Про це йдеться у дослідженні «Якість відновлення жінки після пологів», яке провела громадська організація «Генерація матерів Лада» у партнерстві з Міністерством охорони здоров’я.
У фокусі дослідження — жінки, які народили в Україні, доглядають дитину або дітей і перебувають у завершеному післяпологовому періоді. До вибірки потрапили саме жінки, для яких на момент опитування минуло від 1,5 до 7,5 місяця після пологів, адже вони вже завершили період післяпологового відновлення, та можуть детально пам’ятати різні його аспекти.
39% опитаних жінок мали основні симптоми можливих гінекологічних ускладнень і порушень роботи органів малого таза в перші 2 місяці після пологів; 18% жінок, які мали такі симптоми, нічого не робили з ними.
За результатами, більшість жінок після народження дитини одночасно переживають фізичні ускладнення, емоційні виклики та фінансовий тиск, але мають обмежений доступ до кваліфікованої допомоги та достовірної інформації.
Зокрема, кожна 11-та жінка думала про смерть чи самогубство, або мала суїцидальний план (9%), а кожна 14-та – про завдання шкоди дитині (7%). Психологічні труднощі виникають незалежно від рівня доходу, статусу проживання з партнером чи досвіду внутрішнього переміщення.
Дослідження також показало, що відновлення українок ускладнюється факторами війни: небезпекою обстрілів, мобілізацією або ризиком мобілізації партнерів, фінансовими труднощами та фізичним виснаженням після пологів.
Фінансовий чинник виявився одним із найгостріших: 72% жінок заявили про брак коштів, а 10% були змушені брати кредити чи позичати гроші на базові потреби.
Фізичні наслідки теж поширені: 39% опитаних повідомили про симптоми можливих гінекологічних ускладнень, 41% — про гормональні чи дерматологічні порушення, а також дефіцит вітамінів і мікроелементів.
Водночас 18% жінок із гінекологічними проблемами та 49% тих, хто мав гормональні чи дерматологічні прояви, не зверталися по допомогу. Серед причин — нестача часу через догляд за дитиною, сприйняття симптомів як «нормальних», фінансові труднощі та відсутність лікарів за місцем проживання.
Додатковим фактором є низький рівень залученості партнерів у догляд за дитиною: лише один із чотирьох батьків постійно бере участь у деяких видах догляду. Чоловіки здебільшого беруть участь в емоційній взаємодії з дитиною, тоді як основне навантаження з повсякденного догляду лягає на матерів. Через це 60% жінок зізналися, що після народження дитини мали труднощі у стосунках із чоловіком чи партнером.
Голова НСЗУ Наталія Гусак у своєму виступі відзначила, що результати дослідження збігаються з уже закладеними у Програмі медичних гарантій послугами — від ведення вагітності до післяпологового супроводу.
«У нас є послуга ведення вагітності, яка передбачає консультування та інформування жінки про післяпологовий період. Також передбачено, за потреби, забезпечення психологічної підтримки. Але на практиці ми бачимо прогалини, які треба виправляти. Зокрема, нині маршрут жінки від пологів до відновлення описаний недостатньо чітко. У програмі медичних гарантій краще деталізовані послуги для дитини, ніж для жінки, яка народила. І це той виклик, який ми готові змінювати — щоб жінка після пологів мала не лише медичну, а й соціальну та психологічну підтримку, і відчувала, що система охорони здоров’я супроводжує її на кожному етапі», — наголосила вона.