Програма «Фокус: Україна — Польща»
До програми увійшло шість фільмів. Українські куратори обрали три стрічки, які найкраще репрезентують сучасний стан польського кінематографа. Водночас польські критики обрали три фільми, що характеризують українське кіно.
«Ля Палісіада»
Країна: Україна
Режисер: Філіп Сотниченко
Події у фільмі відбуваються 1996 року. За 5 місяців до мораторію на смертну кару двоє старих друзів, детектив міліції і судовий психіатр, розслідують убивство колеги. Колись давно обидва були закохані у вдову загиблого. Занурені в заплутану справу і давно забуті спогади, вони створюють майбутнє, у якому мають жити їхні діти, які успадкують нереалізовані прагнення батьків.
«Фільм порушує питання про насильство з боку держави в жорстокі часи трансформації — питання, яке актуальне як ніколи», — зазначає польський кінокритик Мілош Стельмах.
«Ти мене любиш?»
Країна: Україна
Режисерка: Тоня Ноябрьова
До розпаду Радянського Союзу залишається рік. Сімнадцятилітня Кіра виходить в доросле життя, саме коли Україна видибує з радянського рабства в невідоме. Разом вони — Кіра та її країна — уперше спробують усе смішне, небезпечне, бунтарське, як і кожна підлітка. Шлюб батьків Кіри розпадається. Батьківщина стикається з несподіваним викликом реформ. Дівчина повинна зробити крок у новий світ і зіткнутися з руйнуванням дитинства.
«Фільм, знятий режисеркою Тонею Ноябрьовою і натхненний її біографією, насичений деталями, які допомагають нам зрозуміти як атмосферу Києва часів трансформації, так і щирість бажання молодої жінки жити власним життям, а не просто грати за сценарієм», — говорить про фільм кінокритикиня Ельжбета Ольжацька.
«Назавжди-назавжди»
Країна: Україна, Нідерланди
Режисерка: Анна Бурячкова
Сюжет фільму розгортається у 1990-х роках в Україні. Дівчинка Тоня переходить зі школи в центрі міста до закладу у спальному районі і потрапляє до компанії відчайдушної молоді. Відтак переживає багато пригод, небезпек і неприємностей на околицях постсоціалістичного Києва. Незабаром вона закохується одразу у двох хлопців, що виллється у заплутаний любовний трикутник. Водночас складне минуле переслідує її, кидаючи виклик новій дружбі та романтичним стосункам.
«У захопливому, вельми похмурому фільмі Бурячкової гріхи всієї країни, усього того бурхливого часу раптом звалилися на одну дівчину-підлітка. Але вона негайно дає відсіч, захищаючи одне з головних прав людини: право на помилку», — коментує кінокритикиня Марта Балага.
«Іа»
Країна: Польща, Італія, Велика Британія
Режисер: Єжи Сколімовський
Це розповідь про людей, відображена у вологих очах віслюка. Історія «Іо» виходить за рамки людської перспективи з її незвичайним героєм-твариною, але це водночас глибоко гуманістичний фільм — маніфест, покликаний захищати все те, що залишається в нас невинним. Подорож, у яку запрошує Сколімовський, проходить через усю Європу: від цирків до стадіонів, від автостоянок до палаців, від дурості й насильства до проблисків добра й солідарності. Це колективний портрет, який поєднує реалістичне і візіонерське, буденне й метафізичне, критичне й емпатійне. Фільм отримав приз журі та за найкращий саундтрек на Каннському кінофестивалі й був номінований на премію «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний фільм».
«Попри відчутний соціальний вантаж такої історії, режисер усе ж тяжіє до візуальної поезії у своєму кіно, і споглядати за цією поезією хочеться як з усмішкою, так і зі слізьми», — говорить про фільм кураторка фестивалю Анна Дацюк.
«Зелений кордон»
Країна: Польща, Чехія, Франція, Бельгія
Режисер: Аґнешка Голланд
Підступними й болотистими лісами так званого «зеленого кордону» між Білоруссю і Польщею біженці з Близького Сходу й Африки намагаються дістатися до Європейського Союзу. Білоруська пропаганда заманює мігрантів до кордону, обіцяючи легкий прохід до ЄС. У цій прихованій війні переплітаються життя новоспеченої активістки Юлії, яка відмовилася від комфортного життя, молодого прикордонника Яна та сім’ї сирійських біженців. Фільм уже встиг отримати розпачливу критику польської влади: режисерку звинуватили ледь не в нацизмі.
«Разом з його конкретним політичним виміром фільм Аґнешки Голланд, яка знайшла одну з найкращих своїх режисерських форм, є поглядом на умови людського існування в ситуаціях, коли його герої змушені проходити базові тести на людяність», — коментує куратор фестивалю Сергій Ксаверов.
«Дівчина з…»
Країна: Польща, Швеція
Режисери: Малґожата Шумовська, Міхал Енґлерт
Знята на тлі польської трансформації від комунізму до капіталізму, «Дівчина з…" охоплює 45 років життя Анелі Весоли і її шлях до особистої свободи як трансгендерної жінки. Вона стикається з труднощами в сімейному житті та складним ставленням оточення. Який вибір доведеться зробити Анелі, щоб стати собою?
«Використовуючи свій давній досвід документального кіно, Малґожата Шумовська так само створює винятковий ігровий фільм-портрет людини, яка на наших очах переживає фізичні та моральні трансформації на фоні змін, що переживає її країна», — пише куратор фестивалю Станіслав Битюцький.
Міжнародна програма
Програма традиційно показує найкращі фільми, зібрані на світових фестивалях. Цього року в добірку увійшли стрічки з Канн, Берлінале та Венеції.
«Опале листя»
Країна: Фінляндія, Німеччина
Режисер: Акі Каурісмякі
Історія двох самотніх людей, які в нічному Гельсінкі намагаються знайти перше, єдине й остаточне кохання. На шляху до цієї благородної мети виринають алкоголізм, втрачені номери телефонів, незнання імен та адрес одне одного, а також загальна схильність життя ставити перешкоди на шляху шукачів щастя.
«Цей фільм так само говорить про людей, які живуть на межі бідності, змирилися зі станом речей, але не втратили надії та вміння закохуватися», — зазначає Станіслав Битюцький.
«Солодкий схід»
Країна: США
Режисер: Шон Прайс Вільямс
Ліліан потрапила у Вашингтон зі шкільною екскурсією. Відокремившись від однокласників, дівчина вирушила у власну мандрівку містами й лісами Східного узбережжя США. Вона зустріла різних людей, що називають цю країну своєю домівкою: від прихильників вищості білої раси та ісламських радикалів до неопанків.
«Зняте в стилістиці зернистих фільмів 1970-х, це кіно коментує біди сучасної Америки в напівмрійливому, сатиричному, а головне — антропологічному стилі», — коментує Анна Дацюк.
«Тотем»
Країна: Мексика, Данія, Франція
Режисерка: Ліла Авілес
Соль, семирічна дівчинка, їде до дідуся, котрому її тітки Нурі та Алехандра влаштовують вечірку-сюрприз. Ймовірно, цей його день народження буде останнім. Із сутінками згущується атмосфера, яка руйнує родинні зв’язки. Для Соль світ ось-ось зміниться, і вона дізнається, що таке відпустити і відчути подих життя.
«Мексиканська режисерка Ліла Авілес малює в «Тотемі» портрет великої родини в найменших деталях, з ніжністю, іронією та характерним теплим роздратуванням і, попри все, наповнює його життям», — говорить про фільм кураторка фестивалю Дарія Бадьйор.
«Химера»
Країна: Італія, Франція, Швейцарія
Режисер: Аліче Рорвахер
Дія цієї меланхолійної романтичної драми розгортається у 1980-х. Головний герой — молодий британський археолог Артур. Він приїжджає до маленького села на березі Тірренського моря в пошуках останків етрусків і співпрацює з групою ділків чорного ринку. Паралельно бореться з власними болісними спогадами про втрачене кохання. Що ці емоції намагаються сказати Артуру?
«На виході отримуємо не лише рефлексії про те, кому має належати спадщина, але й людяний портрет країни, яка живе з крадіжок у минулого — реальних чи символічних», — розповідає Дарія Бадьйор.
«Знамення»
Країна: Бельгія, Нідерланди
Режисер: Балоджі
Епічна та сюрреалістична історія про остракізм і важкий тягар долі. Після кількох років проживання в Бельгії в уродженця Конго Коффі та його партнерки Аліси ось-ось мають народитися двійнята. Пара вирішує поїхати до рідного міста чоловіка, щоб отримати благословення батьків. Однак ситуація значно складніша й болючіша, ніж здається, адже більшу частину свого життя Коффі провів поза домом, як соціальний вигнанець, який приносить нещастя і ганьбу всім, з ким контактує.
«Багатий на фантасмагоричні образи, некласично побудований і знятий у надзвичайно складній локації в нетрях Кіншаси, мало на що схожий не тільки серед фільмів цього року, а й останніх десятиліть», — коментує Сергій Ксаверов.
«Анатомія падіння»
Країна: Франція
Режисерка: Жюстін Тріє
Переможець Каннського кінофестивалю 2023 року. Даніель Малескі, 11-річний хлопчик, має вади зору. Повертаючись із прогулянки зі собакою-поводирем, він бачить на снігу тіло батька. Усе вказує, що він випав із горищного вікна, що й призвело до смерті. Чи був це нещасний випадок? Може, самогубство? Слідство підозрює Сандру Войтер, дружину загиблого і матір Даніеля. Зрештою, Сандру заарештовують – і суд розглядає під мікроскопом її неоднозначну особистість і бурхливі сімейні стосунки.
«…падіння тут не лише буквальне, але й метафоричне: найперше, що цей фільм цікавить — згасання стосунків, з усім болем, неоднозначністю та непривабливістю людської натури», — зазначає Дарія Бадьйор.
«Прісцилла»
Країна: США, Італія
Режисерка: Софія Коппола
Виконавиця головної ролі Кейлі Спейні отримала Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль на Венеційському кінофестивалі. Біографічна драма розповідає про Прісциллу — юну доньку американського військового, який служить у Німеччині. Підлітка сумує за безтурботним життям і без вагань приймає запрошення на вечірку від незнайомця. Саме так починається сповнена пригод і небезпек історія кохання, шлюбу і скандального розлучення Прісцилли з Елвісом Преслі.
«“Прісцилла” — історія болючого дорослішання та прощання з культами ХХ століття. Кейлі Спейні стає відкриттям цього кіно, демонструючи, з якою обережністю її героїня заходить у легендарне амплуа дружини Елвіса, аби в результаті засвідчити, як впевнено та швидко мрія може перетворитися на пастку», — каже про фільм Анна Дацюк.