Від’ємне сальдо торгівлі товарами та послугами за 8 місяців 2025 року становило 34,3 млрд дол. США, збільшившись на 10,3 млрд дол. відносно аналогічного періоду 2024 року. При цьому імпорт зріс на 13,3%, а експорт зменшився на 5,9%. Це свідчать про погіршення міжнародної конкурентоспроможності економіки та накопичення девальваційного потенціалу для курсу гривні.
Значний дефіцит торговельного балансу відображає, перш за все, дію воєнних факторів – руйнування виробничих потужностей та інфраструктури, скорочення трудових ресурсів і енергозабезпечення, ускладнення експортної логістики, ін. Додатково на обсяги експорту впливають несприятливий бізнес-клімат і високий рівень корупції, складне податкове адміністрування і рейдерські атаки на бізнес, відсутність цілеспрямованої промислової політики і доступного кредитного фінансування. Тобто дія воєнних факторів накладається на структурно-інституційні вади національної економіки, мультиплікуючи негативні ефекти.
У нинішньому році основний внесок у зниження експорту товарів зробили продовольчі товари та сировина для їх виробництва (темп падіння 9,2% або 1,5 млрд дол. відносно січня-серпня 2024 р.), а також мінеральні продукти (зменшення на 15% або 0,3 млрд дол.). Водночас інші групи продемонстрували зростання, зокрема: деревина та вироби з неї, продукція хімічної промисловості, машини, устаткування і транспортні засоби.
Факторами стримування для національного експорту виступають також припинення "товарного" безвізу з країнами ЄС і дія обмежень з боку сусідів України на імпорт сільськогосподарської продукції. Негативного впливу додає динаміка світових цін на ключову продукцію, що експортується Україною.
За даними Мінекономіки низхідний ціновий тренд триває вже понад два роки, а за січень-серпень 2025 р. середні ціни на пшеницю зменшилися на 5,6%, сталеву арматуру – на 2,1%, залізну руду – на 12,5%. Безумовно, такі процеси негативно впливають на фінансовий стан експортерів і вартісні обсяги національного експорту.
Найбільші темпи зростання імпорту відзначаються за товарними групами: машини, устаткування і транспортні засоби (+33,8% відносно січня-серпня 2024 р.), продовольчі товари та сировина для їх виробництва (+14,2%), чорні і кольорові метали та вироби з них (+11,9%), мінеральні продукти (+11,5%).
Суттєві темпи зростання імпорту мали місце в частині енергетичного обладнання, газу та електроенергії. Зростаючі потреби у ввезенні військово-технічної продукції, продукції машинобудування, продовольства також відображалися на обсягах імпорту. До цих факторів варто додати і надання донорами гуманітарної допомоги та передачу різних товарів і матеріалів на цілі відбудови енергетики й транспортної інфраструктурної України.
Загалом товарний імпорт в Україну за січень-серпень 2025 р. перевищив товарний експорт в 2,2 разу, а зовнішньо-торговельний дефіцит став основним компонентом дефіциту поточного рахунку платіжного балансу.
Від’ємне сальдо поточного рахунку за січень-серпень 2025 року досягло 22,4 млрд дол. США, збільшившись на 12,8 млрд дол. відносно січня-серпня 2024 року (див. табл.). У відсотках до ВВП дефіцит поточного рахунку сягнув 16,8%, порівняно з 7,2% у 2024 р. і 5,3% у 2023 р.
Такі показники означають, що обсяги внутрішньої абсорбції (споживання та інвестицій) в економіці України зростають більш швидкими темпами, ніж обсяги внутрішнього виробництва. За оцінкою Мінекономіки темп зростання реального ВВП за 8 місяців 2025 р. становив 1,4%, тоді як у 2024 році – 2,9%, а в 2023 році – 5,5%.
Таблиця 1. Основні показники платіжного балансу в 2021-2025 роках у млрд дол. США
Джерело: складено автором за даними НБ
Основні складові поглиблення дефіциту поточного рахунку, поряд з відставанням експорту від імпорту – це скорочення грантової, гуманітарної допомоги (на 1,3 млрд дол. США) і доходів від оплати праці (на 0,8 млрд. дол.) Зокрема, обсяги грошових переказів з-за кордону за січень – серпень 2025 р. зменшилися на 12,1% відносно попереднього року; в їх складі чиста оплата праці скоротилася на 17,7%, а приватні трансферти - на 5%.
Розрив платіжного балансу України, розрахований як загальне сальдо мінус міжнародна фінансова допомога, за останні 12 місяців становив 45 млрд дол. США або 22 % ВВП. А ще в грудні 2024 р. річний розрив був помітно меншим - 37,5 млрд дол. США.
Розширення дефіциту поточного рахунку і розриву платіжного балансу сигналізує про зростання потреб України в зовнішньому фінансуванні, яке має нестабільний характер. Так, у 2026 році потреби у залученні зовнішніх позик і грантів для покриття бюджетних і зовнішньо-економічних потреб України оцінюються приблизно в 45 млрд дол. Однак наявні на сьогодні фінансові зобов'язання іноземних донорів становлять лише 25,8 млрд дол. США (складові даної суми наведено тут).
Основними каналами відтоку іноземної валюти на нарощування потреб у зовнішньому фінансуванні були такі:
- негативне сальдо торгівлі товарами: 30,4 млрд дол. США за 8 місяців 2025 року;
- приріст готівкової валюти поза банками: 5,6 млрд дол.;
- виплата процентів та доходів за інвестиціями: 6,4 млрд дол.
При цьому найбільш значущими каналами притоку іноземної валюти в країну були такі:
- кредити сектору державного управління: 21,9 млрд дол. США;
- поточні трансферти (гранти): 13,6 млрд дол.;
- оплата праці трудових мігрантів: 4,5 млрд дол.;
- отримання торговельних кредитів від нерезидентів: 4,4 млрд дол. США.
Діаграма нижче відображає основні статті припливу і відпливу іноземної валюти за операціями платіжного балансу.
Діаграма. Основні статті припливу і відпливу іноземної валюти по платіжному балансу України за 8 місяців 2025 р. в млрд дол. США
Джерело: складено автором за даними НБУ
Фінансовий рахунок платіжного балансу, завдяки надходженню міжнародної фінансової допомоги, з 2023 року має суттєве позитивне сальдо, яке помітно збільшилося у поточному році. Профіцит фінансового рахунку платіжного балансу за 8 місяців 2025 р. становив 24,1 млрд дол. США, тоді як за 8 місяців 2024 р. – 4 млрд дол.
Суттєве зростання профіциту пояснюється збільшенням кредитів сектору державного управління (майже на 8 млрд дол. США), зменшенням приросту валюти поза банками (на 4,2 млрд дол.), скороченням відпливу за борговими цінними паперами сектору держуправління (на 5,7 млрд дол., унаслідок реструктуризації боргу 2024 року), збільшенням залучень торговельних кредитів від нерезидентів у приватному секторі (на 2,4 млрд дол.).
Від початку повномасштабної війни до 10 вересня 2025 року Урядом залучено майже 146 млрд дол. США міжнародної фінансової допомоги. Ця допомога відіграє надважливу роль у покритті бюджетного дефіциту, реалізації програм соціально-економічного відновлення, посиленні енергетичної безпеки та утриманні валютної стабільності в країні.
За даними Кільського інституту світової економіки обсяги фінансової, військової та гуманітарної допомоги від двосторонніх донорів станом на 1 липня досягли 309,6 млрд євро, включаючи 141,3 млрд євро – від ЄС та його держав-членів і 114,6 млрд євро – від США. Частка військової допомоги у загальному пакеті становить 48%. Показово, що військова допомога від членів ЄС вже зрівнялася з військовою допомогою США (64,6 млрд євро).
До позитивів, пов’язаних з фінансовим рахунком платіжного балансу слід віднести скорочення від’ємного сальдо портфельних інвестицій – з 6,1 до 0,4 млрд дол. США, зменшення депозитів українських банків у банках-нерезидентах на 0,9 млрд дол. і скорочення приросту готівкової валюти поза банками.
За січень ‒ серпень 2025 року приріст готівкової валюти поза банками НБУ оцінює в 5,6 млрд дол. США, тоді як у січні-серпні 2024 року він становив 9,8 млрд дол. Зменшення придбання валюти населенням пояснюється стабілізацією обмінного курсу гривні до долара США та підвищенням популярності різних крипто-валют як засобу заощаджень.
При цьому варто не забувати, що запас іноземної валюти в позабанківському обігу (за даними НБУ) вже перевищив 140 млрд.дол. США і є неспівмірним з сумою гривневих і валютних депозитів у банках України. Так, строкові депозити юридичних і фізичних осіб України в усіх валютах на початок вересня становили 876,7 млрд грн або 21,2 млрд дол. США в еквіваленті.
Позитивне загальне сальдо платіжного балансу - 1,9 млрд дол. США - забезпечило приріст валютних резервів НБУ на 1,1 млрд дол. за січень-серпень. При тому що міжнародної фінансової допомоги було залучено на 21,4 млрд дол. скромний приріст резервів пов’язаний з масштабними інтервенціями НБУ на валютному ринку.
Валютні інтервенції НБУ за січень-серпень 2025 р. збільшилися на 19% проти січня-серпня 2024 р. і сягнули 22 млрд. дол. США. Це означає, що утримання «керованої гнучкості» курсу гривні за суттєвого дефіциту торговельного балансу і триваючої валютної лібералізації обходиться досить дорого органам макроекономічного регулювання.
При формуванні пакету заходів, націлених на відновлення зовнішньої стійкості і збереження макрофінансової стабільності в середньо-строковій перспективі, слід виходити з того, що в фінансовому плані Україна не зможе безкінечно довго користуватися підтримкою міжнародних донорів. Обсяги фінансової допомоги неминуче будуть зменшуватися, актуалізуючи завдання врівноваження платіжного балансу та уникнення валютної кризи.
Основним важелем зменшення дефіциту торговельного балансу має стати стимулювання експорту товарів і послуг із підвищенням національної конкурентоспроможності. Для цього наголос варто зробити на використанні інструментів доступного кредитного фінансування для експортерів, ефективної системи страхування від військових ризиків, заохочення припливу іноземних продуктивних інвестицій. Дані інструменти мають органічно поєднуватися із загально-визнаними рушіями активізації експорту - посилення верховенства права, зменшення регуляторного навантаження, поширення цифрових форм взаємодії держави і бізнесу, забезпечення належної фізичної інфраструктури.
На жаль, Україна спеціалізується переважно на виробництві продукції з низьким рівнем економічної складності, що унеможливлює різке нарощування вартісних обсягів експорту. За оцінками ОЕСР індекс економічної складності українського експорту становить лише 0,5, у той час як експорту з країн ОЕСР – 1,1. Крім того, частка середньо- та високотехнологічної продукції в експорті промислової продукції з України постійно знижується і наближається до 30%, тоді як середньому по ОЕСР ця частка становить 55%.
З огляду на це, одним з пріоритетів державної політики має стати надання за правилами ЄС допомоги на дослідження, інновації та дослідницьку інфраструктуру. Основними формами такої допомоги є прямі державні гранти, звільнення від оподаткування чи зниження ставок, виділення земельних ділянок, забезпечення доступу до боргового чи пайового фінансування на сприятливих умовах.
Розширення схеми страхування від військових ризиків та ініціатив щодо об'єднання ризиків мають надважливе значення для активізації приватних інвестицій та експорту. На жаль, зараз міжнародний ринок перестрахування фактично закритий для України, а покриття військових ризиків приватними страховиками є обмеженим. Останнім часом з’явилися надії на позитивні зрушення у зв’язку з тим, що ЄБРР та компанія «Aon» запустили Гарантійний фонд відновлення та відбудови України на суму 110 млн євро. Фонд призначений для підтримки глобальних перестраховиків, які покриватимуть певні військові ризики за продуктами, пропонованими українськими страховиками.
Необхідно враховувати й природні фактори міжнародної спеціалізації України, зокрема, суттєву роль сільського господарства в мобілізації експортної виручки. Відновлення аграрного експорту є важливим напрямом змін, що має спиратися на активне розмінування угідь, відбудову пошкоджених елеваторів і зрошувальної інфраструктури, розширення пропускної спроможності транспортних шляхів і посилення безпеки морських перевезень.
В середньостроковій перспективі важливим компонентом врівноваження платіжного балансу та підвищення продуктивності національної економіки має стати і прискорене залучення прямих іноземних інвестицій. Важливу роль при цьому мають відігравати інструменти страхування/ перестрахування воєнних ризиків і кредитів іноземним інвесторам у переробних галузях, які вже почали впроваджуватися Експортно-кредитним агентством. Слід також реструктурувати й підвищити ефективність роботи агенції зі сприяння іноземним інвестиціям (UkraineInvest) шляхом трансформації її в єдиний центр для потенційних інвесторів та посилення спроможностей регіональних відділень агенції.