У чому визнали винним Стерненка?
Нагадаємо, 23 лютого Приморський райсуд Одеси оголосив вирок активісту Сергію Стерненку у справі за обвинуваченням у викраденні в 2015 році депутата Комінтернівської райради Одеської області від проросійської партії «Родіна» Сергія Щербича.
Стерненка позбавили волі на сім років і три місяці та визнали винним за усіма статтями. Це незаконне зберігання зброї, викрадення людини (звільнили від покарання через строки давності) та розбій з метою заволодіння 300 гривнями потерпілого.
Суд постановив, що у 2015 році Сергій Стерненко, Руслан Демчук та інші невстановлені особи викрали, вчинили розбійний напад та катували одеського депутата Сергія Щербича, аби заволодіти його грошима.
Це сталося в селі Фонтанка Комінтернівського району Одещини. Біля АЗС група осіб із застосуванням фізичного насильства і травматичної зброї викрала депутата. А далі перевезла до Одеси, де вимагала, щоб він нібито відмовився від своїх депутатських повноважень. За версією поліції, Щербича утримували у підвальному приміщенні та били. Нападники заволоділи банківською карткою депутата, дозволом на носіння травматичного пістолета «Форт-12», двома сім-картами мобільних операторів і 300 гривнями.
Суперечливі та недопустимі докази вилились у обвинувальний вирок: позиція адвокатів
Немає узгодженої позиції захисту щодо прохальної частини апеляційних скарг. Один захисник жадає скасувати обвинувальний вирок і закрити провадження, бо немає складу злочину, інший наполягає, що не доведено скоєння злочину саме Стерненком, а третій адвокат просить постановити виправдувальний вирок.
На переконання адвокатів, суддя Приморського райсуду Віктор Попревич у вироку свідомо вдався до істотного порушення процесуального закону, невідповідності висновків суду фактичним обставинам. Натомість, узяв до уваги суперечливі та недопустимі докази, необґрунтовано відкинувши більшість доказів захисту.
Окрім того, висновку суду також мають істотні суперечності щодо часу, тривалості вчинення інкримінованих дій. Слідство не довело, що ролі розподілені й не шукає невстановлених осіб, оскільки в окреме провадження матеріали по них не виділили.
Версії слідства та потерпілого щодо мотиву розбою суперечать одна одній?
Потерпілий під час первинної слідчої дії – слідчого експерименту – взагалі не повідомив, що в нього забрали 300 гривень. Як наголосив адвокат, двома телефонами на суму близько 5 тисяч гривень чомусь не заволоділи, що ставить під сумнів саме розбійний напад.
У вироку суд також притягує обвинувачених до кримінальної відповідальності за розбій, але фактично обґрунтовує це іншою статтею. Справа в тому, що суд неодноразово прописує: мотив розбійного нападу – відмова від депутатських повноважень та здійснення проросійської політичної діяльності. А це не може кваліфікуватися розбоєм, бо не є посяганням на власність.
Як повідомив адвокат Вадим Оксюта, суд повірив виключно подальшим показанням Щербича про те, що його майном, нібито, заволоділи. Захист каже: версія про 300 гривень з’явилась пізніше, а саме після змови з поліцією, аби покарати Стерненка за проукраїнську позицію в 2015 році та ув’язнили за обвинуваченням у тяжкому злочині – розбійному нападі, оскільки строки давності по інших інкримінованих злочинах вже настали.
Адвокат також наголосив: потерпілий не зміг сказати, коли саме і за яких обставин заволоділи його грошима. Слідство та суд фактично повірили Щербичу й не встановили за допомогою інших доказів, де саме і якими грошовими купюрами заволоділи, а також чи гроші отримали за змовою саме зі Стерненком та Демчуком.
Адвокат резюмував: це ставить під сумнів кваліфікацію статті, за якою Стерненка засудили до позбавлення волі, оскільки обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.
Натомість в Одеській обласній прокуратурі стверджують: умисел спочатку був направлений на позбавлення мандату, а вже потім – заволодіння майном з корисливою ціллю.
За словами прокурора Ганни Коломійчук, факт наявності єдиного умислу розбійного нападу – вчинення дій, які загрожують життю та здоров'ю потерпілого.
«У мотивувальній частині вироку вказано, що судом вжиті заходи конспірації, аби потерпілий не міг розмежувати, хто саме які дії до нього вчиняв, але умисел був один – з корисливих мотивів заволодіння майном шляхом розбійного нападу та насилля», – прокоментувала прокурор.
Експертиза визнала пістолет і шумовим пристроєм, і вогнепальною зброєю
За вироком суду Стерненка визнали винним у володінні вогнепальною зброєю. Як повідомив адвокат Віталій Коломієць, виробник пістолету каже, що той шумовий, а експерти встановили, що переробок не було.
Проте судово-балістична експертиза визнала пістолет водночас і шумовим пістолетом, і вогнепальною зброєю, що взаємовиключається за критерієм призначення такого пристрою. А це, мовляв, свідчить про суперечність та недопустимість експертизи. Адвокати також ставлять під сумнів показання потерпілого, який з чотирьох чорних пістолетів за розміром та кольором через 8 місяців після скоєння злочину нібито впізнав саме той пістолет, з якого йому стріляли в спину.
«Суд в порушення законодавства не взяв до уваги висновок спеціаліста-зброєзнавця з 40-річним стажем про помилковість експертизи по зброї. Натомість взяв до уваги висновок лейтенанта міліції, який має 11 місяців стажу експерта», – каже адвокат Коломієць.
Варто додати, що Стерненко у своїй скарзі доводив: не було здійснено нападу на Щербича з застосуванням насильства, що є небезпечним для життя людини. Висновок суду суперечить фактичним обставинам провадження, оскільки виконана на замовлення слідства експертиза не показала, що насилля загрожувало життю.
За словами захисту, жодна із судово-медичних експертиз не показала, що тілесні ушкодження Щербичу наніс саме Стерненко.
Адвокати також мають сумнів в достовірності проведених слідчих дій, оскільки кілометраж вказує на неможливість їх проведення за вказаним в доказах умовах.
Госпіталізація госпіталізованого
Згідно з довідкою обласної лікарні, дата і час госпіталізації потерпілого депутата – 15:00 25 квітня 2015 року, а згідно з даними судово-медичних експертиз – 23:00. Себто з поданих до суду документів вбачається, що частину документів складали в інший час та дату, ніж зазначено в документі, наполягає адвокат Коломієць. А це, вочевидь, свідчить про фальсифікацію матеріалів кримінального провадження.
«У судово-медичних експертизах зазначено, що людині, яка прийшла не по швидкій і день провела, беручи участь в слідчих діях, а потім звернулась в медичний заклад, тут же уночі за одну годину провели огляд травматолога, огляд чергового хірурга, огляд окуліста і навіть зробили кілька ренгенів. Безумовно, це викликає сумнів у достовірності таких експертиз», – вважає адвокат.
Що не так з протоколом слідчого експерименту з показаннями єдиного свідка у справі?
Обвинувачуючи Стерненка, суд у вироку посилається на протокол слідчого експерименту з єдиним свідком у справі, в якому були і певні показання свідка. Згідно законодавства, суд не мав права аналізувати протокол слідчого експерименту з показаннями свідка, бо його не допитували в суді під присягою. Справа в тому, що іноді слідчі завуальовують допит під слідчий експеримент, аби відповідний протокол надати суду, як доказ. Як заявив адвокат Демчука Воробйов, слідчі не перевірили правдивість показань. Свідку не пред'являли осіб для впізнання, що адвокатам зрозуміло з наданих доказів.
У суді першої інстанції прокуратура спочатку хотіла допитати свідка, далі відмовилась, бо не бачила потреби, а захист на наданні показань не наполягав.
Насамкінець, адвокати вважають, що Стерненка політично переслідують, оскільки його тримали під вартою без будь-якого вмотивованого рішення суду.
Варто додати, що Одеська обласна прокуратура також оскаржила обвинувальний вирок, аби постановили новий. Вони розширили апеляційні вимоги і хочуть, аби суд взяв до уваги висновок судово-балістичної експертизи, за якою знайдені під час обшуку в Стерненка в 2015 році патрони визнані боєприпасами. Також прокуратура хоче збільшити термін ув'язнення для Демчука, бо вважають, що він не досидів по 2 місяці за кожну з 4 наявних в нього судимостей.
Розгляд апеляційних скарг продовжать 23 квітня о 12:00.
Нагадаємо, що це не єдине провадження проти Стерненка. У травні 2018-го Стерненко вчинив спротив двом чоловікам, які намагалися на нього напасти. У результаті один з нападників отримав смертельне поранення та помер. Це був третій напад на Стерненка.
Через два роки активісту оголосили підозру в умисному вбивстві. За версією слідства, Стерненко, захищаючись під час нападу, поранив ножем двох людей, а потім наздогнав одного – Івана Кузнєцова – та завдав йому смертельного поранення. Тіло загиблого було знайдене майже за 100 м від місця першої сутички. Сам Стерненко в інтерв'ю LB.ua говорив, що вихопив ніж у одного з тих, хто на нього напав, і почав відмахуватися наосліп. Після цього нападники почали тікати, а через 30-40 хвилин один з них упав – у нього була рана на животі.
Два роки потому СБУ повідомила Стерненку про підозру в убивстві ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) та ч. 2 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю) Кримінального кодексу. Розгляд цієї справи триває у Приморському суді, нещодавно йому пом'якшили запобіжний захід з нічного домашнього арешту і відпустили під особисту поруку депутата Верховної Ради Романа Лозинського.