ГоловнаБлогиБлог Тетяни Бойко

5 змін за 5 років існування НСЗУ або скільки ще часу треба на реформу

П'ять років тому, 30 березня 2018р., Міністерстві юстиції зареєструвало новий центральний орган виконавчої влади - Національну службу здоров'я України. Від цієї дати йде відлік початку трансформації системи фінансування охорони здоров'я в Україні.

До цього часу, неефективне використання грошей платників податків було характерною рисою української системи охорони здоров’я за радянської моделі Семашка. Це коли лікарні отримували кошти на основі кількості ліжок і квадратних метрів інфраструктури, а не за надання медичної допомоги пацієнтам. Ця система накопичувала системні проблеми та не змогла ефективно забезпечувати доступ населення до якісної медичної допомоги. Звітність була паперовою, її неможливо було перевірити, систематизувати та використовувати як основу для прийняття управлінських рішень на користь пацієнтів. Запит на реформу був шалений!

Трансформація системи фінансування охорони здоров’я змінила правила гри в медичній сфері та започаткувала процес значних перетворень. Вперше українці отримали шанс доступу до системи охорони здоров’я, яка зосереджена навколо пацієнта. Система відійшла від неефективної моделі минулого, дозволивши впроваджувати політику, що керується даними, і дає можливість приймати рішення на основі потреб населення у медичній допомозі.

Що ж змінилося з появою НСЗУ і за 5 років її діяльності?

1. Зʼявилась “Програма медичних гарантій”, яка визначає перелік та обсяг медичних послуг та лікарських засобів, що надаються на безоплатній основі населенню, за рахунок бюджетних коштів. Програма медичних гарантій є основним механізмом забезпечення населення України медичною допомогою на державному рівні та має на меті підвищення якості та доступності медичних послуг для громадян. Така програма дає і пацієнтам і закладам охорони здоровʼя єдині прозорі правила функціонування в системі. Забезпечує єдиний підхід до контрактування закладів різних форм власності (і комунальних, і приватних), екстериторіальність надання послуг для пацієнтів, а для закладів - управлінську та фінансову незалежність. Заклади тепер працюють за контрактами, в яких чітко описані перелік та обсяг медичних послуг, які вони мають надати пацієнту в рамках державного фінансування.

2. Зʼявилась Електронна система охорони здоровʼя, завдяки якій з'явилися корисні сервіси для пацієнта - електронний рецепт, електронне направлення, електронні медичні записи, електронна картка. Переваги електронних сервісів над паперовими - в зрозумілих алгоритмах та в однакових для всіх правилах. Також важливою перевагою Електронної системи охорони здоров’я є прозорість даних. Низка даних про оплати лікарням та діяльність медзакладів є публічними та розміщені на сайті НСЗУ у вигляді дашбордів. На основі цих даних коже може бачити обсяг фінансування лікарень, напрямків медичної допомоги тощо. А також керівники та власники медзакладів можуть приймати управлінські рішення на основі даних.

3. Програма Доступні ліки була оновлена. Завдяки переходу програми до НСЗУ аптеки почали вчасно та прозоро отримувати кошти за відпущені ліки. А пацієнти мають доступ до програми в будь-якому куточку країни, яка має договір із НСЗУ. Щороку програма розширюється новими напрямками.

2019 рік – 258 препаратів: серцево-судинні захворювання, бронхіальна астма, діабет ІІ типу

2020 рік – 264 препарати: + профілактика інсультів та інфарктів

2021 рік – 354 препарати: + інсуліни, розлади психіки та поведінки, епілепсія

2022 рік – 401 препарат: + хвороба Паркінсона, Хронічне обструктивне захворювання легень

2023 рік – 435 препаратів: імуносупресивні препарати, тест-смужки для людей з інсулінозалежним діабетом, знеболювальні для паліативних пацієнтів

4. Зʼявилась система моніторингу виконання умов договору НСЗУ із медзакладами. НСЗУ не тільки укладає контракти із закладами охорони здоровʼя, але і моніторинг виконання цих контрактів. Моніторинг проводиться у закладах, які за результатами розрахунку систем показників мають ознаки наявності ризиків у роботі медичних закладів. Розрахунок Систем показників – єдиний критерій для здійснення моніторингу. Такий підхід забезпечує неупередженість та об'єктивність у виборі закладів, які підлягатимуть моніторингу. До речі, наявність скарг від пацієнтів - один із важливих критеріїв ризико-орієнтованого підходу.

5. Антикрихкість нової системи. Час запровадження нових правил співпав з двома великими кризами, які одразу ж перевірили систему на стійкість та гнучкість. У 2020 році почала діяти в повному обсязі Програма медичних гарантій. В цей рік ми зіштовхнулися із пандемією COVID-19. Фахівці Національної служби здоров’я змогли оперативно розширити у 2020 році ПМГ на додаткові чотири пакети, пов’язані з наданням допомоги пацієнтам з COVID-19 та підозрою на нього. З початку повномасштабної війни фахівці НСЗУ оперативно впровадили новий механізм фінансування медзакладів за 1/12, аби лікарі отримували заробітні плати, а пацієнти медичні послуги. Ми впровадили нові пакети з психологічної підтримки на первинці та комплексної реабілітації.

Що далі, і коли ж реформа фінансування системи охорони здоровʼя закінчиться? І що власне буде вважатись закінченням цієї реформи? Місія НСЗУ звучить наступним чином - досягти універсального охоплення населення медичними послугами. Щоб кожен мав доступ до необхідних якісних медичних послуг без ризику потрапити у фінансову скруту. І навколо цієї мети об’єднуються багато учасників - центральна та місцева влада, лікарська спільнота, пацієнтські організації. За пʼять років ми змінили правила гри. Тепер потрібно, щоб усі прийняли ці правила і почали рухатися до результату, до системи охорони здоров‘я, у центрі якої - пацєнт. Зараз у суспільства є шалений запит на справедливість і ще більший запит на зміни в системі охорони здоровʼя в сторону пацієнта. Цих цілей ми будемо досягати найближчими роками. І до них треба йти гідно, щоб не втратити ідею трансформації та завдання, які вона ставить.

Тетяна Бойко Тетяна Бойко , заступниця Голови НСЗУ
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram