Події 2021 року в Україні та світі дають підставу говорити про кризу монетарного режиму інфляційного таргетування загалом.
Про це під час презентації дослідження “Стан грошової сфери в Україні у 2021 році: криза монетарного режиму” в Інституті Горшеніна заявив завідувач відділу грошових ринків Growford Institute і співавтор дослідження Михайло Джус.
Він зокрема зазначив, що у першому кварталі 2021 року Національний банк України передчасно розпочав новий цикл підвищення облікової ставки.
“У березні 2021 року, незважаючи на незадовільні темпи відновлення економіки та фактично ігноруючи рекомендації МВФ, Національний банк розпочав новий цикл посилення жорсткості монетарної політики, мотивуючи своє рішення необхідністю протидії прискоренню темпів інфляції. Протягом року облікова ставка підвищувалась п’ять разів, загалом на 3 відс. пункти до 9% . Крім того, у липні НБУ розпочав згортання антикризових заходів (довгострокового рефінансування та процентних свопів) і повністю скасував їх з початку жовтня. Відтак є всі підстави стверджувати, що дії НБУ, спрямовані на пригнічення попиту, стали однією з причин фактичної стагнації української економіки”, – зазначено в аналітичному огляді дослідження.
Джус зазначив, що різке прискорення темпів інфляції у світі стало подією року, а такого різкого зростання цін світ, на відміну, від України не знав вже кілька десятків років. Так, у США інфляція є вищою за останні 40 років.
Він додав, що наразі немає одностайності в оцінках причин і тривалості цінового сплеску.
“Серед факторів, які спровокували прискорення інфляції, найчастіше виокремлюють відновлення попиту, підтримане значними монетарними та фіскальними стимулами, переорієнтацію попиту з послуг на товари, дефіцит пропозиції внаслідок розривів у виробничих ланцюгах, а також, як окремий фактор – різке підвищення цін на товарних ринках, зокрема на продовольство та енергоносії”, – сказав Джус.
Окрім відновлення глобального попиту, істотний плив на вартість енергоносіїв мали не дуже виважені рішення у контексті “зеленого переходу”, а також агресивні дії Російської Федерації на європейському ринку газу, підкреслив експерт.
Чи не єдиним доказом ефективності режиму інфляційного таргетування, який активно використовує НБУ, є успішний досвід інших країн, які запровадили цей режим в 90-х і нульових роках. Але секрет їхнього успіху полягав у тому, що запровадження інфляційного таргетування відбувалося в умовах низької глобальної інфляції. Зокрема, в США середній темп інфляції з 1991-го по 2020-й рік становив лише 2,3%.
І немає жодних доказів ефективності режиму інфляційного таргетування у високоінфляційному глобальному середовищі.
Нагадаємо, що 20 січня НБУ підвищив облікову ставку до 10% і значно погіршив прогноз інфляції. Причиною такого рішення є висока інфляція та висока кількість проінфляційних ризиків.
Облікова ставка НБУ – це монетарний інструмент, за допомогою якого Нацбанк установлює для комерційних банків орієнтир вартості залучених і розміщених грошових ресурсів. Облікова ставка є базовим індикатором для оцінки вартості грошових коштів.