Це означає, що більшість донорів не вважають обстеження доцільними для підтримки свого здоров’я.
Про це свідчать дані опитування медичної лабораторії “Діла”, присвяченого поведінці донорів та їх ставленню до свого здоров'я.
Основні лабораторні дослідження, які респонденти здають перед або між донаціями це:
- загальний аналіз крові (74%);
- аналіз на рівень феритину (69%);
- аналіз на рівень заліза (34%).
Ті, хто схильний проходити лабораторні обстеження роблять це зазвичай раз на півроку або раз на рік.
Респонденти найчастіше ухвалювали рішення щодо відстеження цих показників самостійно (48%), або ж отримували поради від лікаря (34%).
68% опитаних здають кров лише тоді, коли почуваються "на всі 100%".
“ Це вказує на те, що більшість прагнуть бути впевненими, що їх фізичний стан дозволяє безпечно здати кров, без шкоди для власного здоров’я та здоров’я реципієнтів донорської крові”, - говорять автори дослідження.
Основним бар’єром до першого донорства незалежно від статі є медичні протипоказання (36%).
Для жінок більш вираженими є такі бар’єри як:
- обмеження по вазі (23%);
- страх неприємних відчуттів під час донації (21%);
- відсутність поруч пунктів донації (18%).
Чоловіки дещо частіше згадували:
- брак часу (17%);
- відсутність інформації про процес донорства (17%);
- невпевненість в безпеці донації (9%);
- незнання про потреби в їх крові (9%).
Серед тих, хто вже має досвід донорства, біля 65% є активними донорами і здають кров регулярно. Ще біля 30% були донорами кілька разів, але не здають кров регулярно.
За результатами опитування, більшість донорів здають кров мінімум 2 рази на рік (понад 85% опитаних донорів). При цьому, чоловіки більш схильні до здачі крові на частій основі (66% донорів-чоловіків зазначили, що здають кров 4+ разів на рік), в той час як жінки частіше здають кров 2-3 рази на рік (55% донорів-жінок).
Основною мотивацією для здачі крові є бажання допомогти іншим людям (92%). Значна частина респондентів (71%) розуміє важливість донорства для підтримки запасів крові в медичних установах. У чоловіків – донорів більш вираженою мотивацією є користь донорства для власного здоров’я, а також безкоштовні обстеження перед донацією та інші пільги.
За результатами дослідження, 43% респондентів зіштовхувалися з відстороненням від донорства. При цьому серед жінок цей показник є вищим (46%), ніж серед чоловіків (33%).
Результати опитування показують, що серед тих чоловіків, хто мав досвід відсторонення, 91% вже повернулися до активного донорства, тоді як серед жінок цей показник складає 76%.
Основною причиною відсторонення від донорства для більшості респондентів є медичні показники (48%). Жінки частіше відзначають вагу (11% проти 3% у чоловіків) як причину відсторонення від донорства, тоді як чоловіки - недотримання правил підготовки до донації (12% проти 4% у жінок).
Зміни в харчуванні є найбільш поширеним заходом після відсторонення від донорства (у 57% чоловіків та 63% жінок). Жінки в цей період дещо більш схильні до консультацій з лікарем та проходження медичних обстежень.
Підготовка до донації частіше за все включає відповідне харчування (89%) та вживання достатню кількість води (83%). Значна частина також дотримується здорового способу життя, уникаючи шкідливих звичок (70%) і слідкуючи за режимом сну (46%). Менш поширеними підготовчими заходами є уникання фізичних навантажень (22%) і проведення часу на свіжому повітрі (31%). Тільки невелика частина респондентів не вживає жодних з перерахованих заходів (1%).
Після донорства більшість респондентів слідкують за вживанням достатньої кількості води (76%), більше відпочивають (68%) та збільшують споживання продуктів, багатих на залізо (61%).
Більшість донорів швидко відновлюються після здачі крові: чоловіки відзначили, що зазвичай потребують кілька годин, а жінки – один день. Лише невелика частина респондентів вказує на потребу у більш тривалому відновленні (понад два дні).
Опитування було проведено онлайн-методом з 12 грудня 2024 по 20 січня 2025 року. Розмір вибірки: 1148 осіб: 965 осіб, які мали досвід донорства та 183 особи, які не мали досвіду донорства.