ГоловнаПолітика

​Суд першої інстанції зобов'язав Bihus.info спростувати заяву про "схеми Ігоря Гладковського" в оборонці

Журналіст пообіцяв подати апеляцію.

​Суд першої інстанції зобов'язав Bihus.info спростувати заяву про "схеми Ігоря Гладковського" в оборонці
Андрей Рогоза, Виталий Жуков и Игорь Гладковский

Подільський районний суд Києва зобов'язав журналістів проєкту "Bihus.Info" спростувати інформацію про причетність сина колишнього заступника секретаря РНБО Олега Гладковського Ігоря до розкрадань у сфері оборони.

Про це йдеться в рішенні суду, передає "ZN.UA".

Зокрема, журналісти повинні заявити, що Гладковський-молодший не має жодного стосунку до компанії "Оптимумспецдеталь" і схем розкрадання мільйонів в оборонці, до російської контрабанди та відмивання грошей. Крім того, суд стягнув на користь сина Гладковського судовий збір.

Рішення суду також опублікував у фейсбуці адвокат Гладковського Руслан Волинець.

Згідно з документом, протягом 10 днів з моменту набуття чинності цього рішення диктор у програмі "Наші гроші" повинен повідомити, що 25 лютого 2019 р. у випуску програми "Друзі президента крадуть на оборонці" була поширена інформація, що не відповідає дійсності - про те, що Ігор Гладковський є "організатором схеми вимивання сотень мільйонів гривень з українського оборонного комплексу".

Також відповідачі повинні заплатити Гладковському близько 3 тис. гривень судового збору.

Керівник проєкту журналістських розслідувань Bihus.Info Денис Бігус відреагував на рішення суду про те, що він повинен спростувати інформацію. Він записав відео, в якому зазначив, що не може опублікувати повний архів листування фігурантів скандалу в оборонці, оскільки "це демаскує джерело".

Бігус також пошуткував, що "Подільський суд - не найдорожчий суд", і пообіцяв побачитися на апеляції.

Нагадаємо, 25 лютого 2019 року вийшло розслідування "Bihus.Info" про те, як державні оборонні заводи закуповували для військової техніки деталі з Росії. Запчастини завозилися контрабандою, їх якість не перевірялася, а іноді в Україну потрапляв звичайний брухт. Контрабанду відмивали через фірми-прокладки, які перебували під контролем осіб, наближених до "Укроборонпрому". Прибуток "дерибанили" між учасниками схеми.

Розслідування ґрунтувалося на листуванні, яке злило редакції анонімне джерело 2018 року. Там були вказані імена, дати, суми хабарів і відкатів.

Один з фігурантів розслідування - Ігор Гладковський - назвав його фейком, але, незважаючи на це, його батько Олег Гладковський був звільнений з посади першого заступника секретаря РНБО. Також "Укроборонпром" відсторонив директора Харківського конструкторського бюро машинобудування ім. Морозова Олексія Бабича і директора державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод" Сергія Філоненка.

4 березня вийшла ще одна частина розслідування, де стверджується, що 2017 року ці ж люди поставили "Укрспецекспорту" російські висотоміри за всемеро завищеною ціною. Чистий прибуток схемників тільки на одній цій угоді міг скласти близько 300 тисяч доларів.

Олега Гладковського підозрюють у зловживанні службовим становищем і декларуванні недостовірної інформації (ч. 2 ст. 364, ст. 366-1 Кримінального кодексу). Слідство встановило, що ексзаступник міністра оборони, директор департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння і військової техніки в змові з Гладковським у 2017 році організували закупівлю в межах державного оборонного замовлення вантажних автомобілів "МАЗ 6317" (Богдан 6317) за завищеними цінами. Виробником автомобілів виступило дочірнє підприємство "Автоскладальний завод №2", що входить до групи пов'язаних компаній Корпорації "Богдан" - частки в статутному капіталі яких як прямо, так і опосередковано належали Гладковському і його оточенню.

На стадії формування оборонзамовлення уряд висунув ряд вимог. Серед іншого, йшлося про рівень локалізації виробництва автомобілів, який мав скласти не менш ніж 60%. На той момент згадані автомобілі не відповідали цим вимогам, маючи рівень локалізації лише 10%.

У результаті лобістських дій вимоги до локалізації зменшили до 20%. Незважаючи на той факт, що компанія-виробник не відповідала і цій вимозі, вона все одно отримала держзамовлення з умовою доведення рівня локалізації до 20% до кінця 2017 року і подальшого його збільшення до 30% протягом трьох років.

Однак як встановило слідство, відповідні витрати на збільшення рівня локалізації компанія-виробник незаконно перевела на держбюджет.

Контракт між Міноборони і компанією-виробником передбачав часткову передоплату, неможливість перегляду ціни і межовість визначених контрактом статей калькуляції. Усупереч цій умові, ціну збільшили, а посадові особи Міноборони її узгодили. У результаті постачальнику незаконно переплатили 17,44 млн гривень.

У жовтні 2019 року Олегу Гладковському повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем. 20 травня 2020 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила у скасуванні підозри, при цьому повідомлялося, що термін дії покладених на нього зобов'язань минає 5 червня.

3 червня Національне антикорупційне бюро завершило досудове розслідування щодо Гладковського. Підозрюваним відкрили матеріали кримінального провадження для ознайомлення перед тим, як обвинувальний акт відправлять до суду. 4 червня ВАКС продовжив зобов'язання Олега Гладковського до 23 липня.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram