ГоловнаПолітика

Що насправді не так з Берегівським районом

Кабмін 12 червня затвердив список нових 129 районів України. Зараз їх 490. Попереду ще голосування у Верховній Раді, однак бурхливу реакцію уже викликав один із районів на Закарпатті. Чинний Берегівський район, де компактно проживає угорська громада, розширять, об'єднавши з сусіднім Виноградівським. 

Проект районного поділу, який раніше презентували місцеві експерти, не передбачав створення окремого Берегівського району. До того ж, 29 травня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба їздив у Будапешт до свого угорського колеги Петера Сіярто, де підписав низку документів. Це породило чутки, що Берегівський район з'явився на карті на вимогу Угорщини. Міністерство закордонних справ це заперечує. Однак у парламенті кажуть: без порад МЗС не обійшлося.

Берегівська РДА
Фото: google.com
Берегівська РДА

Берегове чи Виноградів

Ті, хто стверджує, що українська влада створює «угорський» район, не мають рації. Берегівський район з переважно угорськомовним населенням існує у складі Закарпаття уже майже 70 років. Він був створений ще радянською владою 1953 року, де на той час проживало 80% етнічних угорців. Зараз на Берегівщині проживає понад 50 тисяч жителів (76% угорців). У новому ж районі більшість населення буде етнічними українцями, адже на Виноградівщині проживають 120 тисяч людей, 71% з яких – українці. Така конфігурація викликала невдоволення у Товариства угорської культури Закарпаття.

«Попередньо розроблений проект поділу на райони матиме негативний вплив на інтереси угорців Закарпаття, оскільки їхній відсоток у новостворених районах значно зменшиться. Так, наприклад, у Берегівському районі з нинішніх 75% частка угорців зменшиться до 43%, в Ужгородському – з 33% до 13%, а в Мукачівському – з 12% до 4%», – ідеться у заяві товариства, яке підтримує угорський уряд.

Незадоволена проектом і місцева влада. Депутати Виноградівської райради навіть ухвалили звернення із вимогою або приєднати їх до Хустського району (про що йшла мова раніше), або зробити центром п'ятого району. Як аргументують місцеві депутати, Виноградів є більшим за площею і економічно розвиненішим, аніж невеличке Берегове. 

Згідно з методикою від Мінрегіону, перші у черзі на те, щоб стати центрами районів – міста обласного значення. Берегове, на відміну від Виноградова, має такий статус. Експерт із політики та місцевого розвитку Олександр Солонтай вважає такий статус-кво несправедливим.

Виноградiв
Фото: travel.creature.biz.ua
Виноградiв

«Виноградів треба зробити містом обласного значення, бо воно достатньо спроможне. У цього міста є достатньо потенціалу і ресурсів, щоб жити без жодних РДА», – каже Солонтай, який відстоює ідею, що міста взагалі не повинні входити до складу районів. 

Голова Закарпатського відділення Асоціації міст України Олег Лукаш припускає: при виборі Берегова влада могла і справді керуватися угорським питанням. На думку експерта, аби уникнути такого розголосу, варто було б порадитися заздалегідь з місцевими жителями.

«Я не виключаю що етнічний фактор теж був присутній при виборі міста Берегова центром Берегівського району, а не Виноградова. Варто було набагато раніше обговорити це питання з громадськістю, якщо хотіли врахувати її звернення. Треба було це робити принаймні рік тому, щоб всі звиклися з цією думкою, а не збурювати перед самим рішенням», – зазначає Лукаш.

Влада не заперечує того факту, що Виноградів має більше потенціалу, аби стати центром району. Однак пріоритетними стали безпекові питання.

«Тут дійсно є дилема. Ми маємо розуміти, що Виноградів є більш потужним сам по собі. Населення Виноградова у два рази більше, ніж Берегового. З економічної точки зору Виноградів може бути центром, але ми розуміємо, що зазвичай у нас ще є безпекові питання. Моя суб'єктивна точку зору: коли ми маємо ті чи інші потенційні суспільні ризики, то набагато простіше розміщувати префекта безпосередньо у локації, де той чи інший ризик може виникати», – пояснює нардеп від «Слуги народу», голова парламентського підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін.

Віталiй Безгін
Фото: facebook/Vitalik Bezgin
Віталiй Безгін

Екс-нардеп та один із творців проекту децентралізації Юрій Ганущак вважає створення Берегівського району на Закарпатті взагалі недоречним. Ганущак є прихильником ідеї трьох (Ужгородського, Мукачівського та Хустського) або щонайбільше чотирьох районів (ще й Рахівського). 

«Вирішення культурних потреб реалізовуватиметься у громадах, і цього більш ніж достатньо. Берегове розташоване за 30 км від Мукачева. Усі державні проблеми усе рівно будуть вирішуватися у Мукачеві. Виноградів – 20 км від Хуста, усі питання з точки зору державного управління (МНС, податкова, поліція) будуть вирішуватися у Хусті», – пояснює Ганущак. 

У випадку проекту Ганущака територія Мукачівського району мала б вихід до кордону. Міським головою Мукачева є Андрій Балога, який походить з впливої на Закарпатті родини. Однак Ганущак не вбачає ризиків у тому, що Балоги, які мають бізнес-інтереси на Мукачівщині, могли б мати вихід до кордону.

Мукачево (східна сторона)
Фото: wikipedia.org
Мукачево (східна сторона)

«Балоги у цій громаді у Мукачеві отримали стільки, що це прожувати не можна. До них стільки сіл приєдналося! Мукачево має так чи інакше бути центром району, навіть хоча б для того, щоб контролювати Андрія Балогу з боку РДА. Принцип самого району – це принцип району не вихід до кордону, а це принцип керованістю територією», – пояснює Юрій Ганущак. 

Голова «Центру політико-правових реформ» Ігор Коліушко, який підтримує проект п'яти районів на Закарпатті, не відкидає заінтересованості місцевих еліт у першому варіанті районного поділу.

«Балоги дійсно досить впливові у Мукачівському районі. Можливо, вони незадоволені тим, що Берегове є частиною Берегівського району, а не Мукачівського», – розмірковує Коліушко.

Ігор Коліушко
Фото: Макс Требухов
Ігор Коліушко

Однак істерику щодо «угорського району» називає штучною і необґрунтованою.

«Я не бачу тут жодних проблем. Це перший варіант, який я пропонував для Закарпаття. Єдине, що я би поміняв у Закарпатській області, зробив би центром Рахів, а не Тячів. Усе решта нормально. Дійсно під час обговорення, у тому числі на круглому столі, який проводився у Закарпатській області, більшість експертів сказали, що не підтримують такий варіант, і хочуть, щоб було чотири райони без Берегівського району. Кожен з цих варіантів має свої плюси і мінуси. Я переконаний, що ніяких загроз для України утворення такого району нести не буде», – вважає Коліушко. 

Реверанс Угорщині

Опозиційні політики та критики чинної влади переконані у зворотному – мовляв, Київ пішов на поступки Будапешту, погодившись створити Берегівський район.

Народна депутатка від партії «Європейська солідарність», голова парламентського комітету з питань євроінтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе переконана, що модель із чотирьох районів відповідає економічним потребам Закарпаття, а нова конфігурація з'явилася після візиту Кулеби до Угорщини.

«Як на мене, такий поділ може стати тою платформою, де будуть через зовнішні впливи, у тому числі російські, пропагувати та інспірувати сепаратистські настрої. Це великий ризик для країни з точки зору державної політики. Це є поступкою побажанням, наполяганням угорської сторони. Цей прикордонний пояс, який виокремлюється в окремий район під назвою Берегівський, є символікою, яку намагаються зберегти і яка якраз підтверджує те, що це реверанс нашим сусідам», – переконана Климпуш-Цинцадзе.

Міністерство закордонних справ такі «поступки» заперечує і стверджує, що не диктовало Мінрегіону, як «нарізати» райони на Закарпатті.

«Рішення про приєднання цього району ухвалювало не МЗС, однак ми підтримуємо адміністративно-територіальну реформу, що є дійсно європейською і прогресивною», – заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Фото: надано Дмитром Кулебою

Глава МЗС запевнив, що під час візиту до Будапешта не брав зобов’язань створити Берегівський район, адже це суперечить «Конституції, законодавству та національним інтересам України». Кулеба додав, що українські «дипломати працюють над нормалізацією відносин з Угорщиною, тому що це відповідає стратегічним інтересам України, зокрема інтересам нашої євроатлантичної інтеграції, та Центральної Європи загалом».

Однак співрозмовники LB.ua у парламенті підтверджують: Берегівський район був утворений, бо такою була «позиція МЗС», до якої вирішили прислухатися в Кабміні та у Верховній Раді.

Зараз МЗС працює над тим, аби зустріч президента України Володимира Зеленського та прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана стала можливою у липні. За даним співрозмовника LB.ua в МЗС, її проведення залежатиме від прогресу у роботі міжурядових комісій з питань економічного співробітництва, освіти та нацменшин. 

«Їхнє (угорців, – LB.ua) базове завдання – скасувати наші закони про освіту й мову. Ми кажемо ОП: «Не видіться на їхню політику, це базові закони, їх змінювати не треба». Чи вдасться все вирішити, це питання до них (угорців, – LB.ua). Видно, що вони не стоять залізобетонно на своєму», – зазначає джерело.

На думку співрозмовника LB.ua, тема «угорського району» розкручується штучно. МЗС поінформував про це спецслужби.

Районним радам бути?

Скандал довкола Берегівського району підняв ще одну проблему, важливу у контексті всієї країни. Верховна Рада поки відклала ліквідацію районних рад, як це передбачено реформою децентралізації. Адже після утворення об'єднаних територіальних громад райради не потрібні – більшість питань місцеве самоврядування вирішуватиме на рівні ОТГ. Інтереси держави мали б представляти майбутні префекти — аналог нинішніх голів райдержадміністрацій, але з іншими повноваженнями.

Засідання Виноградівської райради
Фото: vynrayrada.gov.ua
Засідання Виноградівської райради

«Якщо б мова йшла про виключну проекцію держави на районному (субрегіональному) рівні, то Закарпатська область цілком реально могла б складатися і з трьох районів. Кількість районів не мала би взагалі значення, адже там не було б районних рад, не вирішувалися місцеві справи, не надавалися б послуги. Таким чином, можна все утворити без Тячівського і Берегівського районів, – пояснює експерт з питань місцевого самоврядування Інституту політичної освіти Володимир Феськов. – Однак останніми місяцями в Києві цілком серйозно говорять про пролонгацію діяльності районних рад та їх обрання 25 жовтня, причому без конкретизації їхніх повноважень. Іншими словами, заявлено, що на районному рівні буде не тільки державне представництво (РДА), але й місцеве самоврядування, що представлятиме спільні інтереси територіальних громад (бюджет, майно, комунальні установи тощо). Це абсолютно інший підхід, і він створив сприятливе підґрунтя, щоб претендувати на Берегівський район, який так само заявляє про важливість бути створеним через свою специфіку, як і гірський Тячівський чи Рахівський». 

Володимир Феськов обурюється: держава змінила концепцію, залишивши райради, без обговорення. Експерт також звертає увагу: ніхто з представників держави не може пояснити, чим саме будуть займатися нові райони. 

Політолог Олександр Солонтай називає рішення зберегти райради не децентралізацією, а централізацією. Він звертає увагу на ще одну проблему – тепер до складу районів включать міста, які ніколи раніше не підпорядковували районній владі і вели незалежне самоврядування.

«Справа не в тому, яка конфігурація району, а в тому що район не потрібен. Уряд, користуючись власною неграмотностю, неграмотністю нардепів і суспільства, хоче засунути міста у склад районів і зверху над містами надбудувати нову структуру районного управління – нові РДА і нові районні ради. Тут не йдеться про те, які вони: угорські чи не угорські. Питання не в етнічному складі, а в тому що штучна структура районів буде керувати всіма органами місцевого самоврядування. Це розворот у протилежну сторону», – обурюється Солонтай.

Олександр Солонтай
Фото: agropolit.com
Олександр Солонтай

На думку політолога, якби влада відмовилася від райрад, то і проблема Берегівського району зникла б, адже райцентр не мав би власного самоврядування.

«Реформа другого районного рівня сира і непродумана, не забезпечена законодавчими змінами, грошима. Просто карту намалювали. А що значить ця карта? Ніхто нічого не знає. Країна просто тупить. На догоду всім ворогам України», – вважає Солонтай. 

Володимир Феськов вважає, що саме створення Берегівського району ніяк не зніме проблем, які існують у регіоні – взяти хоча б ту ж освіту. Чимало дітей, закінчуючи школу, так і не знають української мови.

«Тим, хто лякає Береговом, варто поїхати в села чинного району. Справжній страх – в окремих з них, і чим дрібнішими вони будуть, тим більше буде проблем. Влада проявила не тільки свою недалекоглядність, але й реалізує справжню консервацію самоврядування. Берегівську міську ОТГ в непрозорий спосіб адміністративно розбили на друзки, часто всупереч волі громад, думаючи, що невеличкі ОТГ зі значним складом національних меншин – це добра новина і менше головного болю. Натомість, поставили під сумнів освіту, культуру та інші послуги, які в цих сільських та селищних громадах будуть на порядок гіршими», – вважає Володимир Феськов.

Володимир Феськов
Фото: mukachevo-rada.gov.ua
Володимир Феськов

Аби скасувати райради, парламент повинен внести зміни до Конституції. Оскільки це тривалий процес, який потребує погодження з Конституційним судом, то у партії влади вважають, що не встигнуть ліквідувати райради до місцевих виборів. Однак обіцяють, що на перехідний період (до повної ліквідації) райради не втручатимуться у справи громад. Нардеп від «Слуги народу» Віталій Безгін вважає, що ОТГ обурюються через збереження райрад перш за все тому, що бояться втрати фінансування, зокрема від податку на доходи фізичних осіб.

«З метою того, щоб це не відбулося, вже зареєстровано законопроект про внесення змін до бюджетного кодексу, який передбачає, що 60% ПДФО залишається на рівні громад», – пояснює Безгін.

Разом з тим у партії влади вважають, що невеликі міста обласного значення не можуть бути виключені зі складу районів. Однак профільний комітет розглядає варіант вивести з районного підпорядкування міста з населенням понад 500 тисяч людей. Таких міст в Україні сім. Райдержадміністрації ж планують поки зберегти, аби вони у майбутньому стали основою для префектур – представництва держави на місцях.

Діана БуцкоДіана Буцко, Журналістка
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram