«Ні Кличко, ні я не будемо керувати військовими»
Соня Кошкіна: У грудні минулого року Київ оголосив про створення штабу тероборони. Що вдалося зробити з того часу?
Відповідний закон набув чинності 1 січня, тож у грудні в нас відбувалися попередні наради – підготовчі. Саме тоді була опублікована постанова Кабінету Міністрів про типовий склад штабу територіальної оборони, тож ми мали таку попередню нараду із силовим блоком, який теоретично входитиме до цього штабу. Ми обговорювали питання першочергових дій тих чи інших структур.
С.К.: Намітили план підготовки?
Так.
С.К.: У які строки він має бути реалізований?
Строки з надання пропозицій були дуже стислі – до 5 січня. Залишалися пропозиції персоналій, які ввійдуть до штабу, ми розтягнули їх до виходу постанови та призначення командувача територіальної оборони на рівні держави та призначення командира бригади територіальної оборони. Його вже призначили, і він береться до виконання. Тому що командир бригади, згідно з законом, є керівником штабу територіальної оборони.
Олег Базар: Повідомлення про те, що Київ створює штаб територіальної оборони, викликало негативну реакцію міністра оборони Олексія Резнікова. За його словами, органи місцевого самоврядування не повинні створювати жодні штаби, а територіальна оборона – це компетенція виключно Міністерства оборони, тоді як завдання органів місцевого самоврядування – сприяти теробороні.
Повністю згоден з міністром – сприяння територіальній обороні. Але закон чітко каже: «Керівник зони територіальної оборони – голова Ради міністрів Автономної республіки Крим, голова обласної адміністрації, голова Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій». Тому керівник зони й зібрав цей штаб.
Ніхто не збирається перетягувати на себе ковдру військових. Не буде Кличко Віталій Володимирович, голова Київської міської державної адміністрації, або ж я керувати військовими. У нас немає для цього ні знань, ні навичок, ні повноважень. Але є чітко передбачена законом військова складова і складова цивільних адміністрацій.
До речі, знову ж таки, у законі чітко сказано, що голова зони територіальної оборони персонально відповідає за національний спротив.
С.К.: У закон про місцеве самоврядування внесли відповідні зміни щодо територіальної оборони, а от у закон про столицю – ні. Окремі депутати парламенту кажуть, що через це виникла певна колізія. З огляду на це, тероборона в Києві в законі?
Звичайно. У Києві створена 112 бригада територіальної оборони. Зараз вона розширена – в кожному районі є батальйон цієї бригади. Їх було шість, зараз 10 батальйонів. Збільшено штат як військовослужбовців, так і резервістів.
У складі однієї бригади є командир бригади, управління бригади, є батальйони в кожному районі. Командир батальйону буде керівником штабу району територіальної оборони, а керівник району територіальної оборони – голова районної державної адміністрації. Окрім зони територіальної оборони, у Києві є ще 10 районів територіальної оборони.
О.Б.: І все це в зародковому стані.
Узагалі, територіальна оборона створена як окремий вид Збройних сил України. Є цікаве, велике і ґрунтовне інтерв’ю командувача територіальної оборони Галушкіна, де він каже, що Сили територіальної оборони – новостворена структура. І в неї, як і в кожної новоствореної структури, є проблеми.
«Ми з військовими будемо розширювати рекрутингову кампанію, щоб роз’яснювати необхідність тероборони»
О.Б.: Під час презентації програми «Захисник Києва» на сесії Київради ви зазначали, що наразі в тероборони немає приміщень, полігону для тренування, бази тощо.
Дивіться, приміщень не немає. Немає умовно достойних приміщень. У тих, що є, потрібно хоча б провести ремонт, щоб туди міг приїхати командир бригади.
О.Б.: Ці приміщення будуть не у військкоматах?
Ні. Військкомати залишилися сухопутною складовою Збройних сил України. А територіальна оборона – це новостворене окреме командування. І там проблеми, починаючи з регіонального командування і закінчуючи батальйоном.
У нас є декілька приміщень у кожному районі. Міністерство оборони передало до територіальної оборони декілька приміщень, ми розбираємося з приведенням їх до належного стану. У деякі можна заходити, але щоб приймати людей, резервістів, щоденно працювати, повинен бути належний санітарний стан, тепло, вікна, стіл, стілець, комп’ютерна техніка абощо. Оця програма («Захисник Києва». – LB.ua) для цього і створена.
Перед депутатами звучала необхідність будувати центри, але це перспектива місяців і років. А підрозділам територіальної оборони потрібно вже зараз десь розпочати свою діяльність.
Про полігони: в нас є (це більше складова Збройних сил) плани тренування, інструктори з постійного складу цих підрозділів, батальйонів бригади. На території Києва військових полігонів узагалі не може бути, наскільки знаю, але недалеко за містом є полігони Збройних сил, Національної гвардії, які можуть використовуватися для стрілецької підготовки територіальної оборони щонайменше. Навіть з більш важким піхотним озброєнням.
С.К.: Скільки потрібно часу, щоб реально запустити тероборону і почати повномасштабні навчання?
Фактично тероборона існує не перший рік. Вона була у складі Сухопутних сил...
О.Б.: Ви казали, що зараз у складі тероборони в Києві 600 осіб.
Приблизно. І це немало. Зараз штат, чисельність суттєво збільшено, ми з військовими проводимо і будемо розширювати рекрутингову кампанію, щоб роз’яснювати необхідність тероборони.
Починати, як ми це бачили і наразі робимо, потрібно з двох речей. Перше – зверху: формування управління бригади, батальйонів, формування офіцерського постійного складу, і цей процес іде швидко. З іншого боку, потрібно багато-багато резервістів, фактично це добровольці, які прийдуть, запишуться і будуть тренуватися в територіальній обороні. Декілька підрозділів уже тренуються.
«Два депутати точно є резервістами територіальної оборони»
С.К.: Яка чисельність тероборони потрібна Києву?
На цей час ще немає штатного розпису. Не хочу казати, щоб не помилитися і, знову ж таки, не сперечатися з військовими.
О.Б.: Але ж розпочинаючи цю кампанію, ви мусили розуміти, скільки людей вам треба залучити.
Кілька тисяч. Це не сто, не двісті. Кілька тисяч.
О.Б.: Програма «Захисник Києва», яку вчора проголосували депутати, передбачає 110 мільйонів фінансування на три роки.
40 мільйонів на перший рік.
О.Б.: При цьому власне на кампанію залучення заплановані якісь невеликі гроші?
Критика була, що це нібито корупційні кошти. Що 300 тисяч витрачаються на плакати… Ще до мого призначення виготовили 500 чи 600 плакатів, їх вистачило лише розвішати в автобусах, щоб люди бачили, що влада і військові займаються питанням тероборони. Це інформує людей. Тому 300 тисяч, повірте, це невелика сума на ту кампанію, яку ми хочемо. Плануємо найближчим часом запустити ролик у метрополітені.
С.К.: Багато людей питають, як записатися в тероборону і що для цього потрібно.
Є телефон довідкової служби КМДА – 15-51. Там фахівці пояснять, що потрібно робити, куди зателефонувати. Потрібен перелік документів, 10 чи 12 позицій: дві довідки, характеристика з місця роботи, копія військового квитка, довідка з МВС про відсутність судимості…
С.К.: Характеристика з місця роботи?
Є закон. Там усе чітко сказано. Людина повинна підходити за медичним станом, надати довідку від нарколога і психіатра. Людина не повинна бути засуджена за тяжкі й особливо тяжкі злочини. Від цього нікуди не дінешся.
С.К.: Розробляється якийсь механізм пришвидшення цього процесу?
Ми кожній людині надаємо правову допомогу, і вона буде надалі розширюватися, щоб вступити в територіальну допомогу. Але обійти вимоги закону…
С.К.: Мова не про обхід закону. А саме про пришвидшення паперової тяганини.
Доведеться якийсь час витратити. За бажання протягом тижня-десяти днів можна все зібрати.
До речі, депутати Київради підтримали ідею скоротити кількість довідок. Зокрема, характеристику з місця роботи.
С.К.: Виступаючи в Київраді, ви закликали депутатів вступати до лав тероборони. Здається, і самі підписали контракт.
Так. З листопада в мене підписаний контракт з територіальною обороною. Я – резервіст територіальної оборони.
О.Б.: Хтось із депутатів є резервістом?
Два депутати точно є резервістами територіальної оборони.
О.Б.: З яких фракцій?
Чого я буду їх піарити? Нехай самі скажуть. До речі, депутати ще двох великих фракцій сконтактували з нашими фахівцями, вони їм допомагають зібрати необхідні документи.
С.К.: 600 осіб, які вже є в теробороні, – це професійні військові?
Там працівники Київської міської державної адміністрації, жінки в тому числі. Журналісти. Є колишній народний депутат, підприємці. Є голова Ради резервістів – журналіст, відслужив у 2014-2015 роках, здається. Брав участь у бойових діях. Є професійні військові.
С.К.: Усім необхідним резервістів забезпечує держава?
Резервістам територіальної оборони видали повний комплект літньої/зимової форми. На жаль, один. Для тренувань бажано ще один, але ми розуміємо…
Щодо зброї, командувач військ територіальної оборони чітко сказав, що зі зброєю вирішується питання. Це військове питання. Територіальна оборона буде зі штатною зброєю. Наше завдання – підібрати людей, забезпечити їм місце збору в разі можливої тривоги, перевести їх до місць отримання зброї. Тому що таку велику кількість зброї неможливо мати в якомусь одному місці.
С.К.: Скільки в Києві приблизно зброї на руках – зареєстрованої і ні?
Боюся помилитися, я ж був керівником поліції, – понад 100 тисяч одиниць вогнепальної зброї. «Довгої», маю на увазі, не «травмати» і пістолети, а рушниці, карабіни тощо.
О.Б.: Офіційно зареєстровані?
Офіційно, зареєстровані в дозвільній системі.
С.К.: А реально?
Маєте на увазі нелегальну, незаконну бойову зброю? Щороку поліція якусь кількість нелегальної зброї вилучає.
С.К.: Зараз будуть запитання від наших читачів. Готуючись до інтерв’ю, ми анонсували його у фейсбуці – і от маємо чимало цікавого. Так, киян цікавить, чи дозволено в теробороні використовувати свою зброю, якщо вона легальна?
Кабінет Міністрів прийняв постанову про використання зареєстрованої мисливської зброї в питаннях національного спротиву.
О.Б.: Який сенс воювати мисливською зброєю, якщо Збройні сили видають зброю?
Ми вказуємо, що є національний спротив, коли є інформація про партизанські якісь речі. Але завдання територіальної оборони – сформувати бойові підрозділи для багатьох цілей.
С.К.: Для патрулювання, для охорони…
Завдань багато. Одне із завдань територіальної оборони – забезпечення стратегічного розгортання Збройних сил України.
С.К.: Тобто прикриття?
Фактично так. І завдання – швидко сформувати кістяк територіальної оборони з військовослужбовців і офіцерів, які служать у ЗСУ, набрати резервістів, які будуть проходити навчання щонеділі, а потім навчання зі злагодження, маневри. Будуть бачити свій взвод, зброю. Рота комбатів буде з ними тренуватися, щоб вони протягом 24 годин могли відмобілізуватися, отримати штатну військову зброю в Збройних силах, стати з контрактників-резервістів військовослужбовцями Збройних сил і виконувати завдання зі штатною зброєю, зі штатним спорядженням.
С.К.: Скільки часу потрібно на злагодження?
Усе залежить від підрозділу, від кількості тренувань. Нормативи – у військових.
«Великі бомбосховища розташовані здебільшого в адміністративних будівлях»
С.К.: Ми вісім років живемо в стані війни, але зараз особлива ситуація. Як особисто ви її бачите?
Я – професійний поліціянт, а не військовий. Я можу оцінювати не більше від вас. Як людина, яка все життя мала відношення до безпеки, я на вихідних багато передивився роликів і перечитав про війни, які були з 1990 року: Балкани, Ірак тощо. Про створення безполітних зон в авіації НАТО. Мені важко сказати, на що взагалі наважиться наш ворог Росія й особисто Путін, що він може зробити. Але ці кібератаки можуть замінити авіацію, бо можуть просто покласти зв’язок…
О.Б.: А Київ якось готується до захисту від кібератак, розуміючи ці ризики?
Київ готується. Наскільки мені відомо, наші ресурси не постраждали.
О.Б.: Їх атакували?
Чесно кажучи, не знаю. Цим займається Департамент інформаційних технологій і Служба безпеки з кіберполіцією.
С.К.: В інтерв’ю «Бабелю» ви говорили, що на сайті КМДА буде оприлюднена покрокова інструкція щодо укриттів.
Інструкція вже давно є.
О.Б.: Інструкція є. Ви також казали, що «КМДА бере на себе відповідальність за бомбосховища та приміщення подвійного призначення». А там, де приміщення були замкнені, вони замкнені досі.
Я коли зайшов до вас у двір, ліворуч від арки є стрілочка з написом «Укриття». Ви його перевірили? От вам приклад.
Служби КМДА не зможуть прийти до кожного у двір і перевірити. Ми це розуміємо. Ми надали інформацію, повний алгоритм, щоб люди могли це зробити самі.
Ми тестували нашу сирену без увімкнення, але ми її обов’язково колись увімкнемо. Сигнал – це інформація для всіх, що щось або трапляється, або трапиться, і слід відчинити ці підвали.
О.Б.: Якісь санкції для тих, хто не надасть доступу до укриттів, передбачені?
Адміністративних заходів проти них не передбачено.
О.Б.: І в міста немає важелів впливу?
Ні. У нас 500 об’єктів укриття, які ще залишилися з радянських часів. Великі бомбосховища розташовані здебільшого в адміністративних будівлях, там буде доступ. Це лікарні, КМДА, заводи… Там робота проводиться, питань не буде.
До мене після інтерв’ю зверталися люди, охочі оглянути власний підвал. Ми виділяли комісію КМДА, вони йшли з ЖЕКом оглядали, отримували рекомендації, як привести приміщення до нормального стану, промаркувати, вирішували, у кого буде і є ключ. З кожним об’єктом, який можна використовувати як об’єкт подвійного призначення, місцеві мешканці повинні самі визначитися. Можна прийти до власника і сказати: «У тебе тут перукарня в нашому підвалі, коли щось трапиться, давай ми використовуватимемо його як укриття». Алгоритм перетворення може бути такий.
Так само і з магазином. Відповідна комісія має обстежити приміщення і вирішити, чи може воно бути використане як об’єкт подвійного призначення і відповідним чином промарковане. Але власник є власник. Якщо відмовиться, люди не будуть у нього нічого купувати.
С.К.: Як бути з новобудовами? Очевидно, що в них зі сховищами більша біда. А новобудови – майже половина всього житлового фонду Києва, напевно.
Я вже казав, що архітектурно-будівельних норм, наскільки я знаю, які вимагали б у будівлях наявності об’єктів укриття, немає.
С.К.: Що робити людям, які живуть у нових районах?
Є напівпідвальні приміщення, підземні паркінги.
О.Б.: Це ж питання не лише в контексті війни. Це й питання цивільної оборони в разі техногенних катастроф, наприклад.
Ми не зможемо зараз розв’язати це питання і сказати, що робити. Потрібно в кожному конкретному випадку розмовляти із забудовниками. Це приватна власність, і питання використання цієї приватної власності належать до компетенції ОСББ, забудовників, ЖЕКів. Люди повинні збиратися і ставити питання. А ми надаватимемо якісь нормативні вимоги до конструкцій.
С.К.: Метрополітен готовий?
Так. У них є алгоритми. У них своя система оповіщення, але ми готуємо навчання. Тому що ми розуміємо, що якісь наші необережні дії можуть призвести до якихось панічних настроїв.
О.Б.: Ви сказали, що ви хочете випробувати сирену. Сирена ж і буде каталізатором паніки.
Ми тільки сказали про це, і вже пішла інформаційна хвиля. Тому ми її розганяємо, підтримуємо, і це не буде ввімкнення – клац і увімкнули. За тиждень-два ми повідомимо, що потрібно робити.
Знайомі розповіли, що одна міжнародна компанія розробила для своїх працівників певні алгоритми на різні випадки – куди бігти, що робити. Це і є наша основна мета – люди почали про це думати.
Ми ж не панікуємо щоразу, коли сідаємо в літак і стюардеса розповідає, де розміщена киснева маска, як її вдягнути, де рятівний жилет…
О.Б.: Але країну вже кілька місяців накачують страхами.
Ми ж не панікуємо, що літак обов’язково впаде, ми потонемо або задихнемося? Є якась інформаційна атака, але влада повинна показати, що робиться для того чи іншого випадку. Паніка виникає, коли в людей немає інформації навіть на базовому рівні.
«Слід наперед обговорити з родичами алгоритми дій: хтось сидить удома, хтось до когось приїде або прийде пішки»
С.К.: Як відбувається підготовка муніципальних лікарень?
Лікарні готові. Вони досить сильно мобілізовувалися під час хвиль ковіду. Можна сказати, що певною мірою вони вже перевірені на практиці. Подробиць не знаю, більш детально можуть розповісти фахові керівники. Але я впевнений, що наші лікарні в Києві готові. До того ж є спеціалізовані загони й МНС.
Київські лікарні готові до розширення, до збільшення місць, і це продемонструвало реагування на ковід. Якщо не помиляюся, за останні два роки до Києва особливих питань не було.
С.К.: Чи планується якесь навчання елементарних основ цивільної оборони масового населення? Можливо, в школах?
Планується, але, знову ж таки, щоб ми не посіяли паніку. Ми в першу чергу інформуємо. А елементарні навички виживання – це таке…Чого можна тут навчити?
О.Б.: У школах є уроки безпеки життєдіяльності.
С.К.: Щоб на сайті КМДА, наприклад, був окремий розділ, як себе поводити в конкретній ситуації, як надавати першу медичну допомогу тощо. Щоб людина могла зайти і почитати в одному місці, а не гуглити.
В інтернеті на різних ресурсах є багато корисної інформації.
С.К.: Тобто все на відповідальності громадян?
Коли громадянин іде через дорогу, йому ж не потрібно пояснювати алгоритм, що потрібно робити, він якось на базовому рівні розуміє.
С.К.: Як людина може підготуватися до екстреної ситуації? Як діяти, коли немає зв’язку, світла, опалення?
Випадки, коли немає зв’язку, світла, і так бувають. У критичних ситуаціях важливо не панікувати. Ми ж не в лісі. Київ – велике місто, і тут завжди можна отримати будь-яку консультацію, допомогу. У кожному районі в пішій доступності є поліція, МНС.
Не буде теплопостачання? А що міська влада зможе зробити, якщо не буде теплопостачання? Є певні алгоритми для збереження цілісності тепломереж і їхньої консервації. Але я цього не знаю, це не моя специфіка.
С.К.: Якщо через кібератаку вимкнуть електромережі?
Електромережі будуть відновлювати. Усе це ми вже проходили. Сьогодні ж теж трапляються аварійні відключення. Аварійні бригади відразу виїжджають, оперативно спрацьовують. Годину, дві, три можна без світла посидіти.
Що трапиться, якщо в людини не буде працювати декілька годин телефон?..
С.К.: Вона не зможе зателефонувати родичам, наприклад.
Можливо, слід наперед обговорити зі своїми родичами якісь алгоритми дій: хтось сидить удома, хтось до когось приїде або прийде пішки. Щоб усі одночасно не бігли назустріч одне одному. Також бажано, щоб у кожної родини вистачило продуктів і води на 1-2 дні. У Києві є декілька свердловин, є система бюветів. Без води Київ точно не буде.
С.К.: Якою повинна бути комплектація валізи «про всяк випадок»? Що ви порадите як людина, котра виходила з Горлівки?
У мене було так, що я пішов на роботу і більше з неї не повернувся додому. Документи повинні бути не розкидані по всій квартирі, як зазвичай у людей: там – паспорт, там – документи на квартиру, там – на машину, якісь медичні – окремо. Усе повинно бути в одному місці. Повинна лежати якась сума готівкою, щоб її можна було взяти.
Має бути зручний одяг за сезоном. Зручне взуття, тепле, яке не промокає, теплі штани, куртка, шапка, рукавиці, якщо зимовий сезон. Це все має лежати в одному місці.
Запас ліків – відповідно до навичок людини надавати домедичну допомогу. А також ліки проти застуди, проти болю голови, живота, тиску, захитування, перекис, бинти, лейкопластирі. Це мінімально для людини, яка не має навичок надання домедичної допомоги. У тих, хто вміє це робити, в аптечці мають бути джгути, турнікети, кровоспинні.
Можливо, потрібен ще якийсь запас продуктів і води на добу-дві, розрахований на кількість членів сім’ї. Знову ж таки, я повністю згоден з Верховним головнокомандувачем, що не потрібно бігти скуповувати гречку і сірники. У нас не буде такої інтенсивності і тривалості кризи, як, умовно, блокада Ленінграда.
«У муніципальній поліції ключове слово – «поліція»
О.Б.: Днями стався скандал з прийняттям на роботу в Муніципальну охорону (комунальне підприємство, що надає охоронні послуги й охороняє громадський порядок у Києві. – LB.ua) людини, яка нібито служила в так званій «ЛНР» і є в базі «Миротворця».
Така інформація пройшла. Людина є в базі «Миротворець». За командою мера Віталія Володимировича Кличка, Департамент муніципальної безпеки проводить службову перевірку повністю всіх кандидатів. Керівник підприємства справу підняв і віддав її фахівцям, які будуть проводити цю перевірку.
У цій справі є довідка про несудимість, також військовий квиток з відміткою про службу у Збройних силах України, посвідчення учасника бойових дій... У цій ситуації звинувачують мене і конкретного керівника, але до того, як відібрати людину на співбесіду, видається розписка, що посадова особа, яка вже давно працює в Муніципальній охороні, перевірила дані кандидата. У цьому випадку мова йде про безпосереднього керівника підрозділу.
О.Б.: Як відбувається перевірка?
Якось виходить, що всі так чи інакше один одного знають, бо хтось з кимось служив у Збройних силах. Але буде службова перевірка, її проводить Департамент. Крім того, я підписав звернення до Служби безпеки України з викладенням усіх фактів, щоб вони теж провели перевірку. Наступного тижня, думаю, ми вже за результатами зможемо сказати, хто це допустив. Але ситуація, на мою думку, не така однозначна.
О.Б.: Чому змінили керівництво Муніципальної охорони? Із чим це пов’язано?
А чого змінили? Керівника не було, його призначили. Заступники залишилися. Чи влітку чи навесні Київрадою було прийняте рішення про зміну форми з комунального підприємства на комунальну організацію, оголошено додатковий набір людей. Відбулося переформатування.
О.Б.: Усередині Мунварти між собою воювали кілька різних середовищ...
Довоювались, що довелося міняти.
О.Б.: Що там реально було?
Не знаю, що було до того, як я прийшов. Якась інформація викидалася, але я не заглиблювався в те, хто там. Моє завдання як людини, яка керує цією комунальною організацією, слідкувати за виконанням чітко визначених посадових інструкцій і статуту організації. Її функції – охорона лікарень, парків, скверів, реагування на проблеми в школах. Є технічна сигналізація, охорона комунального майна, можливо, допомога благоустрою в його роботі.
С.К.: Було чимало нарікань, що співробітники Мунохорони на незаконних забудовах захищають інтереси забудовників.
Це коли було? Я відповідаю за них фактично з 3 листопада.
С.К.: Та ось останнім часом. Позняки. Осокорки.
Це питання складне. Ми розбираємося. Дивіться, є дві структури – комунальна організація «Муніципальна охорона» і громадське формування «Муніципальна варта». Муніципальну варту очолює один із заступників Муніципальної охорони. Громадське формування є співвиконавцем програми «Безпечне місто» разом з поліцією. Вони повинні патрулювати тільки з поліцією, виконувати завдання у вільний час. На це виділяються якісь кошти.
Комунальна організація – це зовсім інше. Вона діє за визначеним статутом, за дорученнями Департаменту муніципальної безпеки й відокремлено. Ці дві структури плутають, але ми все це відокремлюємо. За комунальну організацію відповідаємо ми, за громадське формування нехай відповідають його керівники. Не треба плутати мухи з котлетами.
О.Б.: Ви є відомим прихильником створення Муніципальної поліції.
Так. Для цього, до речі, Муніципальна охорона трохи переформатовується.
О.Б.: Але і політичне керівництво держави, і керівництво МВС – і чинне, і його попередники – категорично проти. Вони називають це, фактично, створенням приватних армій імені мерів.
Я ж зовсім недавно був представником центрального органу влади і не пам’ятаю, щоб таке казав.
У Муніципальній поліції ключове слово – «поліція». Це орган, який має повноваження поліції, але й ті самі обмеження. Складно побачити тут приватну армію. А слово «муніципальна», на мою думку і на думку мера, дасть можливість більш ефективно використовувати і краще фінансувати орган. Наприклад, якщо взяти дрібну торгівлю. Мери вимагають…
О.Б.: Безпеки на вулиці.
Ні, безпека на вулиці – це глобальне завдання. А от дрібна торгівля, паркування, якісь дрібні речі, на які в Національної поліції завжди бракує ресурсів, можливо, Муніципальна поліція могла б вивільнити ці ресурси. А вже злочинами різних ступенів тяжкості, серйозними речами займалась би Національна поліція.
О.Б.: Вуличними крадіжками, вуличними злодіями хто мав би займатися?
Крадіжки, розслідування, кримінальні правопорушення – цим займається поки що, як мені здається, центральний орган, Національна поліція. Це злочини, які вимагають розслідування, розкриття.
О.Б.: Але є дрібні злочини.
Але ж вони злочини. А є дрібні адміністративні правопорушення – нелегальна торгівля, нелегальне сміття. Наші люди були в Кракові, бачили, як там працює муніципальна поліція – слідкує за димарями, за виконанням правил дрібною торгівлею, тими самими балконами. Багатьох обурює, що люди захоплюють простір і надбудовують балкони. Я довго керував поліцією в Києві й знаю, як не вистачає ні дільничних, ні рук, ні часу на таке.
О.Б.: Цим мали б займатися дільничні.
Мали б. Але дільничні не безрозмірні. У них мільйон завдань.
О.Б.: У регіонах цим буде займатися поліцейський громади.
Це, по суті, і є прообраз Муніципальної поліції. Тому що ідея поліціянта громади в тому, що він живе в громаді, отримує від громади автомобіль, робоче місце, місце проживання. Ще перенести на громаду його фінансування (мається на увазі заробітну плату), і от вам готовий шериф, якого обрала громада, який відповідає громаді і за якого громада несе відповідальність.
А якщо вже буде скоєно злочин, приїде центральний апарат. Тепер поліції не треба буде долати 50-60 км з району, щоб виїхати на сварку сусідів чи не туди викинуте сміття. Я працював у районних відділках, і більша частина викликів поліції – сперечання за межу чи чиясь курка забігла, щось поклювала.
О.Б.: Чому тоді, на вашу думку, керівництво держави і МВС, за якого ви, зокрема, працювали, проти?
Ця ідея повинна визріти. Знайти свій час. Можливо, кілька років тому це було не на часі, враховуючи динамічні зміни, пов’язані з війною. Але ця ідея – продовження децентралізації.
С.К.: Останнє запитання, пов’язане з обставинами вашого звільнення. Ви написали рапорт добровільно. Але за нашою інформацією, це сталося через небажання вами вести «партизанську війну» проти київської влади, на чому наполягала Адміністрація президента. Чи це так?
Як може поліція протистояти конкретно меру? Я не знаю. Зараз поліція протистоїть?
С.К.: Були обшуки. З приходом Виговського кількість обшуків збільшилася. Політичний тиск з боку Адміністрації президента на вас здійснювався чи ні?
Я не спілкувався ні з ким в Адміністрації президента ні з приводу призначення на посаду раніше, ні зняття з посади зараз. Усі мої спілкування з чиновниками Адміністрації або Офісу президента були виключно з питань охорони громадського порядку в Києві.