Через так звані скрутки з ПДВ бюджет України щомісяця втрачає 2,5 млрд гривень. Загалом за січень 2019 року – березень 2020 року суб’єктами господарювання сформовано та використано фіктивного ПДВ на суму щонайменше 28,686 млрд грн.
Про це йдеться у звіті тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини держбюджету.
Зокрема, у звіті викладені обставини, зроблені у заяві колишнього міністра фінансів Ігоря Уманьского в інтерв'ю LB.ua щодо "скруток" з ПДВ, через які бюджет, за його словами, втрачає приблизно 5 млрд грн щомісяця.
Результати звіту щодо стану виконання дохідної частини Державного бюджету України з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року
Доходи державного бюджету становили 99,1 відсотка річного показника, затвердженого Верховною Радою України зі змінами. Недовиконання річного затвердженого показника становило 9,0 млрд гривень.
"Слід зазначити, що у тих сферах, де традиційно притаманний високий рівень корупції, спостерігаються диспропорційний баланс та особливо великі розміри ненадходжень до Державного бюджету України. За підсумками 2019 року спостерігається значний недобір по ПДВ – 5,7 млрд гривень. Основною причиною є невиконання плану Державною фіскальною службою України за перші ІІІ квартали на 8 млрд гривень, яке не вдалось перекрити перевиконанням Державної податкової служби України у кінці року. Об’єктивних причин для відсутності надходжень не вбачається, оскільки за даними Мінекономіки за цей період ВВП зріс на 3,2%, крім того спостерігалося перевиконання індикативних показників з податку на прибуток підприємств", - повідомили у звіті.
У документі йдеться, що "істотно провалено збір акцизного податку з підакцизних товарів (недовиконання – 15,6 млрд гривень) в основному за рахунок недостатніх надходжень акцизу зі спирту, тютюну та тютюнових виробів та електричної енергії. Це свідчить про значну корумпованість та знаходження цих ринків у тіні".
Зазначається, що, на відміну від ПДВ, не існує методики розрахунку приблизних втрат державного бюджету від несплати акцизного податку. Це пов’язано з тим, що облік, адміністрування, а також махінації із ПДВ неможливі без відповідного внесення до реєстрів, а акцизний податок можна побачити лише фактичні надходження, ринок, який перебуває у тіні, методологічно не можна обрахувати.
"Незважаючи на чіткі вказівки керівництва держави про необхідність боротьби з контрабандою та звільнення окремих корумпованих працівників, цього не відбувалося. Інфраструктура митниці перебуває у занедбаному стані, придбані за попередні роки скануючі системи для огляду товарів або не працюють або розукомплектовані або належним чином не введені в експлуатацію, ризик-орієнтований підхід відбувається частково у ручному режимі", - додали в звіті.
Комісія констатує невиправдане зволікання у передачі функцій митної політики до Державної митної служби України, що пов’язане з надто довгою підготовкою до її запуску.
"Загалом стан виконання доходів державного бюджету свідчить про недостатність дій органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, щодо поліпшення справляння та адміністрування податків і зборів, руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, запобігання та протидії контрабанді, незаконному відшкодуванню податку на додану вартість та відмиванню коштів через офшорні зони", - вважають народні депутати.
Щодо стану виконання дохідної частини Державного бюджету України з 01 січня 2020 року по 01 квітня 2020 року
До Державного бюджету України (до загального фонду) Державною податковою службою України за період з січня по квітень 2020 року зібрано:
- ПДВ зібрано 65,31 млрд гривень, або на 100,6% від запланованого (перевиконання – 0,42 млрд гривень);
- ПДФО зібрано 28,11 млрд гривень, або на 97,4% від запланованого (недовиконання – 0,74 млрд гривень);
- податок на прибуток підприємств зібрано 33,51 млрд гривень, або на 103,5% від запланованого (перевиконання – 1,16 млрд гривень).
"Враховуючи перевиконання збору ПДВ та позитивне впровадження постанови Кабінету Міністрів України комісія констатує, що рівень збору цього податку у ДПС був на мінімально достатньому рівні. Акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів зібрано 12,76 млрд гривень, або на 84,72% від запланованого (недовиконання – 2,3 млрд гривень)", - йдеться у документі.
Податок з доходів фізичних осіб було не виконано на 0,74 млрд гривень. У комісії припускають, що на це вплинула коронавірусна криза.
"Аналогічно висновкам попереднього розділу загалом стан виконання доходів державного бюджету свідчить про недостатність дій органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, щодо поліпшення справляння та адміністрування податків і зборів, руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, запобігання та протидії контрабанді, незаконному відшкодуванню податку на додану вартість та відмиванню коштів через офшорні зони", - заявили у комісії.
Про втрати бюджету зі "скруток"
Комісія встановила, що найбільш поширеною схемою ухилення від сплати ПДВ є формування "фіктивного" податкового кредиту, який отримав назву "скрутка".
Ця схема полягає в тому, щоб поєднати в системі податковий кредит, сформований внаслідок ввезення або виготовлення товарів широкого вжитку або тих, які користуються попитом на тіньовому ринку і потім продаються за готівку без сплати податків, та податкове зобов’язання, що виникає у платників легального сектору економіки, коли їм потрібно легалізувати в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість товари, виготовлені в тіньовому секторі економіки.
Функціонування "скрутки" засноване на внесенні до податкової накладної завідомо неправдивих даних про постачання товарів, податковий кредит за якими потім використовують для зменшення податкових зобов’язань, що виникають при постачанні товарів, послуг, які надаються легальним сектором економіки.
"Тобто джерелом виникнення «фіктивного» податкового кредиту є реалізація товару за готівку без будь-якого обліку з подальшим продажем документів на цей же товар замовнику податкового кредит. Характерною ознакою «скрутки» є поєднання в операціях несумісних товарів, наприклад, «скрутчик» відображає в документах придбання цигарок, при цьому здійснює продаж огірків, кукурудзи тощо", - пояснили у звіті.
У процесі роботи Тимчасовою слідчою комісією було проведено аналіз даних Єдиного реєстру податкових накладних та виявлено суб’єкти господарювання, які протягом січня 2019 року – березня 2020 року здійснювали операції з підміною товарної номенклатури.
Обсяги реалізованого фіктивного ПДВ такими платниками складають близько 2,5 млрд грн щомісячно. Далі цей податковий кредит розходиться від "скрутчиків" через "транзитерів" до вигодонабувачів.
"Разом за період діяльності Державної фіскальної служби України та Державної податкової служби України за січень 2019 року – березень 2020 року суб’єктами господарювання сформовано та використано фіктивного ПДВ на суму щонайменше 28,686 млрд грн. Точні дані обсягу схемного кредиту, якість його виявлення та відпрацювання, а також ймовірні збитки державного бюджету Комісією опрацьовуються. Комісія звертає увагу на те, що наведені суми не є остаточними – це лише втрати від однієї операції, «скрутки»", - підкреслили у звіті.
У середньому в місяць у таких операціях беруть участь від 100 до 250 платників податків.
Також були встановлені територіальні органи Державної податкової служби України, на обліку у яких перебуває найбільша кількість таких платників – це ГУ ДПС у Львівській, Київській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Харківській областях та у м. Києві.
Факти зловживання посадовими особами територіальних органів ДПС:
1. Встановлено факти, коли маючи інформацію від оперативних підрозділів щодо платника, якому встановлено ознаку фіктивності, платник податків не був своєчасно внесений до Журналу ризикових платників податків, що давало можливість останньому (будучи фіктивним) реєструвати податкові накладні та мінімізувати платежі до бюджету.
2. Встановлені випадки систематичної бездіяльності посадових осіб територіальних органів ДПС, коли платникам – "скрутчикам" надавалася можливість здійснити весь цикл операцій і тільки після цього вживалися заходи з блокування реєстрації цих суб’єктів, що підтверджується записами в базах даних. Так, посадові особи територіальних органів ДФС та ДПС аналізували таких суб’єктів господарювання, але певний час не блокували реєстрацію податкових накладних.
Встановлено випадки виключення ризикових підприємств з Журналу ризикових, тобто визнання такими, що не відповідають критеріям ризиковості відповідно до Постанови № 1165.
4. Також у процесі роботи Тимчасовою слідчою комісією було проведено аналіз ланцюгів проходження схемного податкового кредиту від «скрутчиків» до платників-транзитерів та платників – отримувачів податкової вигоди, які безпосередньо зменшили свої зобов’язання до сплати в бюджет.
Висновки
- Державний бюджет України на 2019 рік та Державний бюджет України на 2020 рік (з січня по квітень 2020 року) не було виконано в повному обсязі через недоліки в адмініструванні податків, зборів та митних платежів Державною фіскальною службою України, Державною податковою службою України та Державною митною службою України, а також існування схем зі штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, недостатність дій з запобігання та протидії контрабанді та зменшення показників митних платежів.
- Комісія констатує невиправдане зволікання у передачі функцій митної політики до Державної митної служби України, що пов’язане з надто довгою підготовкою до її запуску, фактично, коли в країні було повністю змінено політичну систему влади, функції зі збору митних платежів належали органу, який знаходився у стані ліквідації.
- Найбільш поширеною схемою ухилення від сплати ПДВ є формування «фіктивного» податкового кредиту, який отримав назву «скрутка». Схеми зі штучного формування податкового кредиту з ПДВ є системним явищем, яке виникло з початку запровадження ПДВ, удосконалилося після роботи СМКОР і набуло масового характеру впродовж досліджуваного Комісією періоду.
- Обсяги «скруток» ПДВ складають близько 2,5 млрд грн щомісяця. Разом за період діяльності Державної фіскальної служби України та Державної податкової служби України за січень 2019 року – березень 2020 року суб’єктами господарювання сформовано та використано фіктивного ПДВ на суму щонайменше 28,686 млрд грн.
- Тимчасовою слідчою комісією встановлено численні факти неналежного виконання посадових обов’язків або службової недбалості посадових осіб Державної фіскальної служби України та Державної податкової служби України щодо виявлення та подальшого відпрацювання суб’єктів господарювання ризикової категорії.
Нагадаємо, що у квітні колишній міністр фінансів Ігор Уманський в інтерв'ю LB.ua розповів, що хотів звільнити голову податкової Сергія Верланова у зв'язку з можливою корупцією. Він заявив, що через "скрутки" бюджет щомісяця недоотримує в середньому 5 млрд гривень.
Після цього лідери фракцій Верховної Ради домовилися створити тимчасову слідчу комісію, щоб перевірити заяви Ігоря Уманського про "скрутки" ПДВ.
Крім цього, глава Офісу президента Андрій Єрмак підтвердив, що колишній міністр фінансів Ігор Уманський стане його радником. За словами Єрмака, його обурила інформація про корупційні схеми на митниці і в податковій, які озвучив Ігор Уманський. Тому він запропонував йому механізм, який допоможе винищити ці схеми.
24 квітня Кабмін звільнив голову податкової Сергія Верланова і керівника митної служби Максима Нефьодова. За версією міністра фінансів Сергія Марченка, відповідне рішення - це нібито перший крок до "перезавантаження Державної митної та Податкової служб".
12 листопада Уманський подав у відставку з посади радника голови ОПУ. У листопаді Уманьский також заявив, що махінації з ПДВ відновилися у повному обсязі.