У п’ятницю, 24 лютого, парламент затвердив перші зміни до державного бюджету-2023. Чому це сталося вже другого місяця нового року?
Після ухвалення державного бюджету минуло вже чотири місяці. Усі ці правки пов’язані з появою нових джерел фінансування, наприклад, кредитних і грантових угод, або ж виникли на тлі необхідності перерозподілити кошти. Зокрема, через створення нового Міністерства відновлення.
Минулого року ми взагалі 14 разів вносили зміни до бюджету. У більшості випадків – через військові потреби. У 2023 році, певно, теж ще не раз до цього повернемось.
Які зміни виокремили б? Чому саме вони проголосовані?
Наприклад, передбачили можливість компенсації (страхування) для власників морських суден і суден, які ходять у внутрішніх водах, якщо вони отримають пошкодження чи будуть знищені Росією. Загальний обсяг компенсацій – до 20 млрд грн цього року.
Це не означає, що ці гроші будуть використані відразу. Ми цією правкою дозволяємо Кабміну використати їх, якщо буде необхідність. Середня вартість суден, які заходили в одеські порти в рамках зернової угоди 2022 року, була 13 млн доларів кожного, або десь близько 500 млн грн.
Звісно, ми сподіваємось, що ці страхові випадки взагалі не настануть. Але якщо Росія почне саботувати домовленості зернового коридору, це можливість мінімізувати ризики для аграрного експорту.
До того ж очікується, що гарантія грошової компенсації знизить вартість перевезення не тільки в зерновому коридорі, але й на Дунаї.
Це була фактично ініціатива Міністерства аграрної політики та Міністерства відновлення, яку депутати підтримали.
А звідки гроші?
Кабмін отримав право в разі настання страхового випадку використати кошти Державного дорожнього фонду.
Схожий механізм працював напередодні великої війни, коли Україна взялася гарантувати відшкодування можливих втрат літаків для іноземних авіакомпаній, які відмовлялись літати в Україну. Але тоді використовували Резервний фонд.
Які інші зміни та доповнення?
Усього була подана 751 правка. Причому 651 з них від однієї фракції.
Було багато пропозицій підвищити заробітні плати в держорганах на різних напрямках. Та ми не маємо коштів на це. І, загалом, це питання не на часі.
Були точкові пропозиції збільшити видатки на військові потреби, але ми з урядом зараз готуємо великі комплексні зміни до бюджету щодо потреб оборони. Кабмін має подати їх на розгляд парламенту до кінця березня.
Була правка щодо виконання Закону «Про медіа». Його реалізація – одна із семи умов нашого кандидатства в ЄС. Цією правкою пропонували виділити 7,5 млн грн на потреби Національної ради з питань телебачення і радіомовлення для створення реєстру медіа і частково на заробітні плати. Але пропозицію не підтримали депутати в залі, вона не увійшла до остаточної редакції закону.
Були запити на збільшення видатків судів. Причому вони стосувалися саме працівників судів, а не суддів. Їх, знову ж таки, не врахували через відсутність реалістичних джерел фінансування. Та потреби ми розуміємо, бо якщо судді мають достатньо привілейований спосіб життя, то зарплати працівників, які, наприклад, мають вищу юридичну освіту, складають, за даними Державної судової адміністрації, в середньому 5 тис. грн. Це чи не найменша оплата праці серед органів державної влади. Звичайно, там є питання до ефективності нинішнього розподілу коштів у системі загалом. Це дуже складна дискусія. Вона триває. Щодо сум, то потрібно знайти додатково 1,5–1,7 млрд грн.
Ще одна велика дискусія – необхідність збільшити видатки на закупівлю безпілотників, на так звану армію дронів. Є амбітні плани виробництва дронів в Україні. Тому це в нас першочергова потреба. Тут мова йде про 30 млрд грн. Принципова підтримка цього є. З Резервного фонду виділено перші 10 млрд грн. Щодо коштів з бюджету – будемо шукати джерела. У нас стане більше розуміння наших фінансових можливостей після того, як визначимося з програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Додали ще одне джерело наповнення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії – продаж активів російських олігархів згідно з Законом України «Про санкції», який здійснюватиме Фонд держмайна.
Зараз частиною активів, які вилучили в росіян, опікується Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). При цьому його збираються ліквідувати?
Так. Зараз у нас відбувається дещо хаотична дискусія щодо цього. Є думки, що АРМА взагалі потрібно ліквідувати і передавати всі конфісковані російські активи Фонду держмайна. Одночасно Рада в комітетах розглядає два законопроєкти, які пропонують, щоб АРМА продавало конфісковані активи через Prozorro. Продажі, тобто з прицілом на якесь майбутнє цього органу. Але зараз уряд має право визначити, хто управляє конфіскованим активом – АРМА чи ФДМУ. Для активів Шелкова (російський мільярдер Максим Шелков в Україні володів гірничо-збагачувальним комбінатом. – LB.ua), наприклад, був визначений ФДМУ. Якщо уряд вирішить їх продати, то виручка піде до Фонду ліквідації.
При цьому ми окреслили нові напрями використання Фонду ліквідації: будівництво житла для тих, хто його втратив, компенсації за знищене майно, а також можливість відновлення об’єктів військової інфраструктури на навчальних полігонах. Зал також підтримав правку Ярослава Железняка про те, що у виняткових випадках кошти Фонду ліквідації можуть використовувати на потреби оборони.
З порядку денного найближчих сесій зник законопроєкт про скасування пільгового оподаткування у 2%, на якому наполягав МВФ. Ваші колеги з опозиції переконують, що це реальна загроза для подальших перемовин з Фондом.
Ми планували його розглянути, але після детального вивчення ухвалили рішення провести додаткові консультації. Питання в тому, варто його скасовувати для всіх чи можна ці пільги для малого і середнього бізнесу залишити.
А що кажуть у МВФ?
Згідно з вимогами нинішньої моніторингової програми, у Фонду була умова зареєструвати його. Саме зареєструвати. Ми це зробили. А якими будуть подальші умови, поки що не можемо говорити. Та для МВФ принципове збільшення надходжень і зменшення дефіциту або принаймні збереження його на поточному рівні. Тому консультації щодо цього будуть тривати, і законопроєкт повернеться в тому чи іншому вигляді. Бо, за розрахунками колег, він може забезпечити додаткові надходження в бюджет близько 8 млрд грн за пів року.
Яке ваше ставлення до можливостей змін податкового законодавства впродовж війни. Ті самі 2%, так звана реформа «10-10-10»?
Абстрагуючись від «10-10-10» чи будь-якої назви, я вважаю, що найперше для подібних змін має бути зроблене математичне прогнозування з розрахунками, на скільки в результаті зростатиме чи зменшуватиметься надходження бюджету по роках.
І тут у нас один ключовий момент – зараз ми не можемо собі дозволити зменшити надходження. Реформи з прицілом на те, що після року-трьох зменшення нас очікує збільшення доходів, можна реалізовувати в мирний час.
А зараз у нас фактично подвоїлися видатки. Ми зараз витрачаємо тільки на оборону стільки, скільки в нас до великої війни була вся видаткова частина бюджету на країну.
Видатки 2022 року були 2,7 трильйона гривень. А власні ресурси – 1,3 трильйона. 2023 року буде схожа картина. Так, є розуміння того, як ми маємо фінансувати це. Серед них – внутрішні запозичення, безповоротні гранти, кредитні кошти. Але це все не гарантовано, для цього ще потрібно багато зусиль.
Упродовж року ви взагалі не плануєте розглядати ініціативи, пов’язані зі збільшенням дефіциту?
До розуміння формату нової програми співпраці з МВФ однозначно не будемо. (У НБУ сподіваються вийти на угоду на початку 2 кварталу. – LB.ua). Але далі ми, певно, будемо це робити. З такими ініціативами має виходити уряд. Зрозуміло, що найперше це буде для потреб військових.