Патріоти чи платники податків

Час від часу у суспільстві з’являється мода на деякі поняття. Звичайних та загальновідомі слова перетворюються на фетиш, набуваючи усіх можливих та неможливих ознак. Існує велика вірогідність перетворення таких понять на мовленнєвий «fast food». На жаль така участь може спіткати і поняття «патріотизм»: воно увійшло в щоденну лексику виступів та гасел, воно лунає з різноманітних джерел, воно стала вживаним у публічних виступах народних обранців.

Але під егідою патріотизму проголошуються речі, що не мають нічого спільного з цим поняттям. Але мода є мода. Це як вузькі джинси - одягають усі, але лічить одиницям.

Нещодавній виступ на засіданні Верховної Ради від 1 червня кандидата від «опозиційного блоку» Дунаєва С.В. виявився плідним матеріалом для психолінгвістичного аналізу на предмет застосування терміну «патріотизм» у публічній промові. Риторика представника ОБ відзначилася логічними помилками та підміною змісту поняття.

Підміна змісту поняття «патріотизм».

Доповідач використовує прийом заміни значення поняття, навмисно плутаючи «патріотизм» з «платником податків». Після повідомлень щодо збільшень надходжень до бюджету, що є … реальный труд народа Украины – это не чьи-то домыслы, это данные государственной фискальной службы» доповідач ставить риторичне питання, в якому закладена відповідь: « О чем это говорит? О наличии там пятой колоны или о патриотизме и работе наших граждан проживающих на территории Донбасса?». Патріотизм на якому наголошує доповідач в дійсності несе зміст «платник податків». Вирахування податків з платні - це бухгалтерські операції, які не залежать від отримувачів платні, тим більше від цих людей не залежить куди саме йдуть податки.

Згідно з словниковим визначенням патріотизм – це сукупність морально-етичної та емоційної прив'язаності до Батьківщини, яка визначає особу як громадянина. Містить ряд важливих морально-етичних, етнічних, культурних, політичних та історичних аспектів. Включає в себе кілька понять тісно пов'язаних з націоналізмом.

Порада: Надходження до бюджету це дуже добре, але варто плутати їх з патріотизмом. Я ні в якому разі не хочу кинути тінь на людей, що проживають в зоні ДНР-ЛНР. Але не треба спотворювати суть понять і підставляти до них інші значення.

Логічні помилки

- Представник ОБ стверджує, що ми знаходимося в стані війни: «Война – это тупиковый путь решения конфликта. А экономическая, энергетическая блокада – это сплошные убытки для страны и региона, а также процветания коррупции и контрабанды». Війна, яку визнає шановний Д.С.В. у своєму виступі апріорі передбачає збитки у всіх питаннях та розрив економічних відносин. Тому обурення з приводу блокади та корупції, не логічно, особливо враховуючи, що корупція і контрабанда - не викликані війною, а процвітають в Україні як омела на дереві вже кілька десятиріч.

Порада: у промові не додане ключове слово «гібридна», що б дало змоги уникнути такої істотної логічної помилки.

- ДНР-ЛНР на сьогодні – це сіра зона з незрозумілим статусом . що стосується тверджень «Там живут наши люди, работают наши предприятия, как государственной, коммунальной так и частной формы собственности», «это реальный труд народа Украины – это не чьи-то домыслы, это данные государственной фискальной службы» є серйозною заявкою все таки провести вибори в цих регіонах та, враховуючи настрої місцевого електорату, отримати свій відсоток голосів.

Щодо патріотизму жителів ДНР-ДНР. Надходження до бюджету це дуже добре, і люди звичайно там різні. Але якщо відкинути економічну сторону питання, що в даному випадку не впливає на патріотизм, залишається питання: хто ж тоді воює і за що, по обидві сторони патріотично налаштований народ України.

Порада: дотримання законів логіки, усування суперечностей та можливе висвітлення цього питання під іншим ракурсом надало б промові більше щирості та краще вплинуло на аудиторію.

І на останок про поняття «патріотизм». Дуже б не хотілося щоб такі поняття перетворювалися на те чим воно було за радянських часів: на пісеньково-віршовану творчість та пафосність від якої нудило, як дітей так і дорослих. Тому, як народним обранцям так і іншім державним інституціям варто уважніше ставитися до вживання понять.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter