На території Лук’янівського історико-меморіального заповідника (Лук’янівське кладовище) відкрили маршрут пам'яті, що об’єднав могили восьми похованих там українських художників ХІХ-ХХ століть.
Маршрут облаштований інформаційними стендами; за QR-кодом доступні аудіогіди українською та англійською мовами. Українськомовну версію озвучила акторка театру та кіно Римма Зюбіна.
До маршруту пам’яті увійшли такі художники:
-
Володимир Орловський (1842–1914) — живописець що стояв у витоків української пейзажної школи.
-
Микола Мурашко (1844–1909) — засновник Київської рисувальної школи, автор перших українських посібників із малювання.
-
Сергій Світославський (1857–1931) — майстер пленерного живопису, відомий увагою до світла й атмосфери.
-
Микола Пимоненко (1862–1912) — художник-реаліст, визначний майстер жанрового живопису.
-
Олександр Мурашко (1875–1919) — ключова постать української сецесії.
-
Федір Кричевський (1879–1947) — художник і педагог, перший ректор Української академії мистецтва.
-
Олександр Богомазов (1880–1930) — авангардист, один із перших теоретиків авангардного мистецтва.
-
Віктор Пальмов (1888–1929) — авангардист, розробив концепцію кольоропису.
Маршрут, аудіогіди та інформацію про художників також можна знайти на сторінці “Невидима галерея” медіа The Ukrainians, команда якого створила цей проєкт за підтримки за підтримки ательє Lady Di Atelier. Партнерами проєкту є Лук’янівський історико-меморіальний заповідник та Національний художній музей України. Авторка ідеї — журналістка, документалістка, авторка YouTube-каналу «Обличчя Незалежності» Дарка Гірна.
«Героїв нашого маршруту або десятиліттями привласнювала собі російська імперія, або стирала з нашої національної пам’яті через радянські репресії. Ми хочемо закцентувати, що ці художники, які формували історію українського та світового мистецтва, поховані саме на українській землі. Адже чимало поховань визначних українців досі розпорошені по світу через дві найбільші війни, які прокотилися Україною у ХХ столітті. Ми також хочемо привернути увагу до стану таких поховань та приведення їх до ладу, до важливості формування українського пантеону, а також поміркувати, чи готова Україна повернутися до європейського контексту культури пам’яті, де історичний цвинтар — це не лише місце скорботи, а й культурний простір», — говорить Дарка Гірна.
Проєкт «Території культури» виходить у партнерстві з компанією «Перша приватна броварня» і присвячений дослідженню історії та трансформації української культурної ідентичності.