Національна філармонія України оприлюднила повний розклад концертів на жовтень.
5 жовтня. «LADY OPERA»
Ансамбль пісні і танцю Збройних сил України під орудою диригента Дмитра Антонюка за участю Ольги Чубаревої (сопрано) представлять авторський «LADY OPERA», присвячений 10-річчю проєкту.
Міжнародний мистецький проєкт Ольги Чубаревої (сопрано) був започаткований 2013 року. У його рамках було представлено шоу-програми за участю зірок світової оперної сцени з Італії та Іспанії, солістів театрів Arena di Verona, La Scala. Поєднуючи сучасну й класичну музику, академічний вокал, великий симфонічний оркестр, хор і декорації, проєкт є яскравим й видовищним, презентує жанр «classical crossover».
6 жовтня. «Орган нон-стоп»
У черговому своєму органному речиталі соліст Національного Будинку музики Максим Сидоренко представить свій улюблений репертуар періоду епохи бароко – прозвучать твори Баха, Генделя й Вівальді.
Максим Сидоренко закінчив Київську консерваторію як піаніст і як органіст. Навчався також в Університеті музики й виконавських мистецтв у Відні, брав участь у майстер-класах відомих музикантів Європи і США. Коло його інтересів – від барокової музики до творів сучасних українських композиторів. Гру музиканта відрізняє глибоке розуміння стилю виконуваної ним музики, майстерне використання тембрових ресурсів органа. Артист веде активну концертну діяльність в Україні та за кордоном.
8 жовтня. Закриття Міжнародного фестивалю «Київ Музик Фест-2023». «Україна. Музика війни»
Закриття щорічного Міжнародного фестивалю «Київ Музик Фест», одного з найбільших і найстаріших українських форумів сучасної академічної музики, традиційно відбудеться у Національній філармонії України. Традиційно це буде масштабний концерт за участю симфонічного оркестру й хору.
У програмі – три світові прем’єри трьох українських композиторів різних поколінь. Це «Тривоги наших ночей» для фортепіано з оркестром Ігоря Щербакова (1955 р.н.), Третя симфонія («Галина») для скрипки й оркестру Олексія Скрипника (1955 р.н.) та «Музика війни» для симфонічного оркестру й хору Євгена Станковича (1942 р.н.), твір, що дав назву концерту. Головною й наскрізною у заявлених творах є тема війни. Сучасна трагічна реальність не може не резонувати у душах і серцях митців, які по-своєму пишуть свій «літопис війни» – подекуди болісний, а втім, одночасно й рятувально-терапевтичний.
Саме такою можливістю, за словами композиторки Вікторії Польової, стала для неї її «Bucha. Lacrimosa», ще один твір, що прозвучить у програмі. «Цей твір було написано після того, як я побачила фотографії страшних звірств, зчинених у Бучі, – розповідає авторка. – Тоді я майже згоріла од відчаю, від неможливості жити далі. Це – споглядання того, як душі закатованих, зґвалтованих, розстріляних українців підіймаються до неба як струмки. Це – свідоцтво втрати раю людяності. Це назавжди залишиться як страшна рана. І цей твір – єдина можливість вижити для мене».
На сцені – Національний симфонічний оркестр України під орудою диригента Володимира Сіренка та Національна капела України «ДУМКА» під керівництвом Євгена Савчука. Солісти – Назарій Пилатюк (скрипка) та Євген Геплюк (фортепіано).
9 жовтня. Київський камерний оркестр. Фелікс та Фанні Мендельсон
Під орудою диригентки Наталії Пономарчук прозвучать твори Фелікса Мендельсона Бартольді та Фанні Мендельсон.
На відміну від Мендельсона, ім’я Фанні Мендельсон (у заміжжі – Гензель), рідної сестри композитора, менш знане широкому загалу. А втім, у ХІХ столітті Фанні, наряду із Кларою Вік Шуман, дружиною композитора Роберта Шумана, була однією з небагатьох відомих жінок-композиторок Європи. Фанні була не лише талановитою композиторкою, але й вправною піаністкою та співачкою. Її голосом захоплювався Гьоте, котрий присвячував їй свої вірші, а та, своєю чергою, перекладала їх на музику й сама ж виконувала. Фанні вела активну концертну діяльність, виконувала твори Баха, Моцарта, Бетховена, зокрема, музику свого брата Фелікса.
Фанні Мендельсон – авторка понад 500 творів різних жанрів. Серед них – три органні прелюдії, фортепіанний і струнний квартет, кілька кантат, п’єси для фортепіано, низка вокальних творів на вірші Гете, Гейне, Ламартіна, Ленау та інших поетів.
У нинішньому концерті прозвучать Увертюра до мажор Фанні Мендельсон, а також Третя («Шотландська») симфонія й Струнний квартет Мендельсона, відомий також як «Реквієм за Фанні».
10 жовтня. Бетховен, Шуман, Бібік. Максим Шадько (фортепіано)
Крім творів західноєвропейських класиків, Бетховена й Шумана, особливу увагу у програмі концерту лауреата міжнародних конкурсів Максима Шадька привертає музика Валентина Бібіка (1940 – 2003), яскравого українського композитора, представника харківської школи.
На жаль, музика Бібіка недостатньо звучить в Україні, що аж ніяк не відповідає її високій мистецькій вартості.
Валентин Бібік – автор понад 150 творів переважно великої форми, серед яких опера «Біг», одинадцять симфоній, понад 20 концертів для різних інструментів з оркестром, вокальні та хорові цикли, камерні композиції, зокрема, п’ять струнних квартетів, три фортепіанні тріо, сонати для струнних інструментів соло і з фортепіано, десять фортепіанних сонат, фортепіанні твори «24 прелюдії і фуги», «34 прелюдії і фуги», «Dies irae» (39 варіацій).
У сольному концерті Максима Шадька прозвучить Сьома фортепіанна соната Бібіка, твір зрілого періоду творчості композитора, що припадає на 1980-ті роки. Цей період, попри захоплення автора світовими авангардними течіями у його ранній творчості, характеризується поміркованістю, виваженістю, тут менше стилістичних пошуків, отже, менше ризику. Музика все більше базується на мелодико-поліфонічних принципах розвитку, у ній переважають консонанси, фактура стає врівноваженою й прозорою. За образно-емоційною тональністю – це творчість, радше, піднесено-романтична, просвітлено-ностальгійна, в якій ще залишається місце драмі.
14 жовтня. «Ігри розуму». Елгар, Барнс
Національний духовий оркестр України під орудою диригента Івана Стецького виконає дві українські прем’єри: «Енігма-варіації» англійського композитора межі ХІХ-ХХ століття Едгара Елгара і Третю («Трагічну») симфонію сучасного американського композитора Джеймса Барнса.
«Енігма-варіації» Елгара – твір, створений між жовтнем 1898 і лютим 1899 року. Присвячений друзям композитора. Сам автор у програмних записках до виконання писав:
«У цьому творі, що починається з гумором, а продовжується глибоко серйозно, є ескізи моїх композитора. Ці персонажі відгукуються на оригінальну тему і кожен намагається розгадати Загадку, власне, тему. Ескізи не є «портретами», але кожна варіація містить певну ідею, засновану на тій чи іншій особистості, або якомусь характерному випадку, відомому лише двом людям. Це основа твору. Втім, його можна слухати просто як «музичний твір», не зважаючи на сторонні міркування».
У цьому концерті «Енігма-варіації» уперше в Україні прозвучать у перекладенні для духового оркестру.
Другий твір програми – Третя симфонія для духового оркестру Джеймса Барнса, відома також під назвою «Трагічна». Композиція присвячена трагічно загиблій доньці автора.
«Це твір великого розчарування, гіркоти, відчаю та зневіри – усіх моїх особистих почуттів після втрати доньки, – писав Барнс. – У скерцо (друга частина) є сарказм і гірка солодкість, тому що це пов’язане з помпезністю та зарозумілістю деяких людей. Третя частина – фантазія про те, яким був би мій світ, якби Наталі вижила; це прощання із нею. Фінал (четверта частина) являє собою відродження духу, примирення для всіх нас. Друга тема останньої частини заснована на старому лютеранському дитячому гімні під назвою «Я – ягнятко Ісуса». Цей гімн співали на похоронах Наталі. Через три дні після того, як я закінчив цю симфонію, 25 червня 1994 року, народився наш син Біллі Барнс. Якщо третя частина для Наталі, то фінал – для Біллі, тут втілено нашу радість бути благословенними разом із ним після трагічної смерті його сестри».
15 жовтня. Київський камерний оркестр. Валентин Сильвестров
Київський камерний оркестр під орудою диригентки Наталії Пономарчук за участю солістки Інни Галатенко (сопрано) пропонують насолодитися музикою нашого геніального сучасника, композитора Валентина Сильвестрова. Концерт відбудеться за підтримки Культурного центру «Дім Майстер Клас».
Від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну музика Сильвестрова лунає в найрізноманітніших проєктах на підтримку України: на благодійному концерті в Метрополітен-опера, у Берлінській філармонії, у швейцарському Тонхалле в Санкт-Галені; її виконують Лондонський філармонічний оркестр, оркестр Литовської національної опери, Ukrainian Freedom Orchestra у рамках свого світового турне. Заплановано десятки виконань його творів, що відбудуться найближчим часом.
Утім, статус найвідомішого у світі українського композитора Валентин Сильвестров отримав задовго до війни.
Сьогодні ж – на тлі руїн, смертей, болю, що лишає після себе ця жахлива війна – лагідна, ніжна, світла музика Сильвестрова набула для нас нової значущості, нового сенсу. Його твори, особливо ті, що були написані під час війни, здається, створені спеціально для того, щоби втішати, лікувати зранені душі.
Один із нових творів композитора – Кантата на вірші Павла Тичини й Володимира Сосюри (світова прем’єра) – прозвучить у нинішньому концерті.
17 жовтня. Бах, Березовський, Елгар, Бріттен. Національний камерний ансамбль «Київські солісти».
Концертну програму від Баха до Бріттена представить Національний камерний ансамбль «Київські солісти» під орудою диригента Ігоря Пучкова. Солісти – Юрій Стьопін,
Марта Стьопіна (скрипка), Оксана Дарбінь (альт)
Це буде своєрідна мандрівка у часі й просторі. Відкриє вечір Перша симфонія генія українського бароко Максима Березовського. Майже 200 років твір вважався втраченим, і лише 2002-го партитуру було віднайдено в архівах Ватикану, а відтак симфонія уперше прозвучала в Україні.
Глибше в епоху західноєвропейського бароко занурить музика Йоганна Себастьяна Баха. Його Концерт для двох скрипок з оркестром – музичний діалог солюючих інструментів з оркестром.
Яскраві сторінки музичного ХХ століття – музика Едварда Елгара й Бенджаміна Бріттена. Крім «Простої симфонії» Бріттена, прозвучить також його «Lachrymae», роздуми на теми пісні Джона Довленда, видатного композитора і лютніста епохи Відродження.
18 жовтня. «Далека зірка. Сергій Хмельов». Вечір джазової музики
Цей концерт – справжнє свято джазу, яке відбудеться завдяки яскравій зірці Сергія Хмельова, знаного джазмена, неперевершеного перкусіоніста, що жив і творив серед нас, даруючи нам свою енергію й творчість.
Сергій Хмельова відійшов у квітні цього року на 65 році життя. Те скільки він зробив для розвитку джазу в Україні, скільки різноманітних проєктів організував, скількох людей об’єднав навколо себе – це під силу, мабуть, лише справжнім світочам мистецтва. Хмельов був саме таким.
На концерті пам’яті Сергія Хмельова виступлять як його друзі, так і ті, хто продовжує справу його життя. Прозвучить, зокрема, твір Хмельова «Далека зірка», який він написав для Квартету саксофоністів, і який дав назву цьому концерту.
20 жовтня. «VIVAT МОZАRТ!». Камерний оркестр «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії
Програма «VIVAT МОZАRТ!» Камерного оркестру «Ренесанс» Маріупольської філармонії під орудою диригента Василя Крячка відбудеться у рамках прроєкту «Філармонія нескорених». Це починання Національної філармонії України, спрямоване на підтримку музикантів із окупованих, деокупованих та прифронтових українських міст. Проєкт стартував 20 лютого минулого року із концерту Камерного оркестру «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії під керівництвом диригента Василя Крячка. Маріупульський оркестр під орудою маестро виступить знову перед киянами. Цього разу у програмі - твори Моцарта, знаменита Симфонія №40, а також Концерт №20 для фортепіано з оркестром, де солісткою виступить киянка Олександра Зайцева.
Василь Крячок – уродженець Черкащини – пов’язав свою долю із Маріуполем. Ще наприкінці 1980-х він заснував тут Камерний оркестр «Ренесанс», ставши його диригентом і художнім керівником. 2018-го очолив Маріупольську камерну філармонію. Від початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого аж до другої половини квітня Василь Крячок залишався у рідному місті, адже був не в силі покинути людей, що потребували його допомоги й підтримки. Окупанти неодноразово намагалися схилити його до співпраці, але проукраїнська позиція митця залишалася незмінною.
22 жовтня. Ференц Ліст. Даніель Лебхардт (фортепіано)
Вже традиційно 22 жовтня Національна філармонія України відзначає концертом День народження класика угорської музики Ференца Ліста. Цього року, як і минулого, перед киянами виступить знаний угорський піаніст Даніель Лебхардт із монографічною програмою.
Даніель Лебхардт – один із найперспективніших молодих піаністів сучасності. 2014-го він отримав свої перші премії на міжнародних конкурсах молодих піаністів у Парижі й Нью-Йорку. Наступного року вже записував альбом із творами Бели Бартока, а 2016-го виграв перший приз на міжнародному фортепіанному конкурсі в Сіднеї.
Даніель виступає і як соліст, і як камерний музикант, співпрацюючи, зокрема, зі скрипалем Бенджаміном Бейкером, а також із Кастальським струнним квартетом. Брав участь у багатьох трансляціях класичної музики на радіо BBC.
Даніель навчався в Академії Ференца Ліста та в Королівській академії музики. 2015 року був стипендіатом Фонду молодих митців класичної творчості (YCAT). Наразі живе й працює у Бірмінгемі.
У програмі концерту прозвучать, зокрема, твори, що пов’язують Ліста з Україною. Це фортепіанний цикл «Колоски Воронинець» та «Мазепа» із циклу «Трансцендентні етюди». Відомо, що Ференц Ліст часто гостював у Воронівцях Хмільницького району, що на Вінниччині, де жила його кохана, княгиня Кароліна Вітгенштейн.
24 жовтня. Бах, Мендельсон. Ганна Бубнова (орган)
Гру на органі солістка Національного будинку музики Ганна Бубнова порівнює з молитвою. Власне, левову частку її репертуару посідають твори улюбленого композитора артистки Йоганна Себастьяна Баха: практично вся творча спадщина митця – духовна музика – це своєрідне звернення до Господа.
Символічно, що, крім музики Баха, у концерті прозвучить музика Фелікса Мендельсона. Саме Мендельсон наприкінці ХІХ століття «відкрив» сучасникам музику великого Баха, яка після смерті композитора майже упродовж століття поступово відходила в забуття.
Нагадаємо, музичну освіту Ганна Бубнова здобула в Національній музичній академії України за фахом фортепіано та органа. Техніку органного виконавства вдосконалювала у майстер-класах відомих зарубіжних музикантів, професорів Труммера (Австрія) й Біллетера (Швейцарія), Метцгера (Австрія), Візгергоффа (Нідерланди) й Стембріджа (Англія).
Ганна Бубнова виступає як із сольними концертами, так і в ансамблях з народною артисткою України Ольгою Басистюк, Ансамблем класичної музики ім. Б.Лятошинського, дитячими хоровими колективами, солістами-вокалістами та інструменталістами.
У репертуарі Бубнової – твори європейських композиторів ХVII–XX століть, доробки сучасних композиторів. Виконавиця веде активну концертну діяльність в Україні й закордоном.
Ганна Бубнова – лауреатка міжнародного конкурсу «Мистецтво ХХІ століття». Артистка записала у сольному виконанні органні твори композиторів доби бароко та твори сучасних композиторів на трьох компакт-дисках. Має записи на радіо й телебаченні.
25 жовтня. Бедржих Сметана. «Моя Батьківщина». Національний президентський оркестр
За підтримки Посольства Чеської Республіки в Україні й Чеського центру у Києві під орудою диригента Віктора Плоскіни чи не вперше в Україні масштабний (понад годину звучання!) цикл симфонічних поем «Моя Батьківщина» – найвідоміший твір чеського класика Бедржиха Сметани – прозвучить повністю. Окремі поеми циклу у нас виконувались неодноразово. Зокрема, зовсім недавно філармонічний симфонічний оркестр під орудою диригента Віктора Плоскіни виконав у Національній філармонії увертюру «Шарка», третю, найдраматичнішу з усіх шести частин циклу. Цього разу величну «Мою Батьківщину» маестро Плоскіна виконає з Національним президентським оркестром.
Бедржих Сметана відіграв вагому роль у творенні музичної ідентичності своєї країни, беручи активну участь у націоналістичному русі в Чехословаччині ХІХ століття. «Má vlast» («Моя Батьківщина») – свідчення його любові й зачарованості рідним краєм. Це цикл із шести поем, створених протягом п’яти років, які зображують різні картини ландшафту, природи, фольклорні сторінки країни композитора.
«Вишеград», або «Високий замок» – перша поема, що змальовує замок у Празі, резиденцію чеських королів. Друга частина, «Влтава», зображує шлях однойменної річки від гір до її кінця. «Шарка», третя частина, присвячена сміливій богемській амазонці із чеського фольклору. Далі йде «У чеських луках і лісах», зображення красивого пейзажу у світлі сонячних променів.
Ці перші чотири частини мали завершити роботу, та після чотирирічної перерви Сметана написав ще дві: «Табор», що зображує воїнів-гуситів, які заснували та захищали однойменна місто у 1420 році, і «Бланік», названий на честь гори у центральній Богемії. Остання частина починається із драйвових ритмів, як, врешті, переростають у радісний гімн. Цей видатний твір проклав шлях до визнання Сметани, який відтак здобув статус одного із найвидатніших композиторів і патріотів Чехословаччини.
26 жовтня. Київський камерний оркестр. Міхеїл Менабде (Грузія)
Диригент Міхеїл Менабде знову виступить у Києві. Цього разу – із українським баяністом-віртуозом Ігорем Саєнком, що виступить у ролі соліста. Концерт присвячено 60-річному ювілею від дня створення Київського камерного оркестру.
За словами Міхеїла Менабде, творчий імпульс цього концерту йшов від Ігоря Саєнка. Саме він запропонував спільно виконати в сезоні твір Гії Канчелі Kapote (із грецької – «одного разу») для баяна і камерного оркестру.
Концерт відбудеться за підтримки пана Грігола Катамадзе, Президента Асоціації платників податків України, Надзвичайного та Повноважного Посла Грузії в Україні (2000-2007; 2009-2013 рр.) і грузинсько-української меценатки Ірини Паліашвілі.
28 жовтня. Сергій Грінченко (баян). Ювілейний концерт
Сергій Степанович Грінченко – улюблений Вчитель якщо не всіх, то майже всіх київських баяністів – відзначає своє 70-річчя! У концерті, присвяченому цьому чудовому ювілею, маестро продемонструє різні сторони свого таланту: виступить і як соліст, і як акомпаніатор, і у складі Ансамблю «Рідні наспіви», з яким він починав свій творчий шлях. Родзинкою вечора стануть імпровізації музиканта на теми, які запропонують самі слухачі.
У концерті візьмуть участь Національний академічний духовий оркестр України під орудою диригента Олексія Рощака та баяніст Ігор Саєнко – яскравий представник потужної молодої генерації українських музикантів – вихованець й один з улюблених учнів Сергія Грінченка у Національній музичній академії України.
29 жовтня. Блох, Малер, Грабовський, Сильвестров, Карабиць. Національний камерний ансамбль «Київська камерата»
Поруч із творами західноєвропейських класиків, Ернста Блоха та Густава Малера, у концерті Національного ансамблю «Київська камерата» під орудою диригента Олега Маринченка прозвучить музика українських композиторів-шістдесятників - Леоніда Грабовського, Валентина Сильвестрова та Івана Карабиця.
Усіх трьох митців поєднує не лише епоха, а й одна композиторська школа, яку вони представляють: школа Бориса Миколайовича Лятошинського. Утім, звичайно, у плані естетики - це три абсолютно різні художники і, відповідно, різні «інтонаційні картини» світу. Прозвучать авангардні «Пастелі» на вірші Павла Тичини для голосу й 4-х струнних інструментів Леоніда Грабовського (твір скомпоновано 1964-го, а відтак перероблено 1975 року). Барвисті «24 прелюдії для фортепіано» Івана Карабиця почуємо в авторському перекладенні для струнного оркестру. На завершення концерту оркестр виконає два твори Валентина Сильвестрова - меланхолійну «Елегію» й дві пісні із присвяченої Арво Пярту Кантати №4 для сопрано, фортепіано і струнних.
Солістка – Інна Галатенко (сопрано).
31 жовтня. Ганс Краса. Дитяча антивоєнна опера «Брундібар»
Мистецький проєкт присвячений темі дітей війни в Україні. Дитяча опера «Брундібар» стала всесвітнім мистецьким символом боротьби з абсолютним злом – нацизмом. Основна тема опери – діти війни. Ця тема як ніколи співзвучна сьогоденню, коли українські діти потерпають від жорстокості та агресії північного сусіда, історія про дітей, в яких украдене їх дитинство.
Діти в опері, як символ чистоти, разом з друзями перемагають пожадливого та брехливого Брундібара та допомагають своїй матері одужати від хвороби.
Написана чеським композитором Гансом Краса (1899 – 1944) за лібрето Адольфа Гоффмайстера у 1938 році, опера відома своєю прем'єрою у 1943 році за участю дітей концентраційного табору Терезієнштадт (Терезин) в окупованій Чехословаччині.
Оперу у концертній версії виконають Дитячий хор Київського державного музичного ліцею ім. М. Лисенка, Оркестр Академії мистецтв Таврійського національного університету. Диригент – постановник Антоній Кедровський, режисер – постановник Максим Добролюбов, сценографія – Олександр Білозуб, продюсер проєкту – Максим Добролюбов.