Про це в інтерв’ю LB.ua розповів новий директор інституту Степан Крулько.
“Нам не вистачає коштів, ми ще не провели оптимізацію. Не все в нас буде виходити, не все буде гладко, хтось буде робити супротив, саботувати, але без реорганізації і реструктуризації, оптимізації ресурсів нічого не вийде, Ми розбираємо кожен підрозділ на молекули. Бачимо, що в деяких місцях на чотирьох співробітників — один керівник. Так не має бути. Будемо в деяких відділеннях об'єднуватись, усувати дублювання роботи, щоб вибудувати зрозумілу структуру, зрозумілий маршрут для пацієнта, з урахуванням фінансово-економічної складової”, — пояснив він.
Наприклад, директор порівняв два звіти, два договори онкозакладів з Національною службою здоров’я за 2025 рік: НІР і Київський міський онкоцентр.
Нагадаємо, що за медреформою субвенції не існує, спеціалізовані медзаклади отримують фінансування від НСЗУ за кількістю наданих послуг уже чотири роки, поступово заходячи в реформу.
Дані показали, що по договору Київський міський онкоцентр має на 12 млн грн більше за НІР, хоча в них немає пакету послуг із онкогематології, а в НІРі є.
“Але у Київському міському онкоцентрі 145-150 лікарів, у мене – 250. Аналізую своїх лікарів. Виходить 45 працюють на 0,5 ставки. 35 – на 0,75. 12 – на 0,25. Коли лікарі працюють не на повний робочий день, не можеш планувати повноцінну роботу. Має бути один лікар – одна ставка. Тоді розумію, як вони працюють, як навантажуються, як їм нараховувати платню. Бо коли людина на 0,5 ставки за півроку зробила п'ять операцій, можливо, навіть не прийшла на роботу якусь кількість днів, це проблема.
Про це треба сміливо говорити. Чому один лікар виконує стільки, інший стільки? В мене не стоїть задача звільнити всіх, ні, стоїть задача, щоб всі працювали. Тоді ми отримуємо дохід, і платимо зарплатню”, – пояснює Крулько.
Додає, що наразі, якщо один співробітник працює з восьмої до п'ятої і проводить на обладнанні багато досліджень, а інший – зранку прийшов, дві людини прийняв і пішов, то другому інститут все одно змушений платити зарплатню, бо є постанова уряду про мінімальну зарплату.
“Я хотів би першій людині дати більше, але мушу другій заплатити також. Кожен повинен працювати. Одна співробітниця каже: "А хіба МОЗ не заплатить?". Субвенцї не існує вже, зараз ми заробляємо кошти. Або ми завантажуємося, або не зможу платити достатньо високу зарплату. Чи це буде задовольняти? Чи дозволю неформальні платежі? Ні. Ми воююча країна. Вимагання коштів — це не по-людськи”.
Одним із перших нововведень наразі стало правило: дані про надану послугу в електронну систему вносить саме той медик, хто її виконав. Це дозволить адміністрації бачити, хто як працює, а НІРу отримувати повну оплату від НСЗУ й уникнути ситуацій, коли держава не компенсує роботу, бо її не зафіксували в електронній системі.
За словами директора, без цього заклад залишиться в “замкнутому колі”. Бо щоб платити більше лікарям, потрібні додаткові адміністратори, які знімуть з них паперову роботу. Але щоб їх найняти, спершу треба, щоб лікарі внесли всі послуги в систему і за них прийшли гроші.
Повну розмову читайте тут