Якою для нас буде зима? Загрози та перспективи української енергетики в опалювальному сезоні 2024–2025 років

19 вересня Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) презентувало Звіт про проходження опалювального сезону Україною взимку 2024–2025 років. За розрахунками експертів, взимку дефіцит електроенергії в Україні може сягнути 6 ГВт, або майже 30% від споживання. Фактично це означає дефіцит, який на піку в липні поточного року відчули всі українці. І це за умови максимально можливого імпорту в 1,7 ГВт із європейських країн.

Фото: ua-energy.org

МЕА пропонує ремонтувати все можливе обладнання, захистити його як ППО, так і фізичним захистом, наростити децентралізовану генерацію. За оцінками агентства, для ремонту й модернізації енергогенерації необхідно залучити приблизно 30 мільярдів доларів.

На прикладі ПАТ «Центренерго» скажу, що тільки Трипільська та Зміївська ТЕС потребують 2 мільярдів гривень обсягу фінансування, який необхідний для часткового відновлення у 2024 році.

Хочу зазначити, що на сьогодні роботи з оцінки руйнувань і пошкоджень на багатьох об’єктах енергогенерації ще не завершені. Отже суми збитків є приблизними та потребують уточнення, що своєю чергою призведе до здорожчання вартості проєктів відновлення. Особливо гостро постає питання щодо децентралізованого теплопостачання таких великих міст, як Київ, Харків, Одеса, Запоріжжя і Дніпро.

Також оголошено про черговий пакет допомоги для енергетичної системи України від ЄС. Зарубіжні партнери вважають, що за наведених умов ця зима стане найважчою для нашої держави за всю її історію, навіть без урахування потенційних нових масованих ударів по енергетичній інфраструктурі.

Варто розуміти, що забезпечення енергетикою взимку насамперед буде залежати від захисту об’єктів генерації, особливо так званої маневреної генерації теплових і гідроелектростанцій. Наші атомні електростанції можуть працювати тільки в базовому режимі, а графік споживання електричної енергії — нерівна пряма, тож нам конче необхідно мати маневрену генерацію. Тому необхідно якимось чином забезпечити пікові споживання у ранкові та вечірні години, а це можливо зробити тільки за рахунок маневреної генерації.

Цієї зими атомна генерація зможе запропонувати 9 енергоблоків АЕС, які розташовані на неокупованих територіях і працюють в енергосистемі України. Це забезпечить 7,9 ГВт. Зараз у роботі 8 енергоблоків, один із яких працює на зниженій потужності для подальшого виводу в ремонт. Два енергоблоки АЕС перебувають у плановому ремонті.

Також енергетики готують до роботи енергоблоки ТЕС, які після обстрілів потребують ремонту обладнання та відновлення зруйнованих приміщень. При цьому вугілля на складах об’єктів теплової генерації становить понад 3 мільйони тонн. Це максимальні обсяги за останні 10 років.

Повні склади — це добре, але необхідно прогнозувати наперед, адже фактично ми втратили Донецький вугільний басейн. За останні місяці фактично зупинено роботу таких великих виробників, як ДП «Селидіввугілля», ДП «Мирноградвугілля», ТОВ «Шахта «1/3 Новогродівська», щорічний видобуток яких становив приблизно 900 тисяч тонн. Державна вугільна генерація може розраховувати тільки на Львівсько-Волинський басейн, а це трохи більш ніж 40 тисяч тонн на місяць.

Доступність потужностей ГЕС і ГАЕС залишається на низьких рівнях внаслідок пошкоджень від ракетних атак. Виробництво електроенергії СЕС при зменшенні світлового дня буде знижуватися. Також на обсяги виробництва електричної енергії СЕС суттєво впливатиме хмарна погода.

Енергетики все це розуміють і максимально швидко виконують роботи із відновлення генерувальних потужностей. До того ж ми отримуємо допомогу від зарубіжних партнерів. Наприклад, у Литві планують демонтувати паливну електростанцію, обладнання якої передадуть для використання на території України.

«Ми прагнемо відновити 2,5 ГВт потужності, що становить 15% від потреб України. Ми продовжимо координувати всю можливу підтримку від наших держав-членів через Механізм цивільного захисту», — заявила Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Слід зазначити, що сьогодні ми маємо змогу імпортувати 1,7 ГВт електричної енергії від наших західних сусідів. Енергетики працюють над тим, щоб збільшити доступний переріз для міждержавних перетоків до 2,4 ГВт.

Окрім захисту генерувальних станцій, необхідно забезпечити захист електричних підстанцій, через які здійснюється передача та розподіл виробленої електростанціями електричної енергії. Захист має бути якісний і надійний. Розраховувати на підземні підстанції — це утопія. Дієвий захист можуть забезпечити тільки сучасні системи ППО. Надійність захисту енергетичних об’єктів повинна бути на рівні надійності захисту столиці.

Володимир Величко Володимир Величко , заступник голови Наглядової ради ПАТ «Центренерго»
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram