ГлавнаяПолитика

Права людини, сімейні цінності та гендерні квоти: що турбує кандидатів у президенти

Президент України є гарантом додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Принаймні так написано у 102-ій статті найголовнішого українського Закону. Та чи збираються бути такими гарантами кандидати й кандидатки у президенти? LB.ua проаналізував передвиборчі програми щодо того, на скільки для майбутнього (майбутньої) президента (президентки) є важливим дотримання прав людини.

Фото: пресс-служба президента

Права людини

Чинний президент Петро Порошенко у програмі пише «завдяки членству в ЄС і НАТО забезпечимо верховенство права і рівні правила для всіх». Що ж буде з правами людини до отримання членства чи у разі неотримання його, Петро Олексійович не пояснює.

Про права людини часто згадують біло-блакитні кандидати. Хоча у їхніх планах не зазначається, що кандидати мають на увазі російську мову чи вірян Російської православної церкви, однак зчитати це нескладно, знаючи публічну позицію політиків. Взяти хоча б нардепа від «Опозиційного блоку» Олександра Вілкула: «Україна – європейська світська країна. Я покладу край усім спробам розпалювати у нас релігійні, етнічні і мовні війни, Україна – не місце для воєн».

Його нещодавній політичний партнер, а нині конкурент та соратник Віктора Медведчука Юрій Бойко пропонує запровадити кримінальну відповідальність за екстремізм і пропаганду ворожнечі, насильства, етнічної або расової переваги. Мабуть, Бойко хоче посилити відповідальність, бо зараз таким порушникам і так загрожує в'язниця.

Керівник партії «Наші» Євгеній Мураєв «готовий будувати єдиний простір спільної держави соціальної справедливості, в якій вистачає місця для всіх громадян, незалежно від мови, національності, віросповідання, політичних переконань».

Фото: vk.com

Колишня членкиня «Партії регіонів» Інна Богословська вважає, що «багатокультурність – це ресурс для побудови спільного щасливого майбутнього».

Народна депутатка від БПП Ольга Богомолець пропонує «забезпечити права і свободи національних меншин, які мешкають в Україні, на рівні найкращих міжнародних стандартів».

Роман Безсмертний обіцяє відновити справедливість та верховенство права: «Довкола Людини і заради реалізації її інтересів і прав створюються державні органи та органи місцевого самоврядування».

Про права людини згадує і менш публічний кандидат – голова «Федерації футболу Маріуполя» та член політичної партії «Стабільність» Василь Журавльов. Він обіцяє забезпечити конституційні прав і свободи людини і громадянина, встановити жорстку відповідальність за порушення конституційних прав громадян. Україна має стати країною з високим рівнем добробуту, безпеки і духовності, продовжує кандидат.

Християни і традиціоналісти

На християнську ідеологію планує опиратися у своїй політиці Роман Безсмертний. «Християнські цінності є орієнтиром для єднання в європейському домі та фундаментом внутрішньої і зовнішньої політики. Визнання провідної ролі християнства у творенні європейської цивілізації і побудова секуляризованої держави, яка водночас ґрунтується на європейському християнському гуманізмі», – пише він у своїй програмі.

Разом з тим Безсмертний обіцяє, що християнські цінності регулюватимуть лише публічну сферу. «Невтручання держави в особисте життя людини, дотримання принципу «моє тіло – моє діло», – ідеться у програмі кандидата.

Фото: пресс-служба президента

Самопроголошений гетьман українського козацтва Юрій Кармазін обіцяє не лише пропагувати, а й захищати духовність українців. Карамазін прагне припинити «формування свідомості громадян України через засоби масової інформації на спотворення багатовікових традицій українського народу, ідей, цінностей та орієнтацій, пропагування війни, насильства, національної або релігійної неприязні, можливості розповсюдження порнографії».

На думку колишнього очільника СБУ Ігоря Смешка, найвищими духовними цінностями українського народу є Бог, свобода, сім'я й Україна.

Ще один традиціоналіст – нардеп з Івано-Франківська, член партії «Укроп» Олександр Шевченко. Кандидат обіцяє «реалізувати масштабні заходи, спрямовані на укріплення духовних цінностей України, пропаганду серед молоді здорового способу життя та християнських цінностей; підтримувати інститут сім’ї та шлюбу».

Сімейні цінності

У програмі більшості кандидатів про сім'ю згадують у контексті обіцянок збільшити виплати під час народження дітей чи допомоги багатодітним сім'ям. Та не забувають і про духовність, а Богомолець навіть все поєднує та пропонує «розвивати справедливе ставлення до родинних цінностей через збільшення виплат для батьків».

Фото: Олена Максименко

Голова громадської організації «Влада народу» Олександр Ващенко навіть обіцяє розробити національну програму «Українська родина», яка «буде спрямована на підтримку духовно і фізично здорової, повноцінної і матеріально забезпеченої та соціально захищеної сім'ї».

Кандидат від «Свобода» Руслан Кошулинський «захищати традиційні сімейні цінності», збільшивши розмір виплат українським сім’ям у зв’язку з народженням кожної наступної дитини, відповідно до інфляції та росту цін на дитячі товари.

Права жінок та секс меншин

Про боротьбу з дискримінацією за статтю, рівні права для жінок і чоловіків згадують у програмах троє кандидатів.

Колишній міністр оборони Анатолій Гриценко обіцяє, що за його президентства «не буде дискримінації за расовою, мовною, релігійною, статевою чи іншою ознакою – буде захист прав і свобод усіх громадян, незалежно від того, голосували вони за президента чи за іншого кандидата».

Народний депутат, член політичної партії «Воля» Юрій Дерев’янко обіцяє: «створимо нові можливості для жінок, які бачать себе у політиці та владі. Результатом цього стане те, що 50% жінок буде на всіх рівнях влади».

Інна Богословська обіцяє усунути дискримінацію не лише за статтю, а й за сексуальною орієнтацією. «Забезпечення рівності громадян України незалежно від статі, мови спілкування, релігійних переконань, статків, національності, партійності, сексуальної орієнтації, соціального статусу», – ідеться у її програмі. Таким чином, Інна Богословська – єдина кандидатка, яка згадує про права ЛГБТ-спільноти.

Права людини та жінок, зокрема, недостатньо представлені у передвиборчих програмах, вважає громадський альянс «Політична дія жінок» та закликає усіх кандидатів та кандидаток висловитися щодо ґендерної політики. Альянс разом з іншими громадськими організаціями закликав політиків і політикинь включити до своїх завдань ратифікацію Конвенції про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству, ініціювати запровадження 50% виборчих ґендерних квот, брати жінок у свою команду та подати законопроект, який скоротить розрив в оплаті праці між чоловіками та жінками.

«Конституція проголошує рівність прав чоловіків і жінок у «праці та винагороді за неї». За даними Держстату така різниця сягає 22%, а в деяких галузях – 65%. Підтримка цих ініціатив кандидатами у Президенти продемонструє їхнє ставлення до питань, які є важливими для цивілізованого розвитку України», – закликають активісти та активістки.

Та подані програми засвідчують якраз протилежне – традиційні цінності для кандидатів і кандидаток є пріоритетнішими, ніж боротьба з нерівністю чи домашнім насильством. Зрештою, було б дивно очікувати чогось іншого від політиків, зважаючи на те, що понад 70% потенційних виборців називають себе релігійними людьми.

Діана Буцко Діана Буцко , Журналістка
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter