Ціни на заправках: як не дивно, але дешевшає все
Другий місяць добрих новин для водіїв: бензин, дизель й автогаз знову втрачають у ціні. Зниження вартості почали фіксувати ще у грудні — тенденція збереглася в січні.
Скажімо, бензин марки А-95 здешевшав на чотири гривні. Останній тиждень ціни падають суттєво повільніше — лише на кілька копійок щодня.
З дизелем ситуація подібна. Порівняно з кінцем листопада ціни знизилися на три-чотири гривні, залежно від мережі заправок. І знову ж таки — останніми днями дизель у ціні стабільно втрачає по дві-три копійки.
Щоправда, не всі мережі заправок на свої стелах вказують нові ціни. Розрив між найнижчою та найвищою вартістю пального може сягати 10 гривень на літрі.
«Ті компанії, що на своїй стелі заявляють високу ціну — це не значить, що за нею вони продають. Зараз можна знайти цифри на стелах 56–57 гривень за літр бензину. Тут включаються різноманітні програми лояльності. Клієнтоорієнтовані програми мереж дають можливість купувати дешевше. У середньому ці мережі торгують таким чином зі знижкою чотири-п'ять гривень на літрі», — пояснив аналітик профільного видання «НафтоРинок» Олександр Сіренко.
Водночас на ринку можна знайти і так звані заправки-лоукостери. Виглядають вони менш привабливо, аніж великі мережеві — без кафе й інших сервісів. Однак і ціни на таких АЗС нижчі. Скажімо, бензином торгують по 46–47 гривень за літр.
Україна цілком залежить від постачань з-за кордону, пояснюють фахівці паливного ринку. І тут криється пояснення зниження цін на бензин і солярку.
«У вересні торік ціна на нафту становила 95 доларів за барель. І тоді звучали прогнози про 120–150 доларів. Але фактично ми маємо вже два місяці поспіль ціну нижчу за 80 доларів. Ну от і знижується закупівельна вартість нафтопродуктів. Фактор світових цін найважливіший», — розповів директор Консалтингової групи А95 Сергій Куюн.
Україна за два роки повномасштабного вторгнення зуміла налагодити систему постачання палива по-новому. Адже до 24 лютого 2022 року залежність від російського й номінально білоруського дизелю та бензину була великою. За даними Міністерства енергетики, торік кількість імпортерів пального зросла до майже 800 компаній. Більшість із них — підприємства, які завозили небагато, до 10 тисяч тонн. А проте, після колапсу навесні 2022-го система працює.
«Майже 100 % пального — це імпорт. Ми залежимо від постачання з-за західного кордону, насамперед з країн Європейського Союзу. Постачання достатньо стабільне, є де купували паливо. Від того часу, коли формується стійкий тренд на зростання ціни на нафту, до заправок це доходить десь за тиждень-два. А от коли зниження, то трохи довше — ціни на заправках реагують через два-три тижні. І це не через бажання трейдерів, це така економічна закономірність», — сказав директор спеціальних проєктів Науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев.
Сприяє зниженню цін на пальне і зменшений попит. Фахівців називають цей сезон мертвим. Скажімо, аграрії зараз фактично нічого не купують. Зазвичай на них припадає значна частка ринку. Тож дилери в ці місяці борються за покупців. Головно нижчими цінами.
Із цінами на автогаз складніше
Це пальне на АЗС подешевшало найбільше. Ціна автогазу з кінця осені знизилася на понад дев'ять гривень. Пік цін припав на листопад — літр продавали в середньому за майже 37 гривень. А от найстрімкіше LNG втрачав у ціні в середині грудня. У новому році подешевшання автомобільного газу сповільнилося — по 5–10 копійок на літрі за день.
Однак ситуацію з автогазом екстраординарною важко назвати. Насправді ціни просто повертаються до рівня початку осені. Сильно дорожчав цей вид пального на початку листопада. Головних причин було дві. Перша — блокада польсько-українського кордону, через який ішла майже половина всього імпорту автомобільного газу. Зрештою блокаду зняли.
«Після деблокади кордону зріс потік автомобільного імпорту до 1000 тонн на добу. Дефіциту не було, крім листопада 2023-го — після початку блокування. Залізниця компенсувала. Поки що проблем з кордоном не маємо, але знову зупиняють залізничні постачання, а це недобре», — повідомив генеральний директор Української асоціації скрапленого газу Станіслав Батраченко.
Друга причина стрімкого зростання ціни на автогаз минулої осені — нові митні вимоги до пального. Так держава вирішила боротися із сірим імпортом російського ресурсу. І підстави для цього були. За різними схемами, наприклад, ще в лютому торік кожен другий літр автогазу на українських АЗС був родом з Росії. Так країна-агресорка заробляла на українцях 8–12 мільйонів доларів на місяць, порахували фахівці Аналітичного центру Dixi group. Восени Митна служба почала прискіпливіше перевіряти постачальників. І це дало свій результат — сірий російський ресурс фактично зник з АЗС. Однак це вплинуло й на ціни, бо автогаз із РФ дешевший.
Попит на автогаз за останні місяці знизився на третину. Отже, ціни спадатимуть. Але буде це, якщо держава не надумає підвищити акцизи, адже в уряді думають, як залатати дірки в бюджеті — на оборону потрібні гроші. На початку грудня голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявляв: підвищення акцизів на скраплений нафтовий газ — це справа кількох місяців.
«У нього є певна логіка: щоб вирівнялися акцизи у традиційного пального та автогазу. Так би мовити, щоб не було дискримінації, щоб працювали ринкові механізми. Але з іншого боку — запровадження акцизу призведе до підвищення цін», — констатував перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики Олексій Кучеренко.
Утім поки що про голосування в парламенті не йдеться. Натомість на ринку автогазу знову постає нова стара проблема: російський ресурс з початком нового року просочується в країну. Уряд має реагувати.
Нові вимоги до дилерів і пального у 2024-му
Із січня уряд запровадив низку новацій, які стосуються ринку бензину й дизелю. Зокрема, запрацювала постанова Кабміну про мінімальні запаси палива. Крім того, закон тепер зобов'язує продавців страхувати АЗС чи іншу інфраструктуру. Усе це спричиняє додаткові витрати, які можуть перекласти на водіїв.
Водночас уряд повернув вимоги до якості й екологічності бензину й дизелю. Кабмін знову заборонив продавати на українських заправках пальне типу «Євро-3» та «Євро-4». Пониження стандартів довелося запровадити навесні 2022-го, коли Україна відкрила кордони для будь-якого палива. Тоді стояло питання не якості — в Україні був гострий дефіцит. Тепер же ринок стабільний, та й частка пального нижчої якості була невеликою.
«Більше немає потреби залучати на ринок низькоякісне пальне, тому двері зачиняють. Рішення висіло в повітрі останній рік. Те саме відбулося з податками. Тоді акциз уряд скасував, ПДВ знизили з 20 до 7%, у найкритичніший період дозволили знизити ціновий тиск на споживачів. Але держава, особливо під час війни, не може без податків, тому з липня 2023-го повністю повернулися до ставок 2021 року. Будь-яка пільга повинна мати обмежений термін дії, тому що потім перетворюється на збитки бюджету», — переконаний Сергій Куюн.
Що буде з цінами далі?
Посилення вимог до пального й дилерів не матиме суттєвого впливу на ціни, констатують аналітики ринку. Чого не скажеш про курс валют. Поки що ситуація під контролем, хоча останніми тижнями гривня втрачала позиції. Але не настільки, щоб штовхнути ціни на пальне вгору.
«Що стабільніший курс, то менше валютних ризиків може закладати трейдер у ціну пального. Безперечно, від курсу валют ціна пального залежить. Але курс залежить від макрофінансової допомоги з-за кордону. Якщо вона буде — а розглядають, що так, — то курс буде приблизно в тих межах, що нині — плюс мінус до 40 грн за долар. Тобто така чисто умовна стабільність не буде впливати на ринок пального», — пояснив економіст Олег Пендзин.
Однак головним чинником, який впливає на вартість, залишається саме ситуація у світі. Зокрема, воєнні конфлікти, а їхній перебіг чи завершення передбачити важко. Скажімо, насторожує ситуація в Червоному морі, де хуситські терористи полюють на торгові кораблі, зокрема нафтові танкери. Це створює напругу на ринку нафти.
«Танкери є ціллю для хуситів. Хоча вони заявили, що не чіпатимуть судна, які належать Росії та Китаю. Треба дивитися на трафік. Якщо дивитися по єгипетських даних, то прибутки від Суецького каналу впали на 60 %. Тепер треба дивитися, яка частка падіння в танкерах. Думаю, вона зіставна із цією цифрою. Але треба враховувати, що Близький Схід основну частку нафти постачає в Азійсько-Тихоокеанський регіон, а не Європу. Європа йде другою для них», — розповів заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
На іншому кінці світу, у Сполучених Штатах, маємо скорочення запасів і видобутку. На цьому тлі ринок почав фіксувати подорожчання нафти. Наразі воно помірне.
«Подій на ринку так багато, що прогнозувати можна максимум на два тижні», — підсумував аналітик профільного видання «НафтоРинок» Олександр Сіренко.
Фахівець додав: ціни на дизель і бензин у Європі коливаються в межах 780–810 доларів за тонну. Це хороший показник для України. Якщо вартість залишатиметься незмінною, то це дозволить цінам на стелах триматися на рівні до 50 гривень за літр.
«Для мене головне — це впевненість у тому, що пальне буде. От як показав досвід 2022 року: коли є бензин чи дизель, то все решта — це вже другорядне. Ми бачимо, що побудували дуже диверсифіковану систему постачання пального. Усе йде з Європи, постачаємо автотранспортом, сформували дуже потужний рухомий склад. І залізниця є. Це нас страхує», — додав Сергій Куюн.
Саме збільшення частки залізниці в імпорті пального є важливим чинником, аби ринок працював без збоїв. Блокада кордону польськими перевізниками — яскравий приклад. Коли навіть бензовози могли застрягнути на державній межі на багато діб. Імпортери на таке реагували — збільшували постачання через інші країни. Зокрема, через Румунію. Поляки блокаду кордону зняли, а от ситуація на румунському кордоні виглядає нестабільною. Тамтешні фермери вже кілька разів блокували пункти пропуску. Поки що це були спонтанні й нетривалі акції — тому ситуація непередбачувана.