Чому ПЕТ-КТ не працюють
Загалом в Україні працювали апарати у:
- Київському міському онкоцентрі;
- приватному медичному центрі «Лісод»;
- лікарні «Феофанія».
«Лісод» доставляв матеріали для дослідження з-за кордону літаками, після повномасштабного вторгнення ця можливість зникла. Через різні обставини дослідження в клініці припинили ще 2024 року.
«У “Феофанії” зараз не проводять дослідження через планове техобслуговування. А в Київському міському онкоцентрі сталась поломка апарата. Плануючи техобслуговування, один медзаклад зазвичай погоджує з іншим, щоб не виникало проблем з дослідженням пацієнтів. Але поломка може статися будь-коли», — каже Вікторія Романюк.
Доповнення. Ввечері 7 серпня Центр ядерної медицини при Київському онкоцентрі повідомив, що ремонт завершили і ПЕТ-КТ відновили.
Чи є альтернативи
За словами відділення трансплантації кісткового мозку Охматдиту Олександра Лисиці, у лікарні із середини липня запрацював апарат ПЕТ-КТ. Хоча ще не на всю потужність через обмежений доступ до радіофармпрепарату.
«За наявності вільних місць після запису дітей в Охматдиті проводять діагностику і дорослим. Наприклад, пацієнти Центру рефрактерних лімфом у відділені ТКМ уже отримали таке дослідження і повноцінне лікування в лікарні», — зазначив Лисиця.
За словами Євгенія Гончара, при онкологічних і онкогематологічних захворюваннях використовують різні методи візуалізації: КТ, МРТ, ПЕТ-КТ, однофотонну емісійну КТ. Частина є частково взаємозамінною. Наприклад, якщо пацієнту не можна зробити МРТ — можуть провести КТ.
Для деяких захворювань ПЕТ-КТ рекомендований і бажаний метод, наприклад, для лімфом. Але навіть у такому разі ПЕТ-КТ замінюють КТ або МРТ.
Через тимчасову зупинку роботи томографів пацієнтам пропонують три варіанти:
- Очікувати відновлення роботи «Феофанії» та Київського міського онкоцентру (планують до 15 серпня);
- Пройти альтернативні дослідження — КТ чи МРТ з контрастуванням. Це дасть певну діагностичну інформацію;
- Звернутись по допомогу за кордоном — наприклад, у Польщі, Румунії або Молдові. Проте там також великі черги, та й перевезти всіх українських пацієнтів нереально.
«До повномасштабної війни в Україні проводили до 5 000 ПЕТ-КТ досліджень на рік. Для порівняння, у країнах ЄС таких досліджень проводять десятки, а то й сотні тисяч щороку — відповідно до населення. Тобто доступ до ПЕТ-КТ в Україні значно нижчий, і багато пацієнтів, яким ця діагностика рекомендована, не отримують її», — каже Гончар.
Чому такий дефіцит
Заступник міністра розповідає, що проблема дефіциту не в самих сканерах, а в їхньому забезпеченні радіофармацевтичними препаратами.
Щоб зробити ПЕТ-КТ, необхідна радіоактивна глюкоза, яку виробляють на циклотроні. В Україні зараз лише два циклотронні комплекси — у Київському міському онкоцентрі та у «Феофанії». Їм понад 10 років, вони мають обмежені виробничі потужності.
Ці препарати мають короткий період напіврозпаду, тому їх неможливо транспортувати на далекі відстані — наприклад, зі столиці до Львова. Через це ПЕТ-КТ неможливо проводити у багатьох регіонах країни.
«У 2024 році розпочато проєкт закупівлі ще двох циклотронів. Попередньо планують, що один з них встановлять у Національному інституті раку в Києві, а інший — у Львові. Але реалізація цього проєкту триватиме кілька років. Окрім обладнання, потрібне спеціальне приміщення, що відповідає вимогам радіаційного захисту, а також навчений персонал — фізики, які працюють на циклотроні», — зазначає Гончар.
З 2024 року ПЕТ-КТ для пацієнтів з лімфомами почали покривати коштом Програми медичних гарантій через НСЗУ. Надалі, зі збільшенням інфраструктурних потужностей, планують розширити коло пацієнтів, які зможуть отримувати це обстеження безоплатно.
Наразі для решти пацієнтів діагностика зазвичай платна. Деякі заклади, як-от Охматдит, можуть обстежувати дорослих, але коштом пацієнтів або через благодійні програми.