Щоденні російські атаки на енергетику
Цього тижня після планового ремонту до роботи повернуся ще один блок АЕС. Це означає, що відключень поки що не буде. Уряд навіть скасував заборону чиновникам вмикати кондиціонери. Дозволили й без обмежень освітлювати вулиці. Рівень споживання цими днями близький до сезонного мінімуму. У деякі години в державі навіть виникає надлишок електроенергії, що відкриває шлях до незначного експорту.
Однак попри відчутні покращення, ситуація в енергетиці залишається ще досить напруженою. Водночас ще один блок АЕС досі на плановому оновленні, у виробничий цикл його запустять згодом.
«Виробництво на теплових станціях залишається на достатньому рівні для покриття попиту на електроенергію. Вугілля на складах електростанцій становить майже 3,1 млн тонн, що є максимально можливим рівнем заповнення. Енергетики продовжують проводити відновлення енергоблоків і гідроагрегатів після обстрілів. Виробництво електроенергії сонячними станціями знизилося через хмарну погоду», — розповіла колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.
У вересні значно скоротився імпорт електроенергії з країн ЄС. Закупівлі впали на майже 8 %. В Укренерго повідомили: ситуація в енергомережі стабілізувалася, а рівень споживання відповідає сезонним показникам. Далі ж ситуація залежатиме від погоди й того, чи зуміє ворог завдати нових руйнувань мережам і генерації.
У вересні росіяни щодня атакували Україну дронами-камікадзе. У жовтні ситуація ризикує знову йти за таким сценарієм. Серед головних цілей для Кремля — енергетичні об'єкти. Вони під прицілом чи не щоночі. Скажімо, 1 жовтня без світла повністю чи частково залишалися понад пів тисячі населених пунктів.
Фахівці порталу Defense Express порахували: Росія наростила виробництво ударних дронів. З огляду на безупинні атаки, росіяни можуть запускати зо пів сотні «шахедів» на добу. Але водночас і українська протиповітряна оборона удосконалюється.
За останні три роки Росія завдала 25 масованих ударів по українській енергетиці, порахували аналітики DiXi Group. Загалом випустили майже дві тисячі засобів ураження. Найактивніше ворог застосовував ракети — 1200 одиниць. Українська ППО знищила 75 % із них. Надзвичайно вдалим є полювання Сил оборони на російські дрони. Ефективність української ППО в цьому випадку сягає 90 %.
Водночас балістичні ракети росіян здебільшого досягали своїх цілей. І це вже питання до спроможності й бажання західних партнерів постачати Україні більше сучасних систем ППО/ПРО.
Від початку повномасштабного вторгнення внаслідок окупації та атак Україна втратила 30 ГВт генерації електроенергії. Це майже вдвічі більше, ніж найвищий рівень споживання для всієї держави взимку в морозні дні.
«Крім генерації, Російська Федерація регулярно завдає ударів по критичних вузлах електромереж з метою дестабілізувати енергосистему й обмежити можливості передавати електроенергію всередині країни, а також ускладнювати її імпорт. Очевидно, що ворог знову завдаватиме ударів, можливо, навіть ще до початку зими», — зазначила експертка галузі відкритих даних DiXi Group Оксана Зуєва.
Чому про захист АЕС почали думати лише тепер
Енергоатом лише тепер узявся споруджувати фізичний захист на атомних станціях. Таки почали проводити тендери, але саме будівництво — це тривалий процес. Скажімо, згідно з угодою, усі роботи на Південноукраїнській АЕС мають завершити аж під кінець наступного року. Ціна спорудження захисту — понад пів мільярда гривень. Які саме роботи повинні виконати, які технічні умови прописали і, зрештою, як провели сам тендер — невідомо, всю інформацію Енергоатом приховав з метою безпеки.
Більше подробиць відомо про плани спорудити фізичний захист критичних об'єктів на території Рівненської АЕС. На роботи витратять також близько пів мільярда гривень. Йдеться про зведення міцних залізобетонних конструкцій довкола трансформаторів, щоб захистити обладнання від ударів дронами й пошкоджень скалками чи уламками. Такого типу захист уже доводив свою ефективність на електропідстанціях Укренерго.
«Ми робимо заходи, які фактично унеможливлюють виведення з ладу наших об'єктів на тривалий термін і залишення наших співгромадян без електрики. Тобто ми маємо резерви, відремонтовані зараз енергоблоки», — розповів керівник Енергоатому Петро Котін.
Активність компанії в проведенні тендерів почалася після візиту Володимира Зеленського до США. А також після заяв президента про ймовірність російських атак по українських АЕС. Росія може атакувати розподільні пристрої на території АЕС, а також підстанції довкола них. Так ворог хоче від'єднати атомні станції від енергомережі та спровокувати тотальний блекаут.
«Це ж головна проблема зараз. Тому що Укренерго побудувало захист більш ніж на 60 об'єктах власної мережі. А на об'єкти Енергоатому перший контракт підписали 25 вересня. А це означає, що захист з'явиться, дай боже, щоб наступного літа. Відповідно, на найважливіших об'єктах і найчутливіших до ударів захисту просто немає. Це ж тепер уже очевидно», — констатував директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Менш ніж за місяць біля українських АЕС пролетіли близько ста російських дронів, повідомив Енергоатом. Деякі безпілотники рухалися на критично низькій висоті над промисловими майданчиками атомних станцій. Також Росія використовує китайські супутники, щоб вивчати територію АЕС. І це може свідчити про реальну загрозу ударів по станціях.
Відновлення енергетики: плани й результати можуть відрізнятися
На відбудову знищених і спорудження нових об'єктів енергетики вже виділили мільярди, причому як з державного бюджету, так і з кошів, наданих партнерами. Зокрема, Агентство США з міжнародного розвитку виділило Україні мільярд доларів. Обіцяють допомогу на 160 млн євро і в Євросоюзі. Є ініціативи і від окремих держав, скажімо, Німеччина виділила ще 70 млн євро на закупівлі малих електростанцій і сонячних панелей. Куди більше грошей надала Україні Японія — понад мільярд доларів уже перерахували на державні рахунки.
Загалом за два останні роки тільки країни Великої сімки зібрали понад чотири мільярди доларів, щоб відновити українську енергетику. Точні ж витрати з державного бюджету поки що оцінити важко.
«Посилення російських атак на системи виробництва та передавання електроенергії знищило 24,5 ГВт потужностей генерації з початку повномасштабного вторгнення, що становить 68 % від довоєнної потужності. Залишається лише близько 10–11 ГВт потужностей для виробництва електроенергії», — повідомив високий представник ЄС Жозеп Боррель.
Українська влада озвучувала кілька планів відновлення енергетики. В уряді зобов’язалися відремонтувати до кінця року 3 ГВт генерації. Аналітики Центру Разумкова вважають, що досягти такої мети можна.
Що ж до 1 ГВт нової газової генерації від Володимира Зеленського, то такий план остаточно провалився. Побудувати стільки цього року держава вже фізично не встигне.
«Не все так страшно, як здається на перший погляд. Іде серйозне відновлення генерації: і теплової, і гідро. Будують, хоч і повільно, об'єкти малої генерації. Мабуть, буде десь 300–400 МВт. Завозять резервне обладнання, особливо компанія "Укренерго". Але головне, це роблять не зусиллями уряду, а зусиллями самих компаній: державних і приватних», — зазначив керівник енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
До середини вересня на платформі Prozorro вже уклали договорів на понад сім мільярдів гривень, щоб закупити чи орендувати енергетичне обладнання для зими. Найбільше витратили на когенераційні установки — 40 % від усіх закупівель. Найактивніше укладають договори Київ і Харківська область. Укупі на підготовку до зими вони вже виділили близько чотирьох мільярдів.
«Більшість торгів провели в конкурентних процедурах, вони були відкритими. Головна частка закупівель припала на так звані малі теплові станції, а на другому місці були генератори й газопоршневі установки. Таку техніку малої потужності купували здебільшого комунальні підприємства, щоб забезпечити свою роботу. Третій складник закупівель — це зарядні станції та акумулятори, їх закупили на понад мільярд гривень», — розповів співатор дослідження, аналітик моніторингового порталу Dozorro Ярослав Пилипенко.
Відключення світла взимку можуть тривати до 18 годин на добу. Такий прогноз зробила Місія ООН з моніторингу дотримання прав людини. Згодом організації довелося виправдовуватися. Мовляв, це лише один можливий сценарій, а у своїх розрахунках вона зважала на думки фахівців галузі. В українському уряді скептично сприйняли прогнози ООН і назвали їх досить умовними. Водночас вкотре відмовилися назвати ймовірну тривалість знеструмлень узимку.
Натомість у Центрі Разумкова вважають, що взимку світло вимикатимуть до п’яти годин на добу, здебільшого в пікові періоди споживання: ввечері та зранку. Таким є базовий сценарій, гірша ситуація можлива через нові руйнування української енергетики. Або ж аномально холодну зиму, коли морози триватимуть кілька днів поспіль.
Самі собі створюємо проблеми в енергетиці
Досі не вирішили проблеми збільшення лімітів імпорту електроенергії з ЄС. Наразі Україні може купувати лише 1700 МВт. Треба більше, наполягають в уряді, рішення про додаткові 500 МВт очікували ще до кінця літа. Чому цього не сталося, досі не пояснили ні Кабінет Міністрів, ні Європейська мережа системних операторів передачі електроенергії.
Водночас держава досі контролює ціни на ринку електроенергії через механізм встановлення граничної вартості (так звані прайскепи). Почасти складається абсурдна ситуація: держава потребує імпортного світла, компанії готові його купувати, але обмеження вартості робить цей процес збитковим. Бо ціна в ЄС вища від українських прайскепів. Як наслідок — у час гострих дефіцитів Україна мусить просити сусідів про аварійну допомогу. А такий вид електрики чи не найдорожчий на ринку. Бажаючи заощадити, держава отримує зворотний ефект — витрачає ще більше.
Енергетичний регулятор (НКРЕКП) узявся переглядати обмеження цін на імпорт електрики. Підготували поки лише проєкт постанови, закликають учасників ринку долучатися до обговорення норм документа. У НКРЕКП упевнені, що перегляд цін дозволить стабілізувати енергетичну систему й забезпечити стабільне постачання всіх споживачів. Згідно з проєктом постанови, граничні ціни коливатимуться від 5,6 до 9 гривень за кіловат залежно від часу доби. Найдорожчою електрика може стати ввечері.
«Диявол у деталях. Регулятор пропонує підвищити цінові обмеження з 11 до 17 год на 23 % — до 6,9 грн за КВт (без урахування вартості доставки). Але в ці години не спостерігали ситуацій, коли реальна ціна на ринку була підперта прайскепом, а навпаки, була нижчою, а інколи навіть суттєво. Наприклад, 3 вересня — 5,2 грн, а 13 вересня падала до 0,85 грн. А в деякі години ринкова вартість узагалі пробивала дно. Наприклад, 18 вересня з 12 до 15 год ціна на ринку на добу наперед взагалі складала 0,1 грн за КВт», — зауважив експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Механізм обмеження ціни на ринку електроенергії запровадили понад п'ять років тому. Саме тоді змінювали його модель. Мета штучного обмеження була простою: убезпечити торги від різких коливань вартості електроенергії. Та замість стабільності й передбачуваності держава дістала зворотний ефект.