Режим інфляційного таргетування у тому вигляді, в якому він зараз існує, швиде шкодить економіці України, аніж приносить користь.
На цьому під час презентації дослідження “Стан грошової сфери в Україні у 2021 році: криза монетарного режиму” в Інституті Горшеніна наголосив радник міністра фінансів України, засновник Growford Institute і співавтор дослідження Віталій Ломакович.
Експерти намагалися пояснити те, що для економіки України не на часі впровадження інфляційного таргетування. НБУ не дослухувався, ввели режим таргетування у 2016 році, який більше шкодить економіці держави, аніж приносить користь, зауважив він.
“Ми бачимо дуже кволе зростання ВВП. Тобто не зростання, а навіть відновлення після падіння у 2020 році. Це якраз один з наслідків запровадження більш жорсткої монетарної політики Нацбанку, яка почалася з березня 2021 року”, – сказав Ломакович.
“Монетарний режим почали проводити у більш жорсткішій формі. Нацбанк почав піднімати облікову ставку і це принесло вже свої “плоди” за результатами відновлення ВВП у 2021 році на рівні 3,2%, тоді як середньорічний темп відновлення світової економіки складав 5,9%”, – додав він.
За словами радника очільника Мінфіну, Україна майже вдвічі відстає від середньорічного темпу зростання ВВП загалом по світу.
На його думку, головним бенефіціаром цієї жорсткої монетарної політики стала банківська система України. “Добре це чи погано – вирішувати експертному середовищу. На мій погляд, рекордні прибутки банківської системи з точки зору оподаткування – це є добре, а з погляду відірваності від реального сектора – це дуже погано”, – сказав Ломакович.
Окрім того, він зауважив, що НБУ не купує облігацій внутрішньої державної позики, як це робив в 2014-15 році, а зараз під час активізації російської агресії це б допомогло економіці вистояти
Нагадаємо, завідувач відділу грошових ринків Growford Institute і співавтор дослідження Михайло Джус заявив, що події 2021 року в Україні та світі дають підставу говорити про кризу монетарного режиму загалом.