Чому зменшення податків стало спільним ключовим акцентом передвиборчих обіцянок в Британії. Відповідь дуже проста. Аби подолати економічні проблеми, викликані шоками пандемії COVID-19, а також негативними трендами щодо старіння населення та потенційне падіння доходів від оподаткування пального через заплановану заборону нових бензинових та дизельних авто, уряд Джонсона взяв курс на підвищення податкового навантаження до більш ніж 36% від усього національного доходу Британії. Ці гроші планували використати за трьома напрямками: покращити стан публічних фінансів, профінансувати нові статті соціальних видатків, а також покрити витрати на усунення довготривалих наслідків пандемії.
Підвищення податкового навантаження з 33% до більш ніж 36% планувалося здійснити до 2026 року, що стало б найбільшим рівнем оподаткування в Британії з 1940-х.
Джерело: Bloomberg
Серед іншого, план передбачав підвищення податку на прибуток до 25% з 2024 року, що стало б першим підвищенням оподаткування підприємств за майже півсторіччя.
Джерело: Bloomberg
Не дивно, що кандидати у прем’єри озброїлися обіцянками зменшити людям податки. Тим паче, що через політику Джонсона Консервативна партія переймається тим, що віддаляється від своєї репутації прихильників низьких податків.
Що пропонують кандидати на пост Прем’єр-міністра. Bloomberg порахував, що тільки відмова від податкової політики уряду Джонсона – скасування підвищення податку на доходи та відмова від запланованого підвищення податку на прибуток – буде коштувати бюджету країни 34 млрд фунтів стерлінгів.
Найбільш стримані обіцянки у колишнього канцлера скарбниці (читай – міністра фінансів) Ріші Сунака, який зазначив, що зменшить податкове навантаження з 2024 року, якщо приборкає інфляцію. Він, до речі, і є фаворитом виборчих перегонів – за результатами першого етапу голосування він набрав найбільшу кількість балів.
Міністерка закордонних справ Ліз Трасс пообіцяла скорочувати податки «з першого дня», зокрема скасує підвищення податку на соціальне страхування (аналог українського ЄСВ), знизить податок на прибуток підприємств, а також збір з пального. Bloomberg підрахував, що «ціна» такого плану – мінус 34 млрд фунтів стерлінгів податкових надходжень до бюджету.
Голова спецкомітету із закордонних справ Палати громад Том Тугендат теж пропонує повернути ставку податку на соціальне страхування до попереднього рівня, але не розділяє безкомпенсаторне зменшення податку на прибуток підприємств. Скорочення податкових надходжень до бюджету за його передвиборчою програмою Bloomberg оцінює в 18 млрд фунтів. Молодша міністерка з торговельної політики Пенні Мордонт в передвиборчих обіцянках згадала зменшення вполовину ПДВ на пальне, що, за підрахунками аналітиків, призведе до втрат бюджету у розмірі близько 5 млрд фунтів. За значне скорочення податків виступає і генеральна прокурорка Суелла Браверман. А от колишня міністерка з питань рівності та місцевого самоврядування Кемі Баденох більший акцент робить на зменшенні частки держави в економіці та необхідності зменшувати податки за умови дотримання жорсткої дисципліни у видатковій політиці.
Загалом кожен кандидат захищає позицію того, що зменшення податків необхідне Британії для стимулювання росту економіки.
Які прогнози результатів від зменшення податків. Запекла дискусія виникла через те, що майже всі кандидати традиційно не говорять про компенсатори, які будуть застосовувати для покриття бюджетних «дірок». Як справедливо сказав керівник апарату прем’єра, «ви не можете встановити рівень оподаткування, як при Маргарет Тетчер, та зберегти рівень державних витрат, як при Джонсоні».
Всі експерти сходяться на тому, що у короткостроковій перспективі зменшення податкового навантаження може і дасть невеликий стимул економіці за рахунок споживання. І те тільки за умов скорочення видатків. Але без чіткого плану покриття бюджетних «розривів» внаслідок зменшення податків, вже наявні в економіці проблеми будуть лише посилюватися.
Вже зараз Банк Англії прогнозує дуже повільне та незначне зростання економіки в найближчі роки. Якщо на 2022 рік прогноз зростання реального ВВП становить +3,8%, то у 2023 році Банк Англії прогнозує падіння темпів росту ВВП до -0,2%, а в 2024 році – незначне зростання у 0,3%.
Британська економіка страждає і від високих темпів інфляції. Ще в травні темпи зростання цін сягнули 9,1%, що стало максимумом за останні 40 років. МВФ та ОЕСР вже попередили, що країна має вищий ризик стабільно високої інфляції, ніж інші подібні економіки.
Перша проблема, з якою може зіткнутися британська економіка – ще більше прискорення інфляції. Зменшення податків може викликати надлишковий попит, наслідком якого стане ще більше зростання цін та розкручування інфляційної спіралі. Тож навіть якщо такий крок у короткостроковому періоді трохи зменшить податковий тиск та вартість життя для громадян, у довгостроковому періоді він скоріш за все буде інфляційним, а вигоду отримають більш забезпечені домогосподарства.
До того ж, відповіддю на такий інфляційний тиск на економіку та фінанси країни стане суттєве підвищення облікової ставки центробанком. Це може стати другою проблемою, бо зробить гроші більш дорогими не тільки для домогосподарств, але й для підприємств і навіть для держави в обслуговуванні боргу.
Третя проблема – зростаюче боргове навантаження, якщо дефіцит бюджету від зниження податків будуть покривати запозиченнями. Вже зараз обсяг держборгу Великобританії досягає 96% ВВП (в абсолютних числах це 2,4 трлн фунтів або $2,9 трлн). За підрахунками Офісу з бюджетної відповідальності (Office for Budget Responsibility), щоб повернутися до допандемічного рівня боргу у 75% ВВП, уряд має додатково підвищувати податки або скорочувати витрати на 1,5% ВВП (приблизно 37 млрд фунтів) кожне десятиліття протягом наступних 50 років. В Офісі зазначають, що у разі відмови від таких корегувальних дій, вже за 50 років борг країни може сягнути щонайменше 320% ВВП, а з урахуванням потенційних геополітичних ризиків та перспективи підвищення видатків на оборону з 2% до 3%, борг може досягти і рівня 430% ВВП.
Дискусія триває, а в публічному просторі все частіше на адресу кандидатів лунають питання, як покривати «дірки» в бюджеті. Об’єктивне питання, актуальне для будь-якої країни, коли мова заходить про зниження податків. Тож зараз експерти чекають на повноцінні обговорення та компроміси за їх результатами, аби не повторити британський досвід початку 70-х років, коли замість зростання уряд через зменшення податків отримав неконтрольовану інфляцію.