Війна з підлим і підступним ворогом точиться вже довгі чотири роки. За цей час через її горнило пройшло понад 300 000 українців, тобто в мирну Україну повернулася сила-силенна людей, котрі на власні очі бачили кров, смерть побратимів, пройшли пекло Іловайська і Дебальцевого і добре знають, що таке тижнями сидіти в окопах, шаленіючи від думки, що ти не можеш (через незрозумілі для багатьох причини) дати належну відсіч ворогові…
Сьогодні ці люди серед нас. Ми їх глибоко шануємо, але, на жаль, часто далі слів поваги справа не рухається. А тим часом вони потребують практичної допомоги, ключове слово тут – практичної. За той час, який бійці провели на території, де йде війна, вони випали з мирних реалій, у житті чималої кількості колишніх воїнів відбулися непрості зміни: хтось втратив роботу, у когось розпалася сім’я, багато хто почувається зайвим тут і сьогодні, серед нас. І це на противагу тим відчуттям, які вони мали там, у таких, здавалося б, жахливих умовах, кожного дня перебуваючи за крок від смерті. Але на фронті було головне: затребуваність, згуртованість, коли один за всіх і всі за одного.
Головний посил вищезгаданого законопроекту – дати цим людям реальну можливість знайти себе у мирному житті і не стати на хибний шлях. Адже останнім часом доволі часто наші ЗМІ публікують прикрі історії, героями яких є колишні учасники АТО, ветерани, люди, які раніше були відомі своїми героїчними вчинками. А сьогодні вони беруть участь у рейдерських захопленнях, «віджиманні» бізнесу, вибиванні боргів у незаконний спосіб. Чому так відбувається? Не в останню чергу тому, що не бачать іншої можливості зреалізуватися, застосовуючи свій насправді безцінний практичний досвід і вміння.
Законопроект № 8093 саме й налаштований на те, аби всі ці знання і досвід направити у потрібне русло і не дати достойним людям можливості поповнювати ряди приватних військових компаній (ПВК) та інших парамілітарних організацій, що діють поза межами закону.
Коротка довідка. Останніми роками кількість приватних військових компаній у світі безупинно зростає (на сьогодні їх налічується близько 500, і то маються на увазі тільки доволі потужні утворення). Причому вони створюються не в якихось «бананових республіках», йдеться про такі країни, як Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Франція (їхня діяльність регулюється законами відповідної держави). Так, під час подій в Іраку там активно діяла американська приватна військова компанія Blackwater. Подібна організація займалася ліквідацією Усами бін Ладена. Є такі «армії» і в Росії. Найбільш відома – скандальна «ЧВК Вагнера», яка існує поза законом і на рахунку якої чимало злочинів, зокрема на Донбасі. На наших теренах існування ПВК неможливе, оскільки це суперечить українському законодавству.
Що пропонується у нашому законопроекті? Звичайно, там жодним чином не йдеться про створення «приватних армій» на території нашої держави. Натомість автори вважають за потрібне наділити офіційним статусом і взяти під державний контроль організації, які можуть надавати «державам, юридичним чи фізичним особам за межами України послуги військового або охоронного характеру». Якщо брати до уваги військовий аспект, то йдеться про наступне:
• навчання особового складу збройних сил або інших силових чи правоохоронних органів іноземної держави, а також надання кадрової, фінансової, логістичної та інформаційно-аналітичної підтримки;
• обслуговування і ремонт військової техніки та обладнання;
• забезпечення поставок військової техніки та обладнання;
• розмінування територій, будівель, споруд;
• надання медичних та парамедичних послуг;
• участь у мирному врегулюванні воєнних конфліктів.
І це, звичайно ж, далеко не повний перелік послуг військового характеру – у законопроекті він представлений набагато ширше.
Стосовно охоронної діяльності, яка теж є складовою частиною роботи військово-консалтингових організацій за кордоном, то вона передбачає охорону об’єктів різного призначення, забезпечення захисту життя та здоров’я фізичних осіб, консультаційні послуги з питань охоронної діяльності тощо. У законопроекті № 8093 зазначається (і це важливо), що всі вищезгадані аспекти діяльності військово-консалтингових організацій підлягають ліцензуванню. Задля здійснення державного нагляду передбачається створити Національну комісію.
Отже, підсумовуючи, можна зазначити, що прийняття цього законопроекту дасть реальну можливість:
• створити нові робочі місця для громадян України, зокрема для учасників АТО, котрі зможуть працювати у тому сегменті, з яким вони добре обізнані, отримуючи за це достойну платню;
• працювати за кордоном на цілком легальних засадах;
• діяти відповідно до українського законодавства, оскільки ці суб’єкти господарювання будуть зареєстровані в Україні;
• сплачувати чималі податки до державного бюджету.
Прийняття анонсованого законопроекту не тільки відкриє шлях до створення нових ВКО, а й полегшить життя тим організаціям, які вже існують в Україні, оскільки дасть їм можливість працювати у цілком законному полі.