Повернутися обличчям до промисловості
Більш ніж шість років в Україні не було міністра промисловості – посаду скоротили після Революції Гідності. У березні цього року президент Зеленський, виступаючи перед Верховною Радою, скаржився, що "індустріальна слава України поступово стає спогадом". Депутати почули. І погодилися з призначенням людини, яка повинна буде рятувати промисловість від занепаду. Посаду віцепрем'єра і міністра з питань стратегічних галузей промисловості (яких саме, поки що не кажуть) отримав 57-річний Олег Уруський.
"Шлях до миру неможливий без сильної армії, а сильна армія неможлива без сучасної зброї і передових технологій. Для того, аби створити такі технології в умовах обмеженої кількості ресурсів, необхідно дуже якісно змінити підходи до управління", – пояснив необхідність такої посади прем'єр Денис Шмигаль на останньому засіданні уряду в середу. Підтримка промисловості має відбуватися шляхом збільшення публічних закупівель, активізації роботи Експортно-кредитного агентства, створення економічних кластерів.
Уруський під час промови у Верховній Раді заявив, що в промисловості зараз панує хаос і до неї потрібно "повернутися обличчям".
Проєкт постанови про призначення Уруського вносили у Верховну Раду двічі. У першому поданні 10 липня було сказано, що кандидатура Уруського вноситься "за пропозицією” фракції “Слуга народу". Хоча депутатам монобільшості кандидата у віцепрем'єри представили лише 13 числа. Тому проєкт довелося переподавати – без будь-яких змін – наступного дня після засідання фракції.
Уродженець Чорткова (Тернопільська область) Олег Уруський у 90-х і на початку 2000-х довго працював під керівництвом Володимира Горбуліна. Спочатку – ще в часи президента Кравчука – в Національному космічному агентстві. У другій половині 90-х років Уруський очолював Управління планування політики оборонної безпеки в апараті РНБО, секретарем якого був Горбулін. А на початку 2000-х обіймав посаду заступника Держкомісії з питань ОПК, якою керував Горбулін.
Згодом Уруський очолював оборонний департамент у секретаріаті Кабміну при прем'єрі Януковичу. У 2005-2006 роках був першим заступником міністра промислової політики Володимира Шандри (прем'єри – Тимошенко і Єхануров). Далі встиг попрацювати, зокрема, в ДАК "Авіація України" і "Укроборонпромі".
У 2015 році Уруський близько пів року очолював Державне космічне агентство України. Звільнився за власним бажанням, хоча за кілька тижнів перед відставкою ще розповідав журналістам про грандіозні плани реформування космічної галузі. Наприклад, планувалося об'єднати конструкторське бюро "Південне" з "Південмашем".
Після звільнення з Держкосмосу Уруський пішов у бізнес. У його декларації вказано частки в компаніях, що працюють у сфері космічних технологій (ТОВ "Авіаційно-космічні системи і технології") і торгівлі, зокрема тютюновими виробами (ТОВ "Ековей Технолоджі", ТОВ "Юнайтед Гудс Енд Фудс ЛТД", ТОВ "Юнайтед Гудс Енд Фудс"). Усі вони зареєстровані в одному офісі на Печерську. Ще одна компанія, пов'язана з Уруським, знаходиться в Об'єднаних Арабських Еміратах – Proxima Technical Consulting FZ LLC.
Проте підприємництво, судячи з декларацій, не принесло Уруському великих доходів. У 2018 році він заробив усього 11 тисяч гривень на гонорарах, а у 2019 – трохи більше ніж 7 тисяч. При цьому сім'я Уруського має близько 50 тисяч доларів заощаджень готівкою.
З квітня 2020 року віцепрем'єр працював керівником інжинірингової фірми "Прогрестех-Україна", яка належить вихідцю з села Жеребки, що на Житомирщині, громадянину Росії Володимиру Кульчицькому. На сайті "Прогрестеху" вказано, що її основний партнер і замовник – американський Boeing. На початку року інше підприємство Кульчицького з майже аналогічною назвою "Прогресстех-Україна" ледь не виграло тендер на проєктування злітно-посадкової смуги аеропорту в Дніпрі. Його заявку відхилили з формальних причин, а закупівлю провели заново.
"Прогрестех", в якому працював донедавна Уруський, контролюється компанією PT-Americas LLC. Вона зареєстрована в передмісті Г'юстона, штат Техас. Другий "Прогресстех" (тепер він "Аеро ДС") зареєстровано на кіпрську Progresstechgroup LTD.
Заступниця голови фракції "Слуги народу" Євгенія Кравчук стверджує, що Уруський виграв "дуже конкурентний відбір" з кількох "рівнозначних кандидатів". За її словами, визначальним стало те, що Уруського рекомендував Володимир Горбулін, а також чинний керівник конструкторського бюро "Луч" Олег Коростельов. Останній ще в березні міг стати віцепрем'єром з питань промислового розвитку та оборонного комплексу в уряді Дениса Шмигаля, але відмовився від посади.
За Уруського проголосували 250 депутатів, з яких тільки 181 "слуга".
Депутатка Олександра Устінова з "Голосу" під час обговорення у парламенті назвала Уруського "корупціонером і дерибанщиком". Вона стверджує, що у 2014 році ДП "Радар", де Уруський був головою наглядової ради, віддало під забудову 10 гектарів землі біля палацу "Україна" в центрі Київ в обмін на 1,5% побудованих квартир. Устінова вважає, що це було надзвичайно щедро з боку "Радару", оскільки зазвичай мова йде про 8-10%. Зараз цю історію розслідує НАБУ.
Колишній в.о. міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов, у свою чергу, вважає, що ліквідація Міністерства промислової політики (або як він написав у фейсбуці, "Міністерства поділу грошей і розпилу на держпідприємствах") у 2014 році була правильним рішенням.
"Не допущу неконтрольованої інфляції і емісії"
Ім'я 47-річного Кирила Шевченка як найбільш імовірного кандидата на голову Національного банку з'явилося в публічному просторі відразу після "політичного" звільнення Якова Смолія. Але подання від президента затягнулося на кілька тижнів і було зареєстроване тільки після розмови з директоркою МВФ Крісталіною Георгієвою, яка попросила Зеленського зберегти незалежність Нацбанку.
Головою НБУ буде "незалежний технократ, який продовжуватиме незалежний курс Нацбанку", пообіцяв Зеленський Георгієвій і наступного дня запропонував Раді призначити на цю посаду Шевченка.
Така пропозиція президента відразу викликала бурхливу реакцію народного депутата Олександра Дубінського, близького до олігарха Ігоря Коломойського. Він розгорнув цілу кампанію проти Шевченка на своїх медійних майданчиках, а подання глави держави зустрів словами: "Хлопець настільки ***єнний, що Рожкову вже можна не звільняти".
Не дуже подобається Шевченко і частині опозиції. Депутат Ярослав Железняк з "Голосу", наприклад, очікував, що головою НБУ запропонують керівника "Райффайзен банку Аваль" Володимира Лавренчука. Крім того, він обурився порушенням процедури призначення Шевченка: кандидатура була внесена пізно ввечері 15 липня, а голосувати довелося вже 16 липня вранці. Крім того, на момент голосування Шевченко не оприлюднив своєї декларації, що є прямою вимогою закону. Через це "Голос" відмовився підтримати кандидатуру Шевченка.
Утім колишній міністр економіки Тимофій Милованов вважає, що насправді Шевченко є "найкращим вибором з можливих".
Кирило Шевченко дійсно має великий досвід у банківській справі. Він почав працювати ще в 1994 році в Українському кредитному банку (зараз це А-Банк, належить сім'ї Суркісів), а ім'я зробив у банку "Фінанси та Кредит": за 11 років він пройшов шлях від начальника відділу до першого заступника голови правління.
У 2006 році його призначили головою правління Державної іпотечної установи. Після звільнення у 2009 році недовго працював радником прем'єрки Юлії Тимошенко і згодом вперше потрапив до Укргазбанку, який саме тоді був націоналізований, ставши першим заступником голови правління.
Після приходу до влади Віктора Януковича в Укргазбанку змінилося керівництво, і Шевченко пішов.
Два роки був співвласником Терра Банку (нині ліквідованого), пізніше – радником секретаріату голови Ощадного банку. Восени 2014 року повернувся до Укргазбанку, а у 2015 році виграв відкритий конкурс на голову його правління. Шевченка обрали з-поміж двох десятків кандидатів.
Вимоги влади до нового голови Національного банку на засіданні парламенту назвав голова фінкомітету Данило Гетманцев. Шевченко має зберегти все хороше (монетарна стабільність з трендом на зниження облікової ставки, стабільна інфляція, стійкість банківської системи) і зробити ще краще.
Шевченко, судячи з усього, готовий грати за цими правилами. У четвер перед призначенням на посаду голова Національного банку похвалив своїх попередників, але досить прямо попередив, що планує скоригувати їх політику.
"Національний банк є інституцією, робота якої не залежить конкретно від однієї людини. Тому немає політики Смолія чи політики Шевченка – є політика Національного банку. Є беззаперечні досягнення, які зроблені Національним банком у монетарній політиці, в регуляторній політиці. І є простір, щоб удосконалюватися", – сказав він депутатам на першій зустрічі з фінансовим комітетом ВР.
Під "удосконаленням" мається на увазі стимулювання видачі кредитів реальному сектору економіки і так звана "продуктивна" емісія.
"Банківська система має впливати на зростання економіки шляхом концентрування на активному кредитуванні. І роль НБУ важко переоцінити", – каже Шевченко.
Він вважає, що Нацбанк має брати участь у наповненні економіки грошима, але без стрімкої інфляції і девальвації. "Я як голова Національного банку не допущу неконтрольованої інфляції, неконтрольованої емісії. Питання курсової стабільності буде для мене пріоритетним", – сказав Шевченко.
Призначення нового голови Національного банку не означає автоматичної зміни політики регулятора. Правління НБУ складається з шести чоловік, а рішення приймаються на колегіальній основі простою більшістю голосів (тобто мінімум чотири). Кожен член правління Національного банку має один голос, але в голови НБУ є вирішальне право, якщо якесь питання розділить правління порівну.
Наразі питання заступників пана Шевченка, в тому числі Катерини Рожкової, до якої, зокрема, Ігор Коломойський ставиться з особливою "теплотою", залишається відкритим. Голова НБУ дав зрозуміти, що хотів би мати в команді людей, з якими йому було б "комфортно працювати", але це залежить не тільки від нього. "Рішення про призначення чи звільнення членів правління приймає Рада Національного банку", – нагадав він.
Найближчим часом Шевченко зможе подати на розгляд Ради НБУ тільки одного "свого" заступника. Минулого тижня скінчився термін повноважень у Олега Чурія, і він залишається заступником голови правління тільки до часу призначення наступника (або перепризначення самого Чурія). До слова, раніше Рада НБУ відмовилася знову призначати його членом правління, і це стало однією з причин відставки Якова Смолія.
Під час свого виступу Шевченко також пообіцяв зберегти незалежність Нацбанку, на якій наполягає МВФ, а співпрацю з фондом назвав "конче необхідною".
За Шевченка проголосували 332 народних депутати з усіх фракцій і груп, крім "Голосу" і "Європейської солідарності". Це значно більше, ніж мав Смолій у 2018 році (247), але менше, ніж отримала Валерія Гонтарева у 2014 році (349).
The Girl Next Door
Попереднього голову Антимонопольного комітету Юрія Терентьєва звільнили разом із Яковом Смолієм 3 липня. Призначення його наступника також відбулося в один день з голосуванням за нового керівника НБУ.
44-річна Ольга Піщанська, яка отримала цю посаду, раніше будувала свій кар'єрний шлях у рідному місті президента – в Кривому Розі. Вона очолювала закупівельний напрямок в "АрселорМіттал" у період, коли Юрій Терентьєв був генеральним юрисконсультом цього підприємства. Пізніше займалася бізнесом. Восени 2019 року указом Зеленського була призначена на посаду першої заступниці Терентьєва в АМКУ.
Перед президентськими виборами у 2019 році Володимир Зеленський обіцяв, що не допустить кумівства на державних постах у разі його обрання главою держави. За рік потому Комітет виборців України підрахував, що владні посади отримали понад 30 осіб, які раніше працювали в структурах "Студії Квартал 95", її дочірніх організаціях, надавали послуги компанії, співпрацювали із Зеленським на професійній основі, були його знайомими, друзями чи родичами.
Піщанська поповнила цей список. У червні 2020 року з розслідування телеканалу "Прямий" стало відомо, що її сестра – давня знайома Зеленського і "росла в одному дворі" з президентом.
Цим не забарилися скористатися депутати, щоб звинуватити Піщанську в ангажованості. "Призначають не за принципом професійності, а за принципом особистої відданості. Ось зараз саме та ситуація. Так, Зеленський обіцяв, що кумівства не буде. І дійсно, кумів не призначав. Призначає друзів, призначає тепер сестру сусідки. Чим ця кандидатка була відома? Вона ще рік тому очолювала товариство з обмеженою відповідальністю, а зараз вийшла на рівень голови Антимонопольного комітету", – обурився опозиційний депутат Володимир Ар'єв з "Європейської солідарності".
Але нова керівниця АМКУ відкидає звинувачення в кумівстві: "У мене освіта. У мене, крім сестри Світлани Піщанської, ще безліч співпраці з людьми, з фахівцями з різних сфер. І тому я вважаю, що мене треба оцінювати з усіх боків, не як одну із сторін родичів".
Свої пріоритети на посаді голови АМКУ Піщанська оприлюднила під час виступу у Верховній Раді. Це:
- боротьба зі зловживаннями чинних монополій і картелів;
- зниження бар'єрів для входження на ринки;
- припинення антиконкурентних дій зі сторони влади;
- посилення інституційної спроможності АМКУ і реформи органу оскарження у сфері публічних закупівель.
"За моїми плечима є досвід роботи в потужному промисловому виробництві, власний бізнес. Майже 10 місяців я працюю на посаді першого заступника голови Антимонопольного комітету. Саме тому я розумію виклики, які стоять перед АМКУ, усвідомлюю міру відповідальності Комітету за економічний розвиток України та добробут наших громадян", – каже Піщанська.
Піщанська стала першою жінкою серед керівників Антимонопольного комітету. За неї проголосували 255 народних депутатів.