Які із санкцій зараз найефективніші?
Санкції проти РФ за її агресію проти України почали запроваджувати відразу після окупації Криму та початку війни на Донбасі, однак назвати їх дієвими не можна. У всякому разі вони не стримали Москву від вторгнення у 2022-му.
Санкції, які США, ЄС і їхні союзники почали запроваджувати після 24 лютого, натомість уже відчутно вдарили по економіці агресора. Найбільш болючим стало блокування валютних активів, які Росія мала за кордоном. За різними оцінками, це приблизно половина її золотовалютних запасів – приблизно $300 млрд.
А обмеження на ввезення в Росію готівкових доларів та євро, фінансових розрахунків і продажу євро й долара впевнено ведуть країну до технічного дефолту (фактично визнання держави неплатоспроможною) у травні.
Це, як розповів LB.ua перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, забезпечить тривалу ізоляцію Росії від ринків капіталу, інвестицій та зовнішніх запозичень, а також високі витрати на позики в тих країн, які погодяться давати їй у борг.
Це буде тривати доти, допоки ці обмеження не знімуть. Та навіть у разі їх скасування довіру глобальних фінансів до країни потрібно буде відновлювати не один рік.
Не менш дієвими виявились і так звані вторинні санкції Білого дому, під які може потрапити компанія будь-якої країни, якщо вона вирішить допомогти Росії обходити санкційні обмеження та заборони.
Головний економіст МВФ П'єр-Олів'є Гурінша вважає, що перспектива вторинних санкцій, як і раніше, стримує торгівлю Китаю та Індії з Росією – попри те, що обидві країни виступають проти санкційного тиску на Москву.
«Ми спостерігаємо це на прикладі низки китайських компаній: у них існує страх перед вторинними санкціями. Оскільки якщо ви ведете бізнес з компаніями, які перебувають під санкціями, ви самі можете зазнати санкцій», – каже він.
Та додає, що перед Індією та Китаєм постане важкий вибір: торгувати далі з рештою світу або отримати короткочасні переваги від купівлі російських нафти і газу за нижчими цінами, проте ціною розриву торгових зв'язків із Заходом, де вони заробляють у рази більше.
Наприклад, китайська платіжна система UnionPay, аналог Visa та Mastercard, відмовилась співпрацювати з російськими банками, що потрапили під санкції – саме через ризик вторинних санкцій.
Фактично кожен наступний пакет обмежень усе більше звужує економічні можливості РФ.
«Кожні наступні санкції все більше стискають зашморг на шиї економіки РФ», – розповів LB.ua економічний експерт Геннадій Кобаль.
Так, санкції, які Рада ЄС затвердила 8 квітня, вперше стосувалися найбільш болючої для Євросоюзу теми обмежень на постачання російських енергоносіїв – зокрема, ЄС запровадив обмеження на імпорт вугілля з Росії, заборонивши укладати нові контракти, хоча за чинними контрактами постачати вугілля можна буде до серпня.
Крім того, п’ятий пакет заборонив доступ суден під прапором РФ до портів ЄС. Також російські та білоруські вантажні автомобільні перевізники більше не зможуть транспортувати товари до Євросоюзу, щоправда, з певними винятками.
Як санкції впливають на доходи РФ?
У загальній структурі доходів країни-окупантки від експорту левова частка – майже половина – це продукція паливно-енергетичного комплексу: нафта (28,7%), газ (12,6%), нафтопродукти (17,4%), вугілля кам’яне (3,8%).
За оцінками українських експертів, з експорту енергоносіїв Росія досі отримує близько мільярда доларів щодня. А через зростання цін на них може заробити цього року навіть більше, ніж минулого. Попри обмеження, Росія у квітні наростила постачання нафти танкерами до Європи до 1,6 млн барелів на добу порівняно з 1,3 млн барелів на добу в березні. ЄС обіцяє, що зможе відмовитись від російської нафти до кінця 2022 року, газу – до 2024 року. Раніше на брифінгу для журналістів головний економіст МВФ П'єр-Олів'є Гурінша заявив, що західні санкції, спрямовані проти експорту енергоносіїв з Росії, можуть призвести до падіння обсягу виробництва в Росії на 17% до 2023 року.
За його словами, якщо санкції будуть поширені на енергетику Росії, у неї залишиться лише кілька торгових партнерів, що, по суті, означатиме закриття російської економіки та її перехід у режим автаркії. Та навіть наявні обмеження вже впливають на російську нафтову галузь, оскільки компанії з РФ мають проблеми з доставкою нафти через обмеження в портах, з перестрахуванням вантажів, складнощі з розрахунками у валюті, а тому змушені продавати свою нафту зі знижкою 30%, причому дисконт на марку нафти Urals продовжує зростати.
Ще одна проблема Росії – відмова найбільших нафтосервісних компаній світу Weatherford, Halliburton, Baker Hughes і Schlumberger – інвестувати в РФ та укладати нові контракти з російськими компаніями. А без їхніх послуг розробка нових родовищ практично неможлива.
Нафтові гіганти BP, Shell, Equinor, Eni та Exxon Mobil або зупинили діяльність у РФ, або оголосили про плани вийти з бізнесу в Росії.
Як санкції впливають на інші статті експортних доходів РФ?
Окрім паливно-енергетичного комплексу, основні статті валютних надходжень РФ включають продаж озброєння, сільськогосподарської продукції, машин та обладнання (автомобілі, авіація), продукції хімпрому, металургії та алмазів.
Озброєння (у відкритій статистиці віднесені до частини «Інші надходження»)
2021 рік був рекордним для РФ щодо експорту озброєнь, яких Москва продала на $30 млрд. І хоча специфікою цього ринку є утаємничення інформації та детальної статистики, спостерігаємо ознаки того, що контрагенти відмовляються від контрактів з РФ. Зокрема й через те, що потенційні покупці бачать рівень ефективності російської зброї на практиці.
«Санкції відкинули на роки військово-промисловий комплекс Росії. Найближчим часом його відновлення не очікується», – сказала Венді Шерман, заступниця держсекретаря США, наприкінці квітня.
Росія – другий після Сполучених Штатів найбільший експортер зброї, і саме зброя є однією з найбільших статей російського експорту, якщо не враховувати природні ресурси. Росія експортує зброю понад 45 країнам, і на неї припадає близько 20% світових продажів зброї з 2016 року.
Проблеми з військовим виробництвом, які поширяться і на експорт, ослаблять російську економіку.
Перешкоди стали на шляху навіть того експорту, який не залежить від іноземних компонентів і деталей. Тут вплинули санкції проти російської банківської системи. Так, державний виробник зброї «Алмаз-Антей» повідомив минулого місяця, що не може отримати близько $1 млрд виплат клієнтів, серед яких Індія та Єгипет.
Продовольство та сільгосппродукція
Росія до 11 липня 2021 року експортувала продукції АПК на $15,6 млрд, що на 18% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Лідером серед покупців став Євросоюз, який змістив з першого місця Китай. На третьому місці – Туреччина (на $1,808 млрд, на 12% більше). У топ-5 покупців продукції російського АПК також входять Південна Корея та Казахстан.
Але через обмеження в логістиці, як-то заходження суден у порти, РФ не зможе продовжувати в тому самому дусі.
«Нова економічна реальність кардинально змінила не тільки логістику агропродукції, а й можливість експорту зернових і олійних. Порти Азовського моря і Дону поки що повністю випали з транспортного ланцюга, під питанням нормальне функціонування порту Новоросійськ. Фактично під європейськими санкціями перебуває весь російський флот, є проблеми і з фрахтом іноземних суден. Експортні обмеження також викликають побоювання в галузі», – констатують організатори російської конференції «ЗерноЛогістика 2022».
При цьому 2022 року вичерпається насіннєвий фонд елітних високоврожайних сортів, а через обмеження на постачання росіяни не зможуть його поповнити, бо їхні постачальники вже заявили про бойкот. МВФ уже прогнозує, що відтік інвестицій з РФ вплине, серед іншого, і на сільське господарство, загальмувавши його розвиток.
Металургійна продукція
Найбільша частка тут – чорні метали, з понад 5% у загальних надходженнях від експорту.
В останні роки Росія ввозила до ЄС рекордний обсяг сталі і була другим за величиною постачальником після Туреччини.
Найбільші компанії чорної металургії РФ вже зіштовхнулися і з торговими обмеженнями, і з персональними санкціями щодо ключових акціонерів.
Головним елементом торгових обмежень є заборона експорту основних видів сталеливарної продукції, запроваджена Євросоюзом у середині березня. Обмеження стосуються широкої лінійки продукції. Персональні обмеження торкнулися провідних акціонерів низки металургійних компаній, зокрема, Сєвєрсталі, Євразу, ММК (Магнітогорський металургійний комбінат).
Топові російські компанії цього сектору на цей момент припинили виплати дивідендів за 2021 рік або розглядають їхнє відстрочення чи скорочення. Таку позицію вже підтвердили Сєвєрсталь, Євраз, Новолипецький металургійний комбінат, у процесі ухвалення рішення ММК.
За даними самих росіян, збитки від санкцій у цій галузі сягнуть $6 млрд.
Із них майже $4 млрд втратить Сєвєрсталь, яка третину своєї продукції постачала в ЄС.
Однак у росіян ще зберігаються можливості експорту міді та алюмінію.
Щоправда, на «Норильському нікелі», який експортує російський нікель, платину, паладій і мідь, уже заявляють про логістичні проблеми в ЄС у зв'язку з відмовою низки європейських портів опрацьовувати вантажі. До того ж відомо, що покупці з ЄС шукають альтернативу. Хоча на тлі зростання цін на метали виторг компанії зростав у 2021 році на 14,2%, до $17,1 млрд. І більш ніж половина продажів (53%) припала якраз на Європу, ще 15% – на США.
Натомість частка Азії скоротилася з 35% до 27%. І скоротилися продажі нікелю в Китаї, тому що місцеві споживачі переорієнтувалися на сировину з Індонезії. Тож і тут РФ залишається досить вразливою до європейських санкцій.
Алмази
Кожен 20-й долар експорту росіяни заробляли коштом дорогоцінностей (2,2% від загалу). Навіть у ковідний 2020 рік доходи РФ від продажу тільки алмазів складали $2,95 млрд.
АЛРОСА – найбільший у світі виробник алмазів у каратах, на його частку припадає 27% світового та 95% російського видобутку. Обсяг продажів алмазів і діамантів компанії у 2021 році сягнув $4,169 млрд. З 24 березня перебуває під санкціями Великобританії, а з 8 квітня – під санкціями США, що блокують її активи.
Мінфін США наказав американським фізичним і юридичним особам завершити фінансові операції з АЛРОСА до 7 травня 2022 року, а з її підрозділом у США Alrosa USA – до 7 червня. За оцінками росіян, через санкції компанія втратить 46% свого ринку збуту у 2022 році.
Вона вже заявила, що не зможе вчасно виплатити відсотки за єврооблігаціями з терміном погашення у 2024 році.
Деревина
Ще одна традиційна стаття російського сировинного експорту – деревина (2% річних експортних надходжень). Вона однією з перших потрапила під санкції.
Через санкції Євросоюзу РФ втратила можливість постачати лісопродукцію на близько $6 млрд на рік. На країни світу, які запроваджували будь-які санкції проти РФ за вторгнення в Україну, припадало 45,8% всього експорту лісопродукції, з яких 75% – на ЄС. У 2021 році лісопродукції було експортовано з РФ на $17,5 млрд, що на майже 40% більше, ніж у 2020 році. Ще 9% постачалося на ринок США, який поки що не запровадив ембарго.
Під заборону ЄС на імпорт лісопродукції з РФ потрапили деревина та вироби з неї, деревне вугілля, деревна маса, крафт-папір і деякі види крафт-картону, а також меблі та її частини. Крім того, Брюссель заборонив постачати в Росію фанеру, папір і картон, а також меламінові та фенольні смоли, поліуретани.
І в цьому випадку переорієнтація на Китай не покриє втрат – реалізувати до Китаю нішеву продукцію з вузького сегмента, яка відправлялася до країн ЄС, Британії, США, Австралії, за конкурентними цінами без дисконту та в повному обсязі точно не вдасться.
Хімпром (добрива)
Експорт добрив забезпечував близько 1,8% доходів з експорту РФ.
Упродовж березня-квітня у списки санкцій Євросоюзу та Великобританії були включені ключові менеджери російської галузі мінеральних добрив: бенефіціари і топменеджмент компаній «ЄвроХім», «ФосАгро», «Уралхім», «Уралкалій» та «Акрон». Більшість із них, підпавши під обмеження, відмовилися від контролю у своїх компаніях і залишили керівні пости.
ЄС не запроваджував ембарго на ввезення російських добрив, як зробив це, наприклад, зі сталлю та вугіллям, хоча оголосив квоти на імпорт калійних і складних добрив з Росії.
Проте загальна плутанина з логістикою та застосуванням санкцій до російських вантажів не оминула і цю галузь, спровокувавши сильне падіння експорту. Як результат, за березень експорт добрив у росіян – мінус 40%.
Машини та обладнання (автомобілі, майже 1% від загальних експортних доходів)
Експорт легкових автомобілів з Росії за 2021 рік зріс на 37,2% і склав 89,1 тис. одиниць на загальну суму $1 млрд 398,2 млн, свідчать дані Федеральної митної служби Росії.
Однак 2022 року цього не буде.
Через санкції відразу після вторгнення в Україну в РФ практично миттєво закінчились запчастини для цих авто. Як виявилося, практично всі моделі, які випускали в РФ, були з імпортних складових.Тому тепер ця стаття доходів з експорту практично обнулилась.
Від початку повномасштабної війни постачання зупинили Volkswagen, General Motors і Harley-Davidson, Jaguar, Land Rover, BMW.
19 квітня автоконцерн Stellantis (бренди Peugeot та Opel) припинив складання автомобілів на заводі в Калузі.
Через нестачу комплектуючих автовиробники почали виготовляти примітивні моделі 20-30-річної давності. Як-от після припинення постачання систем керування двигуном Bosch, які регулюють потужність та рівень викидів і дозволять випускати автомобілі екологічного класу «Євро-0». У березні впали продажі навіть, як вважалось, російського бренду Lada - на 56% порівняно з аналогічним місяцем 2021 року, що на росТВ назвали «отрицательным ростом».
Програмне забезпечення
Обсяг експорту російського програмного забезпечення та послуг розробки у 2020 році становив близько $8,6 млрд, у 2021 році зріс майже на 20%.
У першу чергу це стосувалося замовлень на розробку сайтів, застосунків, базового програмного забезпечення, систем документообігу та управління, навігаційних, геоінформаційних систем, ігор.
Цей ринок стрімко скорочується, оскільки в кінці березня 2022 року низка світових IT-компаній припинили свою діяльність у Росії.
Зокрема відомо, що:
– IT-компанія Netcracker іде з російського ринку. У РФ вона зупиняє інвестиції та закриває навчальні центри.
– Два великі світові розробники програмного забезпечення – американський Veeam та іспанський VyOS – припинили свої продажі в країні-агресорці та відмовилися від співпраці з російськими організаціями.
– Американський виробник телекомунікаційного обладнання Juniper Networks припинив усі продажі, доставку продуктів та послуги підтримки для клієнтів у Росії та Білорусі.
– Японська корпорація, виробник електроніки та ІТ-компанія Fujitsu припинила всі свої замовлення у РФ як на товари, так і на послуги.
– Intel повністю зупиняє роботу в Росії та вирішила остаточно закрити всі бізнес-процеси в РФ.
І цей список можна продовжувати.
Тож галузь очікує стрімкий спад уже цього року, бо на тлі звуження перспектив розвитку айтішники масово їдуть з РФ.
Що чекає на РФ через наявні санкції?
Санкції не означають миттєву смерть російської економіки, а провокують ланцюгову реакцію її руйнації.
«Поки діють ці санкції – а вони можуть діяти досить довго – російська економіка рухатиметься по іншій траєкторії зростання... Шок уже досить значний… І ми не чекаємо, що російська економіка відновиться», – зазначає головний економіст МВФ П'єр-Олів'є Гурінша.
За прогнозами МВФ, опублікованими у квітневому Огляді світової економіки, реальний ВВП РФ цього року скоротиться мінімум на 11%. За показником ВВП на жителя, у паритеті купівельної спроможності рівень доходів у російській економіці відкотиться на 10 років, до показників 2010-2011 років. Рівень безробіття у РФ зросте вдвічі, до 8-9% працездатного населення.
Інфляція прискориться втричі (з 8% у 2021 р. до 24% у 2022 р. і 12% у 2023 р.).
Дефіцит держбюджету країни-окупантки в найближчі три роки зберігатиметься на рівні 5% ВВП, тоді як у попередні 5 років бюджет був переважно профіцитним.
На думку МВФ, санкції вестимуть до розриву фінансових і торговельних зв’язків РФ із зовнішнім світом, що підриватиме продуктивність російської економіки та матиме довгострокові негативні наслідки.
Репутаційні ризики можуть призвести до того, що західні фірми уникатимуть комерційних угод з російськими контрагентами навіть у секторах, яких не торкнулися санкції.
Загалом росіяни вже потроху відчувають вплив санкцій. Від банального дефіциту цукру та паперу до відправлення на простій і неповний робочий час працівників заводів і підприємств. «Уже зараз можна сказати, що росіянам доведеться пережити і гіперінфляцію, і масове безробіття, і падіння економіки. Уже навіть російська влада підтверджує прогнози західних аналітиків і фінустанов про те, що економіка впаде більше ніж на 10%, інфляція сягне приблизно 20%, а 2 млн громадян РФ потенційно втратять роботу», – зазначив Ярослав Железняк.
Оскільки Росія тепер світовий рекордсмен із санкцій – їх уже більш ніж 8 тисяч, а заплановано нові, то оцінити масштаб впливу дуже важко. Утім аналітики S&P вважають, що Росії знадобиться 10 років, щоб відновити економіку до довоєнного рівня.
«Економіка РФ входить у непростий період структурних змін, бо санкції позначилися на фінсекторі і зараз впливатимуть на реальний сектор», – визнала професор МДУ Наталія Зубаревич.
За її оцінками:
- наслідки санкцій позначаться на економіці в травні-червні – коли у підприємств закінчаться наявні запаси;
- найбільше постраждають промислові центри з високим відсотком зайнятих у обробній промисловості;
- найвразливіші галузі: нафтогазохімічна, вугільна, машинобудівна, целюлозно-паперова;
- деградація галузей і виникнення дефіцитів поступово зростатимуть.
Навіть за найбільш песимістичними (для нас) прогнозами, економіка РФ почне відчутно стагнувати вже восени 2022 року і спадатиме далі у 2023-2024 роках.
Оприлюднений у квітні аналіз Департаменту досліджень та прогнозування Банку Росії констатує:
Початок найбільш шокових наслідків для російської економіки сьогодні стримується тим, що велика кількість підприємств продовжують функціонувати на старих запасах імпортних матеріалів і комплектуючих.
Спроби налагодити постачання за рахунок т.зв. паралельного імпорту ускладнять логістику та здорожчать цей імпорт до неринкових цін.
Імпортозаміщення в умовах сірого імпорту призведе до виробництва свідомо неконкурентоспроможної продукції.
Висновок аналітиків ЦБ: в умовах обмежень за кілька років РФ прийде до самозабезпечення на доцифровому технологічному рівні.
Це власне та ціна війни, яку вже почала сплачувати російська економіка!