Послабленню тиску на внутрішній ринок праці «сприяє» вимушена міграція українців за кордон, а також в межах України. Так, за даними ООН, станом на 16.01.2023 поза межами України залишалося 8 млн, осіб, з них статус тимчасового захисту в ЄС отримали майже 5 млн осіб. За опитуванням Gradus у жовтні частка тих, хто планує швидко повернутися, скоротилася до 67% (з 78% у вересні). Водночас частка тих, хто планує залишитися за кордоном, збільшилася. Менше схильні до повернення ті, хто вже знайшов роботу за кордоном. У межах України за оцінкою МОМ на 05.12.2022 було 5.9 млн ВПО. Кількість зареєстрованих ВПО складала 3.6 млн на 25.12.2022.
За оцінками Національного банку унаслідок збереження високих безпекових ризиків та проблем з енергопостачанням упродовж 2023 року кількість мігрантів поза межами України залишатиметься високою. У міру послаблення цих ризиків повернення пожвавиться, водночас можуть дещо активізуватися і виїзди після скасування воєнного стану з метою об'єднання родин. Чисте повернення мігрантів розпочнеться лише у 2024–2025 роках, але буде меншим, ніж прогнозувалося раніше. Пошук роботи залишається ключовою проблемою як для ВПО, так і мігрантів за кордоном.
Бюджетна сфера
Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 28.02.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 13,8 млрд. гривень на строки від 6 місяців до 3 років із дохідністю від 15% до 19,75%. Попит на ОВДП був рівномірно розподілений між середньостроковими випусками із погашенням у 2024-2025. Середньозважена доходність нових розміщень становила 19,29%.
З урахуванням планових погашень обсяг ОВДП в обігу за плинний тиждень збільшився на 5,2 млрд. гривень завдяки збільшенню вкладень у державні цінні папери з боку банків майже 7 млрд. грн), юридичних та фізичних осіб (по 0,8 млрд. гривень). Водночас обсяг ОВДП у власності нерезидентів скоротився за тиждень майже на 1 млрд. гривень. Також відбулося погашення державних цінних паперів на користь Національного банку (-2,5 млрд. гривень), який продовжує володіти найбільшим портфелем державних цінних паперів (697 млрд. грн або майже 49% від обсягу ОВДП в обігу).
Валютний ринок
На міжбанківському валютному ринку минулого тижня спостерігалося скорочення чистого попиту на іноземну валюту за клієнтськими операціями. Відповідно продаж іноземної валюти Національним банком для збалансування ринку зменшився до 605 млн. дол. США порівняно із 661 млн. дол. США тижнем раніше.
Підтримання стабільності на валютному ринку значною мірою завдячує надходженням міжнародної фінансової допомоги. Зокрема, 27 лютого до України надійшов перший транш із запланованих на 2023 рік 9,9 млрд доларів США допомоги від Сполучених Штатів у розмірі 1,25 млрд доларів США. Окрім допомоги від США, у 2023 році для фінансування дефіциту держбюджету України, який сягає 38 млрд доларів США, планується залучити 18 млрд євро від Європейського Союзу. Для повного покриття дефіциту у 2023 році необхідним є укладання повноцінної фінансової програми за підтримки МВФ.
Фінансовий сектор
За даними Національного банку у січні 2023 року чистий прибуток банківської системи становив 14,7 млрд. гривень, понад як удвічі перевищивши відповідний показник минулого року (7,1 млрд. гривень). Покращення фінансового результату банків мало місце через збільшення чистих процентних доходів (до 16,5 млрд. гривень у січні 2023 року або +28% порівняно із січнем 2022 р.) та позитивний результат від переоцінки операцій купівлі-продажу цінних паперів (6 млрд. гривень у січні 2023 р.). Крім того, відрахування у резерви за активними операціями, що були основним чинником погіршення фінансових результатів у 2-4 кварталах 2022 р., у січні 2023 р. були помірними (2,5 млрд. гривень), що обумовило зниження їх негативного впливу на фінансові результати банків.
Позитивні фінансові результати діяльності дозволяють банківській системі України демонструвати високі показники адекватності капіталу, які за результатами січня залишалися на рівні близькому до попереднього місяця: 19,8% для регулятивного та 13,1% - для основного капіталу банків. Відповідні значення майже удвічі перевищують мінімальні нормативні вимоги (10% та 7% відповідно) та створюють запобіжний простір від негативного впливу воєнних дій на платоспроможність банківської системи.
Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) відновився до рівня понад 500 млрд. гривень, у тому числі близько 350 млрд. гривень – у депозитних сертифікатах НБУ. Основними чинниками зростання банківської ліквідності упродовж тижня виступали збільшення витрат з Єдиного казначейського рахунку Уряду та скорочення обсягу готівкової гривні поза банками, які частково компенсувалися чистим продажем Національним банком іноземної валюти банкам. Надлишок ліквідності продовжує визначати низький попит банків на кредити рефінансування (заборгованість платоспроможних банків за тендерними кредитами рефінансування скоротилася за тиждень на 2,6 млрд. гривень) та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (23%).
При цьому, Національний банк продовжує імплементацію анонсованих у січні заходів з метою посилення монетарної трансмісії та стимулювання конкуренції банків за строкові кошти вкладників. Так, з 11 березня нормативи формування банками обов'язкових резервів за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках фізичних осіб додатково підвищуються на 10 в. п. Проте на цю частину ОР не поширюватиметься механізм покриття бенчмарк-ОВДП. Додаткове підвищення нормативів обов'язкового резервування банків за коштами на поточних рахунках фізичних осіб спрямоване на зниження профіциту ліквідності в банківській системі. За оцінками Національного банку, загальний обсяг обов’язкових резервів, який банки повинні будуть формувати, зросте орієнтовно на 60 млрд грн.
Високий рівень ліквідності банківської системи створює можливості для розвитку кредитування, яке в умовах воєнних ризиків підтримується державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Минулого тижня на умовах програми банками було видано 419 пільгових кредитів на загальну суму понад 1,7 млрд грн, з яких близько половини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою досягла 22,2 тисяч на загальну суму понад 88 млрд. гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу, левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.
Окрім того, у січні 2023 року за державними гарантіями на портфельній основі банками видано 1 147 кредитів на 2,4 млрд гривень. За інформацією Міністерства фінансів станом на 1 лютого 2023 року 28 банків-кредиторів обслуговували 17,4 тис. кредитів на суму 54 млрд гривень із використанням інструменту державних гарантій на портфельній основі. Зобов’язання за основним боргом, що частково забезпечений державними гарантіями на портфельній основі, становили 28,4 млрд гривень або близько 78% від загального ліміту наданих гарантій (36,3 млрд гривень).