Київ має заплатити майже 100 тисяч євро за зберігання в Амстердамі 2 111 об’єктів, серед яких музейними предметами культурної спадщини є 565.
Про це повідомила керівниця Скарбниці Національного музею історії України Наталя Панченко, пише Європейська правда.
Рішення про те, повернеться ця колекція в Україну найближчим часом чи залишиться за кордоном до перемоги, Міністерство культури ще не ухвалило.
За словами Панченко, головну частину повернутого скарбу складають лише деякі предмети пізньоскіфської доби. Переважна частина об’єктів, що залишилась у Нідерландах − це сарматські речі, знайдені на розкопках у бахчисарайському Усть-Альмінському городищі.
“Вік предметів – до 2 тисяч років. І найцінніші речі серед них – зовсім не золоті. Це китайські дерев’яні лаковані шкатулки. Наталя каже, що ці фрагментовані знахідки – унікальні. Їх відправляли до японського майстра реставрації, в руках якого вони набули цілісного вигляду. Саме ці китайські шкатулки викликали найбільший інтерес науковців”, − йдеться у матеріалі.
Водночас найцінніша частина скіфської спадщини без перешкод повернулася до Києва одразу після завершення виставки в музеї Алларда Пірсона.
Панченко підкреслює, що скарбниця пишається своєю колекцією скіфського золота, серед яких і знаменита золота пектораль, яка зараз перебуває в евакуації. Проте щойно дозволить безпекова ситуація у Скарбниці виставлять і повернуті з Нідерландів сарматські скарби, і скіфське золото.
Зазначимо, “справа скіфського золота” – одна з перших міжнародних судових справ, що пов’язана з агресією Росії від початку окупації нею Криму у 2014 році. Суперечка, що тривала дев'ять років, розкрила важливий мотив Росії у цій війні – війні проти української культури і національної пам’яті.
У 2013 році у Боннському державному музеї LVR-Landes відкрилася виставка “Крим. Золотий острів у Чорному морі”. Український Інститут археології НАН створив її у співпраці з Інститутом прадавньої історії Боннського університету. Для виставки надали свої колекції чотири кримські музеї та столичний Національний музей історії України.
У січні 2014 року золотий фонд української археології спакували і перевезли з Бонна до Амстердама, у приватний музей Алларда Пірсона. Тож після завершення виставки перед амстердамським музеєм постало питання, куди надсилати експонати – чи до Києва, чи повернути кримським музеям.
Перемога у цій справі – це не лише можливість повернути до України 565 цінних археологічних об'єктів. Рішення Верховного суду Нідерландів надає юридичне обґрунтування претензіям України на все національне надбання, викрадене Росією за дев'ять років війни, зазначила Світлана Фоменко, яка у травні 2014 року вона керувала управлінням міжнародного співробітництва Міністерства культури і з того часу опікувалася цією справою на різних посадах, зокрема як заступниця і в.о. міністра культури.
“Ця справа врешті стала для нас найкращим виходом. Тому що це рішення суду закриває питання в юридичній площині, в судовій практиці на міжнародному рівні щодо культурної спадщини Криму. Воно стосується не лише цих об’єктів, які ми відсудили у Нідерландах. Цей прецедент підтверджує, хто є суб’єктом рішення і кому належить ця спадщина”, – каже колишня заступниця міністра культури Олеся Островська-Люта.
Вона зазначила, що якби тоді музей Алларда Пірсона повернув Україні кримські скарби без цієї юридичної процедури, то “у різних зловорожих сторін постійно виникала би можливість “качати” сумнів”.
Нагадаємо, 9 червня, після майже 10 років судових розглядів, Верховний суд Нідерландів виніс остаточний вирок: він зобов’язав музей Алларда Пірсона передати музейні експонати з виставки “Крим – золотий острів у Чорному морі” Національному музею історії України.
Суд повністю відхилив вимоги окупованих кримських музеїв, які намагались оскаржити попереднє рішення апеляційного суду, також винесене на користь України. Тож тепер “скіфське золото” може повернутись в Україну. Більше читайте у матеріалі LB.ua «Скіфське золото»: за що ми так довго змагались в суді».