ГоловнаПолітика

Під час останньої сесії продуктивність роботи Ради різко знизилась, - КВУ

Кількість прийнятих законів зменшилась майже на половину, проведених засідань - на третину, а голосувань - утричі.

Під час останньої сесії продуктивність роботи Ради різко знизилась, - КВУ
Фото: Анна Стешенко

Комітет виборців України відзначає низьку продуктивність роботи Верховної Ради під час останньої сесії. Зокрема, кількість прийнятих законів зменшилась майже на половину, проведених засідань – на третину, кількість проведених голосувань знизилась втричі.

Про це повідомила пресслужба КВУ.

Всього під час 4-ої сесії ВР депутати мали 28 робочих днів, під час яких працювали в сесійному форматі. Це на третину меншу, ніж на попередній 3-ій сесії ВР, коли нардепи працювали 39 днів. Це також менше, ніж на 2-ій сесії ВР, під час якої депутати мали 36 робочих днів.

Також зменшилась кількість прийнятих законів. Упродовж 4-ї сесії було прийнято 110 законів.  Це майже вдвічі менше, ніж на попередніх сесіях (на 3-й сесії було ухвалено 181 закон, на 2-й сесії – 215).

Кількість зареєстрованих законопроєктів теж зменшилася. Так, під час 4-ї сесії було зареєстровано 934 проєкти законів, 3-ї - 1416, 2-ї - 1003.

Втричі знизилась  загальна кількість проведених голосувань. Всього під час 4-ї сесі відбулося 1073 голосування, під час 3-ї сесії – 2981, а 2-ї - 1814.

"Різке падіння показників роботи парламенту можна пояснити двома причинами. По-перше, складається враження, що в останні п’ять місяців парламент фактично випав із структури влади. Через це фактично в ручному режимі приймалися рішення щодо призначення в.о. міністра енергетики, здійснювалися невдалі спроби вирішення конституційної кризи напряму Офісом президента, в ручному управлінні приймались рішення щодо боротьби з коронавірусом. По-друге, на роботу парламенту негативно вплинула ситуація із коронавірусом серед народних депутатів. Однак замість того, щоб наздогнати втрачений темп,  депутати фактично продовжили собі різдвяні відпустки, попрацювавши в січні лише 4 сесійні дні. Це з урахуванням того, що парламент і так майже не працював у жовтні і лише частково працював у листопаді", - прокоментував результати моніторингу голова КВУ Олексій Кошель.

Нагадаємо, найактивнішими лідерами фракцій минулого року були Ірина Геращенко ("Євросолідарність") та Ярослав Железняк ("Голос").

Геращенко має найвищі показники участі в голосуваннях і виступів під час пленарних засідань. Упродовж року вона взяла участь у 78% голосувань, що є найвищим показником серед лідерів фракцій. Геращенко виступила 106 разів під час пленарних засідань (1-ше місце серед лідерів фракцій) і була присутня на 86 пленарних засіданнях (2-ге місце), зареєструвала 51 проєкт закону, вісім із яких було прийнято (3-тє місце).

Железняк відвідав усі пленарні засідання ВР впродовж року - 89 (1-ше місце). Народні депутати прийняли 16 проєктів законів його співавторства (1-ше місце). Загалом він зареєстрував 103 законопроєкти, взяв участь у 74% голосувань (3-тє місце), виступив у Раді 101 раз (2-ге місце).

Рада IX скликання розпочала роботу 29 серпня 2019 року і за рік у турборежимі прийняла менше законів, ніж попередники.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram