуть створені на місцях, зможуть вводити окремі обмеження на пересування вже всередині країни для всіх громадян.
Також перший варіант Указу передбачав можливість обмеження руху транспорту та його огляд, посилення охорони громадського порядку та обʼєктів, заборону на масові заходи, страйки; право на тимчасову чи постійну евакуацію з небезпечних місць; введення комендантської години запропонували віддати на розсуд місцевих влад.
Також президент пропонував дозволити перевірку документів у громадян та огляд їхніх речей, службових приміщень і житла. Плюс — заборона призовникам і резервістам змінювати місце проживання без повідомлення. У драфті також була прописана заборона на поширення інформаційних матеріалів, що дестабілізують ситуацію. А також право регулювання роботи цивільних теле- та радіоцентрів, особливі правила користування звʼязком та передачі інформації через компʼютерні мережі. Ще один пункт – порушення питання про заборону діяльності партій, ГО в інтересах нацбезпеки й громадського порядку.
Тільки-но цей проєкт отримали депутати, голови фракцій і груп провели консультації з керівництвом парламенту та профільним комітетом. Опозиція висловила низку зауважень до тексту. Так, голова партії «Голос» Кіра Рудик наголосила, що опозиція вимагає викреслити з Указу обмеження на пересування громадян між областями, обмеження діяльності політичних партій, зібрань, а також роботи телерадіокомпаній, окрім аматорських.
Утім до 14:00, коли пленарне засідання Ради закрили, переговори закінчилися безрезультатно. На 17:00 запланували позачергове засідання, а в перерві з’явилося повідомлення про мінування будівлі парламенту. Саме позачергове розпочалося лише ближче до 19:00, і депутати розглянули лише зміни до оборонного бюджету. А от щодо надзвичайного стану не могли дійти консенсусу.
Як розповіла Кіра Рудик, «усі демократичні фракції опозиції направили листа на ім'я президента України для зміни Указу з урахуванням наших вимог. Ми чекаємо на новий текст, бо хочемо, щоб усі фракції підтримали це рішення».
Ближче до 20:00 після завершення першого позачергового засідання спікер Руслан Стефанчук знову запросив голів фракцій до себе на нараду стосовно тексту Указу. «Це мінімум на 40 хвилин», – попереджав він. Але очікувано переговори завершилися пізніше.
Зрештою, таки домовилися прийняти компромісний варіант з урахуванням більшості вимог опозиції. Крім єдиної – «заборони виготовлення і розповсюдження інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку». Як розповів LB.ua нардеп «Голосу» Ярослав Железняк, «влада пообіцяла, що цей пункт не буде використовуватися у якості цензури ЗМІ».
Також з фінального тексту виключили формулювання про обмеження свободи пересування простих громадян територією, де вводиться НС, дозвіл на огляд службових приміщень і приватного житла. Зняли пункти про дозвіл на регулювання роботи теле- та радіоцентрів, окрім аматорських. А також найбільш чутливий пункт для самих політиків – про право «на порушення конституційним шляхом питання про заборону діяльності політичних партій, ГО в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоровʼя населення або захисту прав і свобод людей».
Лише ближче до 22:00 депутати конституційною більшістю (335 «за») підтримали введення НС з 00:00 24 лютого на місяць. Здійснення заходів з упровадження та забезпечення НС будуть здійснювати органи виконавчої влади, місцевого самоврядування та військкомати. За потреби надзвичайний можуть подовжити ще на 30 днів.