На скільки підвищення відсоткових ставок за державними облігаціями є обґрунтованим, виходячи з реалій воєнної економіки?
Загальний дефіцит платіжного балансу демонструє недостатність джерел зовнішнього фінансування України, що потребує активізації зусиль влади на дипломатичному фронті.
У найближчі місяці Уряд потребуватиме колосальних ресурсів для фінансування економічних потреб країни і продовження збройної боротьби з агресором.
Недофінансування бюджетних видатків і невиконання плану залучення позик мали негативні ефекти для критично важливих галузей бюджетної сфери та гальмували вихід економіки з кризи.
Проблеми світової економіки, продовження пандемії COVID-19 і ризики військової ескалації породжують для України надзвичайні виклики.
НБУ більше є провідником інтересів фінансового капіталу, ніж «особливим центральним органом державного управління», який має стояти на сторожі інтересів держави і виконувати свій мандат…
Важко назвати виправданими скорочення реального фінансування оборони та вищої освіти, стагнацію і деформацію структури капітальних видатків.
У частині видатків державного бюджету пропозиції парламента оперують незначною кількістю числових параметрів, але рясніють широким переліком необґрунтованих сподівань народних обранців…
Динаміка видатків бюджету відображала як об'єктивні потреби країни, так і політичні уподобання партії влади. Однак бракувало їм стратегічного бачення цілей та шляхів розвитку країни…
Збурення інфляції у США підвищить вартість зовнішнього фінансування для країн з ринками, що формуються. І до такого повороту Україні варто готуватися вже зараз.
Жорстку бюджетну політику влада має намір реалізувати в 2022-2024, не зважаючи на зміну світового дискурсу та фактичні результати фіскальних консолідацій.
Красиві епітети, які приписує собі сам НБУ, ніяк не пов'язані із здоровим глуздом і відповідальністю центрального банку перед суспільством.
Проблеми моніторингу індикаторів зовнішньої стійкості та оцінки стану платіжного балансу України.
Негативної оцінки заслуговують державні рішення щодо утримання «на голодному пайку» сфер освіти, духовного і фізичного розвитку.
Через деякий час ми можемо стати свідками уповільнення чи навіть розвороту потоків капіталу під дією фундаментальних економічних чинників.
Який шлях варто обрати нашій країні, з огляду на наявний світовий досвід і рекомендації авторитетних фахівців?
COVID-19 змінив багато сторін нашого буття, включаючи надання стимулів політикам допускати суттєво більші дефіцити та активно накопичувати державні борги.
В основу прогнозу доходів державного і зведеного бюджетів України покладено макроекономічний прогноз уряду, який важко назвати консервативним чи обґрунтованим.
Важливими напрямами протистояння поточній кризи мають бути розвиток внутрішнього ринку капіталів та розширення бази внутрішніх інвесторів у державні цінні папери.
Неадекватне покриття міжнародними резервами зовнішньо-боргових зобов'язань країни помітно знижує її спроможність протистояти зовнішнім шокам.
Не виключено, що у світовому вимірі економіка України стане однією з найбільш постраждалих.
Нездорові державні фінанси та пригнічений внутрішній попит не дозволять національній економіці стати самодостатньою та вийти на висхідну траєкторію розвитку.
Проблеми з формуванням дохідної частини бюджету в умовах пандемії підштовхують країну до економічної катастрофи.
Основною опорою економіки України є її працівники, які під тиском внутрішніх обставин поки що змушені працювати на закордонних роботодавців.
Економічні наслідки дефолту суттєво переважать короткострокові вигоди від полегшення фінансового тягаря, а суверенна держава Україна зникне з політичної карти світу.
Запрошуємо стати частиною спільного майбутнього та приєднатися до друзів LB.ua - тих, кому не байдуже, чим наповнюється український інформаційний простір. Тих, хто має дорослий погляд на світ
