ГоловнаБлогиБлог Виталия Кулика

Чому торговельні мережі не зацікавлені у багатомільярдних контрактах на харчування армії

Минуло три місяці з моменту, коли спалахнув скандал навколо питання харчування солдатів ЗСУ. Про це говорили і писали усі хто міг, були створені робочі групи при Міністерстві економіки та Міноборони. Проголосили курс на чергову реформу та боротьбу з корупцією.

На сьогоднішній день Міністерство економіки нового механізму не розробило, посилаючись на складність поставленого завдання. Виявляється, скринька не так просто відкривається, і ситуація трохи складніша, ніж подавалася в новинах спочатку.

Спробуємо розібрати.

Фото: president.gov.ua

Вартість

У момент виникнення скандалу всі як один посилалися на ціни на полицях товарів супермаркетів і вимагали прибрати корумпованихпостачальників і замінити їх на найбільших ритейлерів – АТБ, Сільпо, Варус, Ашан тощо. Вони точно не обдурять, у них же дешевше! Але минуло три місяці, ритейлери вивчили систему забезпечення, логістику і заявили, що нинішні ціни для них виявилися низькими, про що Міністерство оборони офіційно повідомило на своєму сайті. За подібними цінами роздрібні мережі працювати відмовилися. Так виходить, що з цінами не так все й було погано? Чому ж тоді усі хейтели Резнікова?

Робота без прибутку

Головний сюрприз, який завзято замовчує Міністерство економіки, не влаштовує ритейлерів – положення Постанови КМУ №335, яка сьогодні регулює процес закупівлі цього виду послуги. Про це йдеться у відповідному роз'ясненні. Постачальник послуги не має права отримувати прибуток. Тобто, заперечується сама ідея підприємництва – підрядник має ризикувати, сплачувати податки, штрафи у разі збою постачання, а прибуток отримувати не може. УВАГА, держава намагається залучити великий приватний бізнес, просить надати послугу, але при цьому одразу забороняє на цьому заробляти. Де логіка? У чому привабливість?

Роботи з бюджетними грошима

Іншим потенційно небезпечним моментом для великих роздрібних мереж стане необхідність постійної взаємодії із правоохоронними органами. Якщо раніше ритейлери працювали з комерційними покупцями, то освоєння таких обсягів бюджетних коштів неминуче приверне увагу силовиків, які заробляють на “обілечуванні” бізнесу. "Принад" роботи з бюджетними грошима багато – починаючи від регулярних обшуків (сьогодні кримінальні справи порушено стосовно всіх постачальників послуг усіма правоохоронними органами одночасно), до арешту рахунків.

У випадку з ритейлерами буде паралізований не лише напрямок забезпечення армії, а й основна діяльність підприємства. В цьому можна бути впевненим точно – наші правоохоронці знають свою справу на «відмінно».

Корупційні ризики

З аналізу звітів Міністерства економіки про спільні наради з представниками роздрібних мереж випливає, що ритейлери побоюються істотних коливань цін на продукти та просять коригувати їх щотижня. Ціни на продукти розрізняються по регіонах, місяцях, включають чимало складових, таких як фасування, логістика, природне псування товару в дорозі. Міністерство оборони, зрозуміло, не погоджується, тому що для цього потрібно буде повністю змінити законодавчу базу у сфері держзакупівель. При цьому багаторазово зросте навантаження на апарат Міністерства – скільки працівників потрібно відволікти від інших завдань та задіяти у щотижневому коригуванні цін? Чим співробітники повинні керуватися при ухваленні цих цін? І головне – такий суттєвий вплив людського фактору корупційні ризики лише підвищить у рази.

Логістика

Спрощення проблеми до «везти картоплю з Обухова до Житомира» не спрацювало. Підсумки переговорів із роздрібними мережами показали, що саме нерозуміння різниці між постачанням товару та послугою із забезпечення є ключовим. Оператори повинні мати склади (і не один), де формуються запаси, на підставі заявок командирів військових частин формуються набори продуктів для постачання. Кожна заявка відрізняється за набором продуктів та кількістю, часто нестандартним фасуванням. Одна військова частина може мати до 15 місць постачання залежно від місць дислокації. Підрядник про кількість та набори продуктів дізнається тільки із заявки. При цьому потрібно пам'ятати, що поставляються не тільки звичайні продукти, але і з різними температурними режимами – охолоджені, заморожені... Є швидкопсувні продукти, що вимагають вакууму і т.д. Це різні види транспорту. Продукція вимагає лабораторних досліджень, оформлення документів з якості, сертифікації та багато іншого. При цьому оператор повинен враховувати інфляційні ризики на період дії договору, ризики сезонних коливань ціни товару, зростання вартості палива (нагадаємо ситуацію літа-осені 2022 року), затримки із розрахунками з боку Міноборони тощо.

Існуюча система припускає, що їжа рухається за солдатом. Тобто є постачальник послуги, що гарантує забезпечення складу всіх військових частин, які за ним закріплені, незалежно від місця дислокації. Він також несе суттєві штрафні санкції у разі непоставки, при цьому заздалегідь не знає скільки, куди і яку продукцію потрібно везти. Міністерство оборони як сторона за договором, також це передбачити неспроможна, оскільки ротацією військових частин займається Генеральний штаб. А Генштаб ділитися цією інформацією в умовах війни просто не повинен і не має права. Але система збудована так, що Міноборони та Генштаб сьогодні не мають із цим головного болю, оскільки вся відповідальність (і штрафні санкції) лежить на підрядниках.

Ритейлери висловилися, що існуюча система є для них складною та незручною. Але вона зручна для армії і, найголовніше, працює.

Зацікавлені особи

Тепер хотілося б поставити запитання: а заради чого здіймався шум і кому це вигідно? Існуюча система забезпечення армії продовольством розроблялася і вдосконалювалася багато років, і, як показали 14 місяців війни, працює! За наших умов навіть ефективно! Суттєвих збоїв (як кажу про систему уцілому, а не про конретні підрозділи) за весь час не було навіть у перші місяці повномасштабного вторгнення. Заперечувати очевидний факт безглуздо. Нарікань з боку Генерального штабу та заяв про необхідність реформування не було. Якщо роздрібні мережі визнають, що ціни не те, що нормальні, а для них навіть низькі, то питання все-таки не в ціні. І звинувачення на адресу Резнікова, м'яко кажучи, підпитанням.

Викликає підозру риторика Міністерства економіки про те, що потрібно врахувати побажання роздрібних мереж щодо організації логістики та ціноутворення. Вдумайтеся – не ритейлери вникають у потреби армії та підлаштовуються, а хтось із чиновників намагається підлаштувати систему забезпечення армії під побажання та для зручності ритейлерів. Запитання – кому це вигідно? Хто намагається під гаслами боротьби з корупцією побудувати новий «схематоз», під окремих ритейлерів?

Бентежить, що скандал та вимоги ламати, реформувати, експериментувати із системою забезпечення продовольством армії співпали з підготовкою до контрнаступу. Як на мене, на даному етапі ця афера вкрай ризикована. У результаті більше запитань, ніж відповідей. Наша влада добре вміє ламати, але створювати нове у влади, як завжди, виходить погано.

Ну і насамкінець питання риторичне. Серед запрошених роздрібних мереж побачив "Ашан". Нагадаємо, що цю французьку мережу внесено Національним агентством із протидії корупції до переліку міжнародних спонсорів війни. Мережа продовжує працювати в росії та сплачує податки країні-агресору. І з огляду на це представники Уряду запрошують «Ашан» годувати нашу армію, що передбачає доступ до інформації про чисельність та місця дислокації військових формувань. Ніщо не бентежить?

І на сам кінець - я не захищаю нинішню систему постачання продовольства для потреб ЗСУ. Сам писав про різні схеми від “білоцерківських” тощо. Ось цей мій текст про те, що поки немає робочої моделі, поки сама влада не змінить законодавчо-нормативну базу і не прибере надмірно дозвільну надбудову, протягувати схематоз під крупних ритейлерів для заробітку кількох чиновників в Мінекономіки не варто. Бо наслідки відчуємо усі ми, на фронті.

Виталий Кулик Виталий Кулик , Директор Центра исследований проблем гражданского общества (ЦИПГС)
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram