«Вибрана проза». Акакій Церетелі
Видавництво Анетти Антоненко
Акакій Церетелі (1840–1915) — видатний представник грузинської літератури й духовний провідник національного відродження. Його творчість — це гармонійне поєднання глибокої лірики й епічної широти, де ідеалізм тісно переплетений з реальністю, а музика слова поєднується з потужною силою думки. Поезія Церетелі сповнена любові до рідної землі, захоплення її неповторною красою та відданості ідеалам свободи. Його публіцистичні твори тонко передають дух часу, майстерно віддзеркалюючи реалії епохи в кожному рядку. Як драматург він створив близько двадцяти оригінальних і перекладних п’єс, а його численні статті й рецензії донині слугують цінним джерелом дослідження грузинської культури.
Україна посіла особливе місце в житті Церетелі. Його дружиною була Наталія Базилевська, донька українського магната. Він подорожував українськими степами й цінував творчість Тараса Шевченка. Захоплюючись українським театром і культурою, Церетелі часто відвідував вистави в Києві й Харкові, був шанувальником Старицького, Кропивницького та Заньковецької.
Ця збірка об’єднує найкращі твори прозової спадщини, включно з біографічною повістю «Пережите», історичним романом «Баші-ачукі» й вибраними статтями про літературу й театр, що відкривають читачеві багатогранний талант Акакія Церетелі.
«Мамелюк». Кондрате Татарішвілі
Видавництво Анетти Антоненко
Життя Кондрате Татарішвілі (1872–1929) також тісно пов’язане з Україною. Під час навчання в Київській духовній семінарії він не лише здобув ґрунтовну освіту, а й зустрів кохання — одружився з українкою Ганнусею. Після закінчення навчання в 1894 році повернувся до Грузії. Залишив по собі значну спадщину: роман, десятки повістей, оповідань, публіцистичних статей, а також наукові праці з геології. Проте після смерті ім’я письменника надовго забули. Лише в 1957 році завдяки старанням дослідника Соломона Цаїшвілі вийшло друком двотомне зібрання його творів, доповнене глибокою передмовою та докладними коментарями.
Серед доробку Татарішвілі особливе місце займає повість «Мамелюк» (1907) — гостросюжетний і надзвичайно драматичний твір, який розкриває трагедію феодальної Грузії, зокрема явище работоргівлі. Історія про маленького грузинського хлопчика Хвичі, якого викрадають і продають у єгипетські мамелюки, вражає своїм реалізмом, емоційною глибиною та напругою сюжету. Татарішвілі тонко досліджує підсвідомі зв’язки людської пам’яті й показує, що навіть у найтяжчі часи рідна мова й культура залишаються основою людської ідентичності.
Художня сила й актуальність твору знайшли відображення на екрані: у 1958 році режисер Давид Ронделі зняв за його мотивами однойменний фільм. Сьогодні «Мамелюк» залишається не лише важливою літературною пам’яткою, а й символом незламності людського духу й вірності своїм національним кореням.
«Восьме життя для Брільки». Ніно Харатішвілі
Видавництво «Комора»
Хоча Ніно Харатішвілі (нар.1983) пише німецькою мовою, вона ніколи не зрікалася грузинської ідентичності. Її знаковий роман «Восьме життя для Брільки» став світовим літературним явищем, за який письменниця отримала Премію Бертольда Брехта. Англомовний переклад цього твору потрапив до короткого списку Міжнародної Букерівської премії.
На початку ХХ століття в маленьке містечко між Грузією та Азербайджаном талановитий шоколатьє привозить з Відня таємний рецепт найсмачнішого гарячого шоколаду у світі. Напій густий і чорний, як передгрозова ніч, але за його насолодою приховується гіркий присмак фатальних подій. Шоколатьє невдовзі починає підозрювати, що його витвір несе прокляття. Попри це, він передає рецепт доньці Стасі. Роки минають, і крізь безкраї простори туги й втрат, через політичні потрясіння й особисті драми секрет шоколаду супроводжує родину, єднаючи долі тонкою, але міцною ниткою. Цей напій стає мовчазним свідком і трагедій, і радостей, відображаючи складний візерунок життя. У сучасності молода героїня має розплутати цей вузол сімейних таємниць. «Восьме життя для Брільки» — це книга, яку не просто читаєш, а проживаєш.
«Гурійський щоденник». Гіоргі Кекелідзе
Видавництво Анетти Антоненко
Гіоргі Кекелідзе (нар.1984) — поет, прозаїк, публіцист і науковець, який вже кілька років очолює найбільшу книгозбірню країни. Народжений і вихований у мальовничій Гурії, він зумів передати дух цього неповторного регіону в «Гурійському щоденнику».
Кекелідзе створює багатошаровий портрет Гурії, майстерно переплітаючи особисті спогади з історією цілого регіону. На сторінках оживають дитячі роки, голоси предків, давні традиції та колоритні звичаї, відкриваючи читачам глибини грузинської душі. Кекелідзе не просто описує пережите — він тонко розставляє акценти, спонукаючи до роздумів і залишаючи читачам простір для пошуку власних відповідей. У книзі поєднані світлі образи безтурботного дитинства, що промайнуло на тлі складних історичних подій, з гіркими реаліями зруйнованого війною краю.
Перед читачем постають звичайні люди — прості й неповторні водночас. Їхні турботи, мрії, філософії та надії наповнюють книгу життям. Це щира сповідь, що стає ключем до розуміння не лише історії Гурії, а й незламного духу її людей, які зберегли свою ідентичність попри всі виклики часу.
«Покоління джинс. Втекти з СРСР». Дато Турашвілі
Видавництво «КСД»
Життя в СРСР здавалося безпросвітним. Америка як символ свободи була настільки привабливою, що група молодих грузинських інтелектуалів і митців зважилася на відчайдушний крок — викрадення літака, щоб утекти на Захід. Але їхня мрія обернулася трагедією.
Дато Турашвілі (нар.1966) у цьому документальному романі відтворює події 1983 року, коли прагнення свободи зіткнулося з непохитністю тоталітарної системи. Герої твору — молоді люди, які мріяли жити, кохати й носити джинси як символ іншого, вільного світу. Чи можна звинувачувати їх у тому, що вони готові були ризикнути всім заради ідеалу, хай навіть недосяжного? Це не лише трагічна історія, але й глибокий аналіз крихкості людських сподівань й абсурдності тоталітарного режиму. Турашвілі змушує читача замислитися над важливими питаннями: що таке свобода, якою є її справжня ціна і чи виправдовує вона ризик?
Роман Турашвілі не тільки переосмислює складний момент грузинської історії, але й нагадує, що минуле може повернутися, якщо його забути.
«Про старі серця і мечі». Ака Морчіладзе
Видавництво «Кальварія»
Ака Морчіладзе (нар.1966) — письменник-постмодерніст та історик, шестиразовий лауреат Літературної премії Саба. Його роман переносить читача в атмосферу Грузії початку XIX століття, де на тлі карколомних змін розгортається історія честі і помсти, втрат і пошуків.
Молодий дворянин Бадуна Павнелі вирушає в небезпечну подорож, щоб знайти свого зниклого глухонімого брата. Однак після вбивства царського офіцера він сам стає об’єктом переслідування. Мандрівка, сповнена неочікуваних зустрічей, випробувань і відкриттів, кардинально змінює не лише його життя, а й погляд на власне минуле.
Це більше, ніж історія боротьби за виживання. Морчіладзе тонко досліджує грузинську ідентичність у складний період, коли старі порядки поступаються новим. Через багатогранні образи — полоненого татарина, розбійника, російського полковника та його доньки — автор створює панорамну картину епохи, де навіть найдрібніші деталі промовляють до читача, роблячи Сакартвело живим персонажем роману. Ця книга — захоплива й глибока розповідь про старі серця, що зберігають у собі незгасний вогонь, і про мечі, які в ті часи часто ставали єдиним засобом вирішення конфліктів. Морчіладзе занурює читача у світ небезпечних пригод і болісних істин, які водночас прекрасні і невідворотні.
«Зміїна сорочка». Грігол Робакідзе
Видавництво «Кальварія»
Роман Грігола Робакідзе (1884–1962) — це знаковий твір грузинського символізму, у якому гармонійно переплетені міфи, легенди й філософські роздуми. Уперше опублікований у 1928 році з передмовою Стефана Цвейга, він швидко набув статусу класики світової літератури.
Головний герой вирушає на пошуки батька, втраченого в ранньому дитинстві, але водночас подорожує до самого себе, до свого зв’язку з рідною землею. Його шлях пролягає крізь час і простір, освітлений давніми легендами й грузинськими традиціями, що, мов вогонь, освітлюють йому дорогу. Ця книга — про любов до Батьківщини, про тяглість поколінь і невидимий зв'язок з корінням, яке завжди відлунює в душі. Історія, фольклор і сучасність сплетені тут у єдине ціле. Міфи про героїчну звитягу органічно перетікають у роздуми про любов, вірність, дружбу й пошуки власної ідентичності.
«За незалежну Грузію». Звіад Ґамсахурдіа
Видавництво «Залізний тато»
Автобіографічна книга першого президента Грузії. Свідчення доби радянської окупації та боротьби за національну незалежність.
Звіад Ґамсахурдіа (1939–1993) — син класика грузинської літератури — обрав шлях дисидента, відмовившись від привілейованого життя, і присвятив себе боротьбі за свободу народу. Розповідь охоплює роки, проведені в підпіллі, арешти, тюремні випробування й політичну діяльність у незалежній Грузії. Його принципова позиція проти вступу країни до СНД викликала гостру реакцію Москви, що стала причиною сепаратистських конфліктів в Абхазії та Південній Осетії й кульмінації у вигляді державного перевороту.
Книга написана за драматичних обставин: Ґамсахурдіа працював над нею у вигнанні, у передчутті трагічної долі. Завдяки зусиллям однодумців текст побачив світ, пройшовши складний шлях від Грозного до Вільнюса і Тбілісі. «За незалежну Грузію» — це голос нескореного лідера, який прагнув свободи для своєї країни, незважаючи на втрати й переслідування. Книга є цінним історичним документом, що розкриває непростий період у новітній історії Грузії та показує роль особистості в боротьбі з імперською експансією.