“Національний банк провів не одне, а цілу серію досліджень. В основі цих досліджень була покладена ідея – Україна є, вочевидь, реципієнтом величезного, безпрецедентного обсягу допомоги: фінансової, військової, технічної. Натомість ми задумалися над тим, а чи дійсно українці, які змушені були виїхати в Європу, в прийми, є тягарем? Чи дійсно військова допомога, яка надходить в Україну – це виключно витрати або благодійність? Чи дійсно ми лише споживаємо підтримку, натомість нічого не пропонуючи? Чому важливо відповісти на ці питання? Ну, по-перше, щоб оцінити реальну цінність того, що ми не лише приймаємо, а й віддаємо.
І друге – обов'язково наповнити змістом нашу суб'єктність. Україна сьогодні, вочевидь, має неймовірний вплив на міжнародній арені. Сьогодні українці – це фактор глобальної безпеки. Фактор глобальної політики. Часто внутрішніх політичних процесів”, – зазначає Пишний.
Український міграційний потік, спровокований повномасштабним вторгненням, є найбільшим з часів Другої світової війни. За даними ООН, кількість українців, що так чи інакше перебували за кордоном з 24 лютого 2022 року, сягає 15–18 мільйонів. Станом на 15 липня в Європі залишаються 6,4 млн наших громадян. І саме така цифра береться до уваги під час розгляду монетарних рішень, говорить очільник НБУ.
“Чи дійсно українці є тягарем? Ні. 2022 року українська міграція дозволила Польщі уникнути рецесії. Попри суттєві виплати, які здійснено українцям у рамках соціальної допомоги, рівень споживання, який підтримували українці, дозволив польським підприємцям, балтійцям, німцям суттєво підтримати внутрішні ринки.
Українці при цьому – на жаль, найбільш кваліфікована частина наших людей – починають асимілюватися там через те, що їм роблять конкурентну пропозицію з оплати праці. 40% усіх підприємств, зареєстрованих у Польщі за минулий рік іноземцями, – це підприємства і суб'єкти підприємницької діяльності, створені українцями”, – розповідає Пишний.
І повернути людей, які набули досвід життя в європейській культурі, досвід адаптації до складних умов, стає дедалі важче, вважає очільник НБУ. При цьому одне дослідження підтвердило, каже він, що біженці з України першою причиною повернення додому називають не економічне становище, а тугу за рідною землею.
“Я неодноразово спостерігав, що люди, які виїхали, тікаючи від війни, намагаючись убезпечити себе, своїх дітей, повертаючись в Україну, ніби розправляють плечі, починають дихати на повні груди, посміхаються самі собі. Через те, що насправді вони вдома. Але так чи інакше тепер ми змушені будемо конкурувати за цих людей. І ця конкуренція не буде простою”, – каже Пишний.
Що може запропонувати їм батьківщина? Системну міграційну політику.
“Як голова Національного банку я не можу сказати і не повинен говорити нічого іншого, крім того, що необхідною – на жаль, недостатньою – але необхідною умовою для їхнього повернення буде забезпечення цінової, курсової, макроекономічної стабільності, фінансової стабільності.
Ніхто в кризу не повернеться, нікому повертатися в кризу не захочеться. Безпековий фактор – номер один. Не дай боже, додати до нього відсутність макроекономічної і фінансової стабільності... В основі будь-якого рішення, будь-якої програми лежить суттєве зменшення або повне нівелювання безпекових ризиків. Не буде цього – нікого не повернемо. Будуть падати на голову ракети – мами будуть боятися повертати своїх дітей. Діти будуть там формувати своє соціальне середовище, залишатися там. Центр життєвих інтересів буде там, де діти. Для чоловіка центр життєвих інтересів там, де його дружина і сім'я. Це серйозний виклик. А повернути їх сюди можна лише за умови, що наші Збройні сили зроблять те, на що ми з вами сподіваємося”, – зазначає очільник Нацбанку.
Що регулятор робить зі свого боку, щоб повернути людей – “макроекономічна стабільність, фінансова стабільність на рівні, який викликає подив, у тому числі і в наших міжнародних партнерів”.
“Я сьогодні приймаю делегації, які роблять запит на технічну допомогу Центрального банку з погляду того, як нам це вдається. За останні 9 місяців інфляція скоротилася з 30% до 12,5%. Множинності курсів немає. Ми переходимо до стратегії валютної лібералізації в умовах повномасштабної війни. Намагаємося повернути звичні, нормальні умови.
Обговорюємо повернення до гнучкого курсоутворення, обговорюємо інфляційне таргетування. Це речі, які навіть без війни для багатьох країн є дуже далекими цілями. Сьогодні це відбувається”, – розповів Пишний.
Він називає “неймовірною, фантастичною, абсолютно нереальною” адаптивність українського бізнесу. Й українська банківська система безперебійно функціонує за будь-яких умов.
“Тиждень тому ми ухвалили стратегію розвитку фінансового сектору. Тобто розуміння того, що має робитися. Чи чекаємо ми перемоги для того, щоб це зробити? Не чекаємо. Відкриваємо стратегію, і там чітко написано, що ми робимо на шляху до перемоги, що ми робимо після перемоги.
Стратегія – живий документ, дуже чітко сформульований, 24 стратегічні цілі... І готовий вже зараз проанонсувати: Національний банк розпочинає роботу над стратегією відновлення кредитування, системною стратегією відновлення кредитування. І це наше спільне завдання з урядом. Сьогодні державі належать п'ять банків. 56% банківського сектору підконтрольні державі. Це в тому числі інструментарій, який можна і навіть необхідно використати для того, щоб реалізуватися. Банки докапіталізовані, банки рекордно прибуткові, не від доброго життя рекордно прибуткові, тому що пригнічений кредитний попит.
Ми розуміємо, що створивши плато стабільності – а воно є, і я сподіваюся, вже будуть гарні новини найближчим часом, – оце плато стабільності треба тепер конвертувати в конкретні швидкі економічні рішення, в основу яких я хотів би покласти план відбудови. Відновлення, відбудови, називайте як завгодно”, – каже Пишний.
І резюмує: “Європейська комісія каже бути амбітними з погляду плану розвитку. Бідні країни в ЄС не хочуть бачити. І це для мене, як для Національного банку, виклик, тому що це означає швидке зростання з усіма викликами. Але я розумію, що без цього нікуди. Це і є та нова країна, про яку ми говоримо”.
Цей матеріал також можна прочитати англійською.