ГоловнаЗдоров'я

Як «мозкове гниття» — слово 2024 року від Оксфордського словника — впливає на психічне здоров’я

Оксфордським словом 2024 року стало brain rot (мозкове гниття). 

Це словосполучення перемогло інші шість, які підготували мовні експерти, під час голосування, в якому взяли участь 37 тисяч людей.

Дитина лежить перед гаджетом
Фото: Freepik
Дитина лежить перед гаджетом

Експерти Оксфордського словника помітили, що цьогоріч цей термін використовували, аби висловити занепокоєння впливом надмірної кількості низькоякісного онлайн-контенту, особливо в соцмережах.

LB.ua переповідає коментарі іноземних експертів, що це означає для психічного здоров’я. 

Що таке мозкове гниття

В Інституті Ньюпорта (США) пояснюють, що мозкове гниття — це затуманення розуму, млявість, зниження концентрації й когнітивних здібностей, що виникає внаслідок надмірної кількості часу перед екраном.

Тобто це передбачуване погіршення психічного або інтелектуального стану, зокрема, через надмірне споживання тривіального онлайн-контенту. 

Яка шкода може бути від цього

Наслідки гниття мозку включають, зокрема, труднощі зі сприйняттям інформації, з розв'язанням проблем й ухваленням рішень. 

Повторне прокручування стрічки може шкодити розумовим здібностям, порушувати здатність мозку кодувати і зберігати інформацію.

Крім того, постійна надмірна стимуляція може знизити концентрацію уваги. 

Дослідження показали, що інтернет здатен викликати різкі, при цьому стійкі зміни в когнітивних функціях, пов’язаних з увагою та пам’яттю, що позначається на сірій речовині мозку. 

Одним з поведінкових розладів є, наприклад, doomscrolling — тривалий пошук негативних і тривожних новин в інтернеті. 

Також фахівці Інституту Ньюпорта наголошують, що гниття мозку впливає на самооцінку. 

Оскільки кількість соціальних взаємодій у соцмережах різко зросла, онлайновий світ став для декого всесвітом, особливо для молоді.

Люди бачать, скільки у вас друзів, фоловерів або лайків у соцмережах, що може призвести до того, що людина почне порівнювати себе з іншими й відчуватиме неповноцінність, якщо відстає за якимось показником. 

Крім того, бомбардування публікаціями, у яких виставляють напоказ професійні успіхи, екзотичні відпустки, виключно щасливі стосунки й ідеальні тіла (часто з цифровими маніпуляціями за допомогою ШІ та фільтрів), може призвести до негативного самосприйняття.

Мозок захаращує постійна надмірна стимуляція — і йому важко відрізнити правду від вигадки. Як наслідок, може постраждати самооцінка, що підвищить рівень стресу, тривоги й депресії.

Попри це, психологи досі не одностайні щодо впливу соцмереж на психічне здоров'я. 

Жінка з телефоном на фоні екрану із позначками соціальних мереж, Стамбул, Туреччина, 14 жовтня 2022 р,
Фото: EPA/UPG
Жінка з телефоном на фоні екрану із позначками соціальних мереж, Стамбул, Туреччина, 14 жовтня 2022 р,

Докторка Поппі Вотсон, викладачка Школи психології UNSW, каже, що потрібні якісні дослідження, бо бракує доказів, що надмірне прокручування соцмереж є причиною розумової втоми, відсутності зосередженості та зниження когнітивних функцій, які часто приписують мозковому гниттю, повідомляють в Університеті Нового Південного Уельсу в Австралії. 

Адже існують інші фактори, які впливають на здоров’я мозку й контроль над розумом. Точно відомо, що такі речі, як бідність і соціально-економічний статус, неправильне харчування, є, ймовірно, найбільшими провісниками проблем зі здоров’ям і роботою мозку. Доступ до освіти також має величезний вплив на когнітивні здібності. 

Докторка зазначає: якби інтенсивне, тривале споживання цифрових технологій одурманювало розум молоді, тоді ми могли б очікувати зниження середнього рівня IQ між поколіннями до і після цифрових технологій. Однак з початку XX століття до середини XXI показники IQ зросли. 

Докторка Софі Лі, наукова співробітниця і клінічна психологиня, разом з колегами проводить найбільше австралійське довгострокове дослідження понад шести тисяч підлітків.

Дослідники вимірюють час, який підлітки проводять за комп'ютерами і телефонами, і зміни в їхньому психічному здоров’ї.

Докторка Лі каже, що дослідження, якого ще не опублікували та яке зараз перевіряють, показує, що, хоча більший час перед екраном і пов’язаний з нижчими оцінками психічного здоров’я, незрозуміло, чи призводить це до більшої депресії та тривоги.

Як повідомляє The New York Times, Інститут Ньюпорта ( а це стаціонарний центр психічного лікування молоді) нещодавно почав набирати людей, які страждають на мозкове гниття. На своєму сайті Інститут заохочує батьків, чиї діти страждають від цифрової залежності, розглянути плани лікування. Для доктора Річа й експертів з Бостонської дитячої цифрової лабораторії оздоровлення мозкове гниття — це не стільки залежність від інтернету, скільки механізм боротьби з проблемою. 

«Інтернетом й іграми користуються діти з РДУГ, наприклад, які провели день у школі, відчуваючи, що не встигають, не можуть слідкувати за тим, що відбувається, не лише в класі, але навіть на дитячому майданчику. Вони приходять додому, сідають за World of Warcraft, Call of Duty або Fortnite і справді досягають успіхів у цьому», — сказав доктор Річ.

Мета доктора Річа — змінити дискусію про користування інтернетом і телефоном з «добре чи погано» на «здорове чи менш здорове», щоб допомогти батькам і дітям виробити кращі звички в інтернеті.

Якщо я хочу запобігти гниттю мозку

«Щоб запобігти або зменшити гниття мозку, спробуйте обмежити час використання цифрових пристроїв, видалити з телефону програми, які відвертають увагу, і вимкнути непотрібні сповіщення», — радять фахівці Інституту Ньюпорта. 

«Ми рекомендуємо батькам встановлювати обмеження на використання технологій, сприяти офлайн-діяльності та соціальній взаємодії своїх дітей», — додає психологиня Софі Лі. 

Часте споживання негативних новин посилює депресію – підтвердили науковці.

Яна ОсадчаЯна Осадча, журналістка
Генеральним партнером розділу «Здоров'я» є медична мережа «Добробут». Компанія розділяє цінності LB.ua щодо якісної медичної допомоги, та не втручається у редакційну політику LB.ua. Усі матеріали розділу є незалежними та створеними відповідно до професійних стандартів.