Суть проблеми
В Україні діє солідарна пенсійна система: підприємства та громадяни, які працюють, сплачують обов’язкові відрахування (Єдиний соціальний внесок (ЄСВ), – LB.ua) до Пенсійного фонду, який виплачує кошти нинішнім пенсіонерам. Через зменшення кількості населення робити це з кожним роком стає все складніше: станом на 2021-й в Україні проживають 11 мільйонів пенсіонерів, а громадян, які сплачують ЄСВ, менш ніж 10 мільйонів. Відповідно, щороку уряд змушений дотувати Пенсійний фонд з державного бюджету. У 2022-му розмір такої дотації складе 200 мільярдів гривень.
Старіння населення та зменшення кількості працездатних – не лише українська проблема. За прогнозами Світового банку, до 2050 року на виплати пенсій усім країнам світу бракуватиме 400 трильйонів доларів.
«Усе через демографічний тренд. Темпи народження спадають, а люди похилого віку живуть набагато довше. Пенсіонерів уже більше, ніж тих, хто сплачує ЄСВ. Це поганий тренд, і він магічним чином не покращиться», – розповідає міністр фінансів Сергій Марченко.
За його словами, в Україні зараз близько 10 мільйонів економічно активних українців не сплачують податків.
З 2004 року в Україні запроваджена страхова пенсійна система: пенсія розраховується від розміру страхового стажу. За словами міністерки соціальної політики Марини Лазебної, у перші п'ять років це давало результат.
«У 2028 році людині потрібно буде мати 35 років страхового стажу для виходу на пенсію у 60 років. Коли я виходила на роботу, реалії були такі, що я могла вийти на відпочинок у 55 років з розміром пенсії 40% від зарплати. А зараз люди виходитимуть у 60 на 20% від зарплати», – пояснила Марина Лазебна.
До кінця 2022 року мінімальна пенсія в Україні складатиме понад дві тисячі гривень. З уведенням накопичувальної системи ця сума може бути удвічі-утричі вищою.
Що таке державна накопичувальна пенсійна система
У 2023 році в Україні повинна запрацювати накопичувальна пенсійна система соціального страхування.
«Це дасть змогу створити накопичувальні рахунки. На першому етапі фонд буде державним, щоб розробити довіру до системи, а на більш пізніх етапах, у 2026-2027 роках, учасники самостійно зможуть обирати пенсійний фонд», – каже Сергій Марченко.
Державна накопичувальна система, на відміну від недержавних пенсійних фондів (НПФ, – LB.ua), буде обов'язковою для всіх віком від 18 до 35 років. Потім за бажанням накопичення можна продовжити.
Частина обов’язкових внесків накопичуватиметься в державному фонді і залишиться на пенсійних рахунках громадян, які сплачуватимуть такі внески. Ці кошти інвестуватимуть в економіку України з метою отримання доходу.
Внески у державний фонд складатимуть два відсотки від доходу, згодом можуть зрости до семи.
«Говорили про 2% від громадянина і 2% від роботодавця. Але варіант 1%+1% теж підходить. На першому етапі не повинно бути обтяжливо для людини і бізнесу», – пояснила Марина Лазебна.
Проте експерти, з якими поспілкувався LB.ua, говорять, що 2% – надто мало, їх просто з'їсть інфляція.
Інформацію про пенсійне накопичення можна буде переглянути в Єдиному соціальному реєстрі. Кожен громадянин зможе в електронному кабінеті побачити кількість своїх внесків і їхню дохідність.
З досвіду інших країн, інвестування коштів накопичувальної пенсійної системи буде ефективним за умови, якщо інвестиційний дохід від інвестування пенсійних активів перевищуватиме рівень інфляції за рік щонайменше на 2-3%.
Виплачувати пенсії з накопичувального фонду будуть страхові компанії. Для тих, хто не зможе накопичити достатньо, буде можливість зняти всі кошти відразу – після настання пенсійного віку. Утім кошти можна буде забрати і раніше – у разі хвороби, настання інвалідності чи переїзду за кордон на постійне проживання. Буде можливість отримувати виплати на визначений термін, упродовж 10 років. У цей час можна буде паралельно продовжувати накопичення з інших доходів. Накопичена пенсія передаватиметься у спадщину.
Традиційна солідарна пенсійна система залишиться й існуватиме паралельно.
«Щоб система працювала ефективно, всі три рівні пенсійної системи повинні працювати комплексно. Покращена солідарна система, обов'язкова накопичувальна та приватна накопичувальна. Тільки тоді це може дати в найближчій перспективі достойний коефіцієнт заміщення, – переконаний радник міністра фінансів Віталій Ломакович. – Якщо людською мовою, це коефіцієнт 0,4 від середньої зарплати. Зараз середня зарплата – приблизно 14 тисяч. Тобто помножимо 14 тисяч на 0,4 і отримаємо середню пенсію».
Якщо брати до уваги слова радника міністра, то пенсійна реформа забезпечить середню пенсію в розмірі 5600 гривень, якщо середній рівень заробітної плати залишиться в межах 14 тисяч гривень.
Інвестиції
Державний накопичувальний пенсійний фонд – це не лише про зростання мінімальної пенсії, але й про великі державні інвестиції. Денис Шмигаль переконаний, що запровадження накопичувальної системи дозволить згенерувати 40-50 мільярдів доларів. Ці гроші інвестуватимуть у вітчизняну економіку.
Досягти цього показника Україна зможе не раніше ніж за 5-10 років. Саме такі прогнози дає Сергій Марченко.
«Накопичення – це не лише допомога громадянам, але й економіці країни. Є приклад Польщі, де розв'язали проблеми соціального захисту громадян та економічні негаразди. Треба, щоб економіка країни була готова до вливання коштів від громадян і могла їх вчасно та ефективно використати. Якщо все вдасться, в нас буде великий шанс обігнати всі країни колишнього СРСР як за рівнем пенсійного забезпечення, так і економічного розвитку», – переконаний голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов.
Щоб гроші пенсійних фондів ефективно працювали, потрібен фондовий ринок, якого в Україні досі немає. Проте на перших порах накопичувальна система зможе працювати і без фондового ринку, вважає Сергій Марченко.
«Ефективна накопичувальна система не можлива без фондового ринку. Тут стоїть питання, що повинно з'явитися раніше. Накопичувальна система може бути локомотивом для створення фондового ринку. На першому етапі державний накопичувальний пенсійний фонд буде вкладати в облігації внутрішньої позики. Відсутність фондового ринку не повинно стати проблемою для створення накопичувальної системи», – говорить Марченко.
Приватні пенсійні фонди
Накопичувальні пенсійні фонди працюють в Україні з 2005 року. Усього їх 63, причому великими гравцями є 15. Утім до послуг НПФ вдалися лише 7% українців – 888 тисяч осіб.
Такі фонди діють тільки у великих містах, а 74% з них зосереджені в Києві, тож більшість українців не має можливості стати учасником НПФ або навіть про них ніколи не чула.
Свої кошти НПФ вкладають в основному в державні облігації.
«Понад 70% інвестицій – це облігації внутрішньої державної позики. З одного боку – це добре, тому що дає економіці ресурс, а з іншого – унеможливлює варіативність цих вкладень. Тому керівникам цих фондів зараз важко показувати певний результат, бо немає інструментів. Ми вже запускаємо в країну іноземні цінні папери, але це не вихід», – каже голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов.
Наприкінці минулого року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку допустила до обігу в Україні акції шести іноземних компаній: Facebook, Tesla, Netflix, Microsoft Corporation, Visa та AMD. У березні цього року приватні фонди вже почали купувати акції Apple та Tesla.
Нині лише 88 тисяч українців отримують пенсію з недержавних пенсійних фондів. У середньому це еквівалент 250 доларів на місяць, додаткових до солідарної пенсії.
Проте є негативні моменти. У 2015 році СБУ відкрила кримінальне провадження щодо колишнього керівника і трьох працівників Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України. Їх звинувачували в розтраті 600 мільйонів гривень. Тоді фінансових втрат зазнали понад 10 тисяч вкладників фонду.
Але Сергій Марченко запевняє, що вкладники НПФ будуть захищені. За його словами, вже зараз вони більш захищені, ніж банки.