Політика занадто високих реальних відсоткових ставок на фоні падіння ВВП і руйнування матеріальних активів економіки сигналізує про проблеми монетарного регулювання економіки.
Роль держави в акумуляції та розподілі фінансових ресурсів під час війни суттєво зросла, а структура доходів і видатків бюджету зазнали радикальних змін.
Вартість збитків і втрат вже сягають рекордних величин, а падіння реального ВВП в Україні є більш глибоким, ніж у більшості країн, які мали досвід збройних конфліктів.
Підвищення Нацбанком облікової ставки слабко вплинуло на привабливість гривневих активів для інвесторів, але викликало колосальні втрати державних коштів.
На скільки пропорції державних фінансів України можна вважати «природними» для умов воєнного стану та що відбувалося в інших країнах світу під час ведення воєнних дій?
Загальний дефіцит платіжного балансу демонструє недостатність джерел зовнішнього фінансування України, що потребує активізації зусиль влади на дипломатичному фронті.
Недофінансування бюджетних видатків і невиконання плану залучення позик мали негативні ефекти для критично важливих галузей бюджетної сфери та гальмували вихід економіки з кризи.
НБУ більше є провідником інтересів фінансового капіталу, ніж «особливим центральним органом державного управління», який має стояти на сторожі інтересів держави і виконувати свій мандат…
У частині видатків державного бюджету пропозиції парламента оперують незначною кількістю числових параметрів, але рясніють широким переліком необґрунтованих сподівань народних обранців…
Динаміка видатків бюджету відображала як об'єктивні потреби країни, так і політичні уподобання партії влади. Однак бракувало їм стратегічного бачення цілей та шляхів розвитку країни…
Збурення інфляції у США підвищить вартість зовнішнього фінансування для країн з ринками, що формуються. І до такого повороту Україні варто готуватися вже зараз.
Жорстку бюджетну політику влада має намір реалізувати в 2022-2024, не зважаючи на зміну світового дискурсу та фактичні результати фіскальних консолідацій.
Політика занадто високих реальних відсоткових ставок на фоні падіння ВВП і руйнування матеріальних активів економіки сигналізує про проблеми монетарного регулювання економіки.
Роль держави в акумуляції та розподілі фінансових ресурсів під час війни суттєво зросла, а структура доходів і видатків бюджету зазнали радикальних змін.
Які зміни суспільного характеру закладені в бюджет і як маємо оцінити його новації?
Політика «дорогих грошей», впроваджувана НБУ, і виплати солідних доходів власникам ОВДП покладали значні витрати на бюджет країни.
Вартість збитків і втрат вже сягають рекордних величин, а падіння реального ВВП в Україні є більш глибоким, ніж у більшості країн, які мали досвід збройних конфліктів.
Яких переваг слід очікувати від вступу нашої країни до ЄС і які проблеми виникатимуть на цьому шляху.
Сумні реалії військової економіки: склад доходів бюджету, його видатків і джерел покриття дефіциту.
Уряд вимушений мобілізовувати значні ресурси до бюджету через оподаткування, а також раціоналізувати традиційні видатки бюджету на поточні потреби.
Підвищення Нацбанком облікової ставки слабко вплинуло на привабливість гривневих активів для інвесторів, але викликало колосальні втрати державних коштів.
Комплексний аналіз цього документу свідчить про наявність певних протиріч і хибних орієнтирів, які мають бути усунуті.
На скільки пропорції державних фінансів України можна вважати «природними» для умов воєнного стану та що відбувалося в інших країнах світу під час ведення воєнних дій?
На скільки підвищення відсоткових ставок за державними облігаціями є обґрунтованим, виходячи з реалій воєнної економіки?
Загальний дефіцит платіжного балансу демонструє недостатність джерел зовнішнього фінансування України, що потребує активізації зусиль влади на дипломатичному фронті.
У найближчі місяці Уряд потребуватиме колосальних ресурсів для фінансування економічних потреб країни і продовження збройної боротьби з агресором.
Недофінансування бюджетних видатків і невиконання плану залучення позик мали негативні ефекти для критично важливих галузей бюджетної сфери та гальмували вихід економіки з кризи.
Проблеми світової економіки, продовження пандемії COVID-19 і ризики військової ескалації породжують для України надзвичайні виклики.
НБУ більше є провідником інтересів фінансового капіталу, ніж «особливим центральним органом державного управління», який має стояти на сторожі інтересів держави і виконувати свій мандат…
Важко назвати виправданими скорочення реального фінансування оборони та вищої освіти, стагнацію і деформацію структури капітальних видатків.
У частині видатків державного бюджету пропозиції парламента оперують незначною кількістю числових параметрів, але рясніють широким переліком необґрунтованих сподівань народних обранців…
Динаміка видатків бюджету відображала як об'єктивні потреби країни, так і політичні уподобання партії влади. Однак бракувало їм стратегічного бачення цілей та шляхів розвитку країни…
Збурення інфляції у США підвищить вартість зовнішнього фінансування для країн з ринками, що формуються. І до такого повороту Україні варто готуватися вже зараз.
Жорстку бюджетну політику влада має намір реалізувати в 2022-2024, не зважаючи на зміну світового дискурсу та фактичні результати фіскальних консолідацій.
Красиві епітети, які приписує собі сам НБУ, ніяк не пов'язані із здоровим глуздом і відповідальністю центрального банку перед суспільством.
Проблеми моніторингу індикаторів зовнішньої стійкості та оцінки стану платіжного балансу України.
Негативної оцінки заслуговують державні рішення щодо утримання «на голодному пайку» сфер освіти, духовного і фізичного розвитку.
