Бразильський меморіал, присвячений прориву дамби, що забрав життя людей і спричинив екологічну катастрофу, виник у той час, коли ще тривали пошуки тіл загиблих.
У Харкові на Північній Салтівці з’явилася художня робота «In memoriam усіх нас» — мистецька інтервенція Віталія Кохана у публічний простір міста, що документує досвід воєнного життя…
Саме пам'ять – це нитка, яка пов’язує минуле, сьогодення й майбутнє. І це не лише для вшанування загиблих. Це й для того, щоб у наших дітей і всіх, хто житиме після нас, було гідне…
У Києві щодня оголошуватимуть про загальнонаціональну хвилину мовчання о 9-й ранку. Таке рішення ухвалили на засіданні міськради 30 січня.
Сповіщатимуть про хвилину мовчання декількома…
Масштаби втрат змушують переосмислити значення пам'яті: тепер це не лише прояв скорботи, а й символ боротьби за незалежність.
В Україні й у світі існує тренд демеморіалізації, тобто категоричного забуття чи відторгнення минулого.
Які найболючіші виклики в полі культурної пам'яті українського суспільства сьогодні? Які зміни потрібні в освіті та медіапросторі, щоб правильно формувати культуру пам’яті?
Який досвід уже є в українських містах, як проявляє себе бізнес і чому хвилина мовчання — це фундамент культури пам'яті в Україні.
Історикиня, співзасновниця платформи культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво» розповідає про процеси меморіалізації як спільну розмову й спільний пошук.
Мистецтвознавиця Ольга Новікова розповідає про роль мистецтва в роботі з травматичними спогадами й у збереженні пам'яті про війну.
У День пам’яті жертв політичних репресій Президент України Володимир Зеленський з дружиною відвідали Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили".
Про…
27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Розповідаємо про українські та зарубіжні стрічки, що працюють із цією складною темою.
Американський штат Нью-Йорк підтвердив визнання Голодомору геноцидом українського народу. Адміністрація штату видала прокламацію, з нагоди 90-роковин Голодомору, у якій ще раз наголосив…
Серіал обурив частину глядачів надто легкою картинкою, неправдоподібними ситуаціями, невідповідністю реаліям трагічних подій.
У Боснії панує вето на будь-які прояви ненависті, у тому числі на згадування про неї в минулому. У який момент меморіальний жест перетворюється на атракцію? Мабуть, у той самий, коли музеям
доводиться окупати себе.
Дослідниця Центру міської історії розповідає про культурну спадщину індустріальних міст і можливості роботи з нею під час війни.
Польська дослідниця розповідає про театр як альтернативу офіційній історії, що може дати голоси тим, кого вчасно не почули.
Колективна пам’ять має свої мапи, прокреслені червоними лініями. Весь світ 8 травня зосереджується на пам’яті та скорботі. А в сусідній країні вже багато років 9 травня влаштовують свято
війни.
Після переїзду до Кракова в 1945 році Лем так ніколи і не відвідав міста свого дитинства і юності. В інтерв’ю він завжди ухилявся від відповідей на запитання про роки війни або ігнорував їх,
демонстративно виймаючи з вуха слуховий апарат.
Учителька історії, киянка, чиї родичі лежать у Бабиному Яру, розповідає про перформанс «Наш спів для Бабиного Яру» Юрія Гуржи, Світлани Кундіш і Мар’яни Садовської.
У 1986 році через аварію на ЧАЕС відселили тисячі людей. Але Поліське, містечко за 50 кілометрів від станції, залишили. І тепер це історія про пам'ять, необов'язкову втрату і нелюдськість
радянського режиму.
Представники громади Мелітополя, за підтримки місцевої влади, ініціювали встановлення у місті меморіалу жертвам Голодоморів в Україні. Щоб забезпечити належний рівень виконання, мелітопольський…
Як Україна шанує жертв нацистських концтаборів.
В рамках циклу інтерв'ю з українськими художниками LB.ua поговорив з Лією Достлєвою про травматичні досвіди, дискримінацію людей у вразливих станах, а також про крихкість і
нетривкість української національної пам’яті.
Ніколи не буде зроблено достатньо для того, щоб ми могли один одному сказати «Все, ми цю тему закрили, не треба більше рефлексувати на тему війни взагалі».