Мушу визнати, що моя викривальна діяльність садистських методів і прийомів діяльності воєнізованих ескадронів Анатолія Матіоса викликає приступи люті в останнього. Брак правових аргументів компенсується мерзенними діями його підлеглих стосовно близької для мене сім’ї Скрипки. Обвинувачуючи мене у тиску на досудове розслідування у цій справі, керівництво ГВП із задоволенням, - так, саме із садистським задоволенням, топчуть людську мораль і здоровий глузд. При цьому смакують деталі чергової підлості, навіть враховують важливі події у житті тих людей, яких вони фактично вбивають. Приміром, банда з ГВП ініціює розгляд чергового клопотання про продовження строку тримання під вартою Сергія Скрипки у день його 40-річного ювілею. Потрібно було бачити як «шкірилися» від задоволення виконавці (військові прокури), коли приєднувалися до привітань сім’ї, яка мусила вітати Сергія загратованого у клітці, неначе звіра.
Але апетит на знущання у гітлер'югенду з ГВП збільшується під час їжі. Це продемонстрували події 06.03.2109 р, кола ця «орда» вдерлася в оселю сім’ї Скрипок, цього разу, на день народження дружини Скрипки – Тетяни, і напередодні 8 березня. Свого часу Йосип Віссаріонович задекларував принцип, що діти за батьків не відповідають. Вочевидь, Анатолій Матіос, який вважає компліментом, коли його порівнюють з тиранами, нехтує цим принципом, оскільки не лише відібрали майно в сім’ї бізнесмена (про ці таланти «фахівців» із ГВП вже складають легенди), але й вдарили (!!!) 11 річну доньку Сергія.
Ніколи не було ілюзій стосовно моральних якостей «орди», яка використовує повноваження військових прокурорів, але невже хоча б в одного підопічного Матіоса не стоїть клубок в горлі, коли дивиться на фотографію понівеченого обличчя дитини Сергія? Проте і цього виявилося мало. Після здобуття трофеїв у вигляді автомобілів сім’ї Сергія Скрипки (також арештовані всі об’єкти нерухомого майна) ГВП виплеснула 06.03.2019р. інформаційне сміття в медійний простір. Що-що, а цей вид мистецтва відомство Анатолія Матіоса опанувало добре.
За ці чотири роки багато бачили видовищ за участі прокурорів ГВП, але фінал ховався у втаємничених ухвалах про визнання винуватості фігурантів кримінального провадження, які мусили знаходити вагомі аргументи щоб ГВПшна братія лишила їх в спокої. У сюжеті ГВП, розтиражованому на рейтингових інтернет ресурсах, Сергій Скрипка затаврований як терорист, який знущався та вбивав жителів села Лящівка. Знайшлися і традиційні для цього жанру «трудящієся», які дали вбивчі характеристики Сергію та його сім’ї. При цьому окремим персонажам ховали обличчя. Як стверджують мешканці того ж села Лящівка, що таких «акторів» не зустрічали у своєму селі. Гидко і бридко, пане Матіосе, дивитися на це блюзнірське видовище. Russia Today і Діма Кісельов з «ОРТ» стоять збоку і нервово палять.
Усвідомлюю, що перебрав з емоціями у цій публікації, але, коли дивлюся на синці 11 річної Софійки, то хочеться ще більш ємніше висловитися на адресу Вашого відомства.
Водночас, відеосюжет про «героїчні» будні прокурорів ГВП спростовує будь-які сумніви у незаконності кримінального переслідування сім’ї Скрипки. Зокрема, підтверджується безпідставність кримінально-правової кваліфікації дій Сергія Скрипки за ст. 258 КК України, тобто тероризм. Ваші диктори декламують, що Сергій готував вбивство організаторів вбивства його матері. Отже, все ж таки ст. 115 КК України, а не ст. 258. Звісно, зміна кваліфікації підозрюваного Скрипки на ст. 115 зобов’язує ГВП передати справу за підслідністю в національну поліцію, а отже виникає ризик втрати жертви.
Чому «левітан» за кадром не згадує фальсифікацію повідомлення про злочин від 31.05.2017 року, складеного заднім числом, для того щоб легалізувати слідчі дії по відношенню до Сергія Скрипки, які здійснювалися без кримінального провадження. Забули вимоги ст. 214 КПК України, чи втратили совість у пошуках чергових заробітних тем?
А чому у Вашому сюжеті не згадується рапорт прокурора Романа Циби від 06.12.2018 року, який вніс корективи до запису в ЄРДР у кримінальному провадженні щодо Сергія Скрипки. За змістом цього документа прокурор визнав, що безпідставно вніс первісний запис від 24.06.2018 року про те, що Сергій Скрипка виконує завдання російських спецслужб (вдумайтеся в цю ахінею) по залякуванню мешканців села Лящівки шляхом вчинення терактів.
Забракло сміливості згадати і висновок професора Петра Андрушка, який розніс кваліфікацію дій Сергія Скрипки за ст. 258 КК України. Мабуть, заочники з ГВП вже краще обізнані з кримінальним законодавством, аніж визнанні фахівці вітчизняної науки.
І ще один важливий факт! Я не можу не привернути увагу на відверту брехню у сюжеті! Сергія Скрипку звинувачують у залякуванні селян, у терорі і провокаціях, які ніби він чинив стосовно селян. Але в цей час він вже не проживав у цьому селі більше двох років, і весь його бізнес і майно були вже розпродані, а звідси і походження його статків, про які так яскраво згадується у сюжеті, - саме від продажу усього його родинного майна.
Амнезія сценаристів ГВПшного фільму поглинула факт відводу прокурора ГВП, який організовував саботаж засідань в Київському апеляційному суді.
Повністю усвідомлюю, що метати бісер з юридичних фактів, доказів та логічних аргументів - справа марна у діалозі з ГВП, але і не планую зупинятися на цьому. Я докладу максимум зусиль щоб суд, громадськість, суспільство і ЗМІ відкрили очі і відреагували нарешті на бандитизм військової прокуратури.
І не потрібно наголошувати що: «Карпунцов тисне». Я проти корупціонерів у погонах!
Долучаю правдивий, чесний телевізійний сюжет про історію Сергія Скрипки: «Родина Сергія Скрипки в облозі ГВП».