Спонсори бандитів
Можна довго розповідати про історію Ємену, боротьбу півночі й півдня, тамтешні сепаратистські рухи, збідніння країни, наповненої терористичними організаціями на кшталт Аль-Каїди, про захоплення влади хуситами — воєнізованим крилом шиїтського племені мусульман-зейдитів, яке боролося із сунітами всередині держави та за його межами — із Саудівською Аравією й ОАЕ. Але це нині не ключове.
Щоб зрозуміти, що відбувається, достатньо знати єдине: хуситів спонсорує Іран, а їхня організація функціонує за схемою терористичного угруповання «Хезболла» — ще одного іранського проксі. Їхній покійний лідер, аль-Хусі, був учнем аятоли Хомейні, який десятиліттями править Іраном, і ватажка тієї самої «Хезболли» Хасана Насралли. Усе, що робили хусити щонайменше від початку Арабської весни й понині — виконували завдання, які ставить перед ними Тегеран.
Що ж роблять бойовики останнім часом і чому це призвело до масштабної військової операції США й Британії? Вони блокують Червоне море, завдаючи ударів або захоплюючи торговельні судна, а також намагаються бити ракетами по ізраїльській території. Зокрема, атакували майже три десятки міжнародних суден, від чого постраждало понад 50 держав.
Блокада важливого моря
Якщо казати більш конкретно, то вони банально контролюють Баб-ель-Мандебську протоку, яка простягається від Ємену до африканських держав Джибуті й Еритреї, об’єднуючи Червоне море з Аденською затокою й Індійським океаном. Ця маленька артерія — один з найважливіших нафтових маршрутів у світі. Через неї щорічно перевозять десь 250 млн тонн нафти й нафтопродуктів, значну частину — з країн Близького Сходу до Європи.
Є ще одна проблема. З іншого, північного боку Червоного моря розташований Суецький канал, що належить до найважливіших транспортних шляхів у світі. Із Середземного моря через Суец і до Індійського океану надходять товари компаній Заходу. Якщо порахувати сукупно, то Червоне море з усіма його артеріями — це десь 10–15% глобальної морської торгівлі. І зараз її блокують іранські проксі — хусити.
Знищення глобальної економіки
Торговельні судна нині мають лише дві транспортні альтернативи — або прохід повз мис Доброї Надії, що збільшує перевезення на 14 днів, або через Північний морський шлях, який, по суті, контролює Росія і який придатний кілька місяців на рік.
Чимало судноплавних компаній уже заявили, що змінюватимуть маршрути для кораблів, зокрема: міжнародна судноплавна Mediterranean Shipping Company, німецька транспортна Hapag-Lloyd і данська контейнерна Maersk. Це впливає на логістику, запаси використаного палива й витрати на рейс. Збільшаться в ціні також фрахт (вартість перевезення вантажу) і страхування.
Оскільки Червоним морем перевозять енергоносії (нафта і скраплений газ), продовольство, добрива, промислові товари, текстиль, то нинішня криза, якщо її швидко не вирішити, збільшить інфляцію у світі і скоротить об’єми глобальної торгівлі, які вже й так упали на 1,5%. Паралельно зростають ціни на нафту й газ, через що в перспективі впаде споживання, зокрема й у Європі. Це також потенційно може знову вдарити по промисловості нашого континенту і, врешті-решт, призвести до рецесії, яку поки що вдається відкласти.
Чому складно перемогти хуситів?
Хусити — воєнізоване угруповання, яке налічує понад 120 тис. бойовиків, які оснащені дронами, ракетами, зокрема балістичними (Ased – 400 км) і протикорабельними крилатими (Al-Mandeb 2), іншим сучасним озброєнням, котре їм роками надає Іран. Ця організація вижила й збільшила вплив у Ємені після того, як коаліція з понад 10 арабських країн на чолі із Саудівською Аравією за підтримки США й Великобританії понад п’ять років (з 2016-го по фактично 2022-й) проводила військові, зокрема повітряні, операції проти неї.
2019 року угруповання вдарило іранськими дронами по підприємствах світового нафтового гіганта Saudi Aramco, що короткотерміново підвищило глобальні ціни на нафту на 10%.
При цьому Іран і хусити витрачають на протистояння в Червоному морі набагато менше ресурсів, аніж США й Британія. Бойові дрони, які застосовують бойовики, коштують трохи більше ніж $20 тис., а, до прикладу, ціна ракети, якою оснащений британський есмінець Diamond, доходить до $1,2 млн. Якщо протистояння триватиме, у коаліції виникне проблема зі снарядами. На це вказує доповідь, яку оприлюднив британський Королівський об’єднаний інститут оборонних досліджень.
Крім того, потрібно враховувати, що саме по собі перебування американських і британських військових суден у Червоному морі коштує дуже дорого.
Газа й арабський фактор
Хусити подають свої агресивні дії як захист Гази й жителів Палестини, як боротьбу з Ізраїлем. Насправді все прозаїчніше: вони просто виконують накази Ірану й створюють додаткові проблеми американцям і їхнім союзникам у регіоні. Що ж робить Тегеран? Налаштовує арабський світ проти США, які захищають Ізраїль.
Ще рік тому складно було уявити, що Саудівська Аравія чи ОАЕ не будуть частиною єдиної коаліції на чолі зі США в боротьбі з іранськими проксі — хуситами. Але зараз це сталося. З усіх арабських країн лише Бахрейн увійшов до тимчасового альянсу зі Сполученими Штатами, з Великобританією, Канадою, Нідерландами, Австралією.
Чому Саудівська Аравія, лідер регіону, не відповіла Ірану? Серед причин: Ер-Ріяд не хоче демонструвати власному населенню, що захищає Ізраїль і його союзників. Те саме роблять й інші країни регіону, які бажають ослаблення Ірану, однак бояться гніву своїх громадян.
Ще одна причина — саудити за посередництва Китаю домовилися з іранцями поновити дипломатичні й економічні зв’язки. Вони не хочуть псувати відносини з Іраном, який розвиває ракетні й дронові програми, а також готується створити повноцінну ядерну бомбу.
Водночас саудити поки що виграють від цього протистояння: ціна на нафту зростає, що допомагає спадковому принцу Салману швидше втілювати програму перебудови країни Vision 2030. Втім, існує вірогідність того, що хусити з часом атакують як Саудівську Аравію, так і ОАЕ, адже США використали їх повітряний простір для нанесення авіаударів.
Російський і китайський інтерес
На перший погляд, Росії та Китаю не вигідне загострення в Червоному морі. Росія не може направити судна з нафтою ключовому покупцю — Індії (однак має зиск від зростання цін на нафту й газ). Китаю ж взагалі не потрібне зростання цін на енергоносії на фоні спадання економіки. Утім чого не зробиш, аби послабити позиції США на Близькому Сході, розпорошити зусилля Заходу на тлі війни РФ проти України й потенційного загострення між КНР і Тайванем. Та й не варто забувати, що все це дуже сильно б’є по Європі.
Сі й Путін мають чіткий план — деградувати економіку Європи, скувати її ресурси, щоб вона не могла допомогти США в потрібний момент і була зайнята виключно своїми справами й безпекою. А паралельно розколоти союз Сполучених Штатів і Євросоюзу. Окремо — ускладнити відносини між США, ЄС і арабським світом.
Хай там як, а проіранські проксі в інших частинах регіону вже завдали ударів по американських військових базах і навіть посольству США в Іраку.
Ситуація на Близькому Сході погіршується, додаються нові проблеми: Ємен, Ліван, Сирія. Іран, а насправді сили, які його підтримують — Китай і Росія, підвищують ставки й намагаються послабити США та їхніх союзників у Європі та в Азії. Усе це вже позначається на Україні й далі прогресуватиме. Ці події впливатимуть на глобальну безпеку й економіку, яка і так у кризовому стані. До цього варто поставитися дуже і дуже серйозно.
