ГоловнаБлогиБлог Тетяни Богдан

Державні фінанси України на вістрі глобальних проблем

Проблеми світової економіки, продовження пандемії COVID-19 і ризики військової ескалації породжують для України надзвичайні виклики. Але потенціал держави щодо реагування на ці виклики стримується пасивною позичковою політикою Уряду та жорсткими монетарними умовами, насаджуваними Національним банком. За аналогом до нетрадиційної монетарної політики різних країн світу під час криз 2008-2009 рр. і 2020-2021 рр., Україна мала б перейти до нетрадиційної макроекономічної політики для посилення обороноздатності країни та відбиття атак агресора.  

Фото: Предоставлено Оксаной Гребинской

У січні 2022 р. Міжнародний валютний фонд (МВФ) погіршив прогноз зростання світової економіки в 2022 році на 0,5 в.п. і зафіксував його на позначці 4,4%. При цьому середній темп зростання у країнах з ринками, що формуються, і країнами, які розвиваються, за цим прогнозом має становити 4,8%. В Україні доволі оптимістичні прогнози збільшення реального ВВП у 2022 році коливаються в діапазоні від 3% до 3,8% і всі вони ґрунтуються на допущенні відсутності масштабних військових дій.

Погіршення економічних перспектив у більшості країн світу міжнародні експерти пов'язують з поширенням нового штаму COVID-19 «омікрон» та прогнозованим введенням нових локдаунів для його стримування. До цього додаються зростання цін на енергоносії та порушення глобальних ланцюгів, що негативно впливають на рівень витрат виробництва та обігу і руйнують життєздатність окремих бізнесів. З іншого боку, проблеми в секторі нерухомості Китаю гальмуватимуть темпи розвитку другої за розмірами економіки світу та через мультиплікаційні ефекти поширюватимуться на торговельних партнерів Китаю.  

Експерти МВФ також прогнозують більш жорсткі умови на глобальному фінансовому ринку в 2022 році, внаслідок проведення більш жорсткої монетарної політики провідними центробанками світу. Підняття ключових відсоткових ставок збільшить вартість державних і корпоративних запозичень по всьому світу, а країни з ринками, що формуються, зіштовхнуться з відтоком іноземного капіталу.

Зростання ринкових відсоткових ставок збільшуватиме тягар обслуговування боргів у країнах з ринками, що формуються, і посилюватиме напруженість у сфері державних фінансів. Експерти МВФ радять урядам цих країн збільшувати терміни погашення державних боргів і по можливості скорочувати обсяги запозичень у іноземних валютах.

Антикризова фіскальна політика 2020-2021 років призвела до формування рекордних обсягів державних боргів у багатьох країнах світу. Рівень світового державного боргу впритул наблизився до позначки в 100% глобального ВВП. У 2022 році більшість країн постануть перед необхідністю проведення більш жорсткої фіскальної політики, хоча бюджетні дефіцити і досягатимуть вражаючих розмірів. Так, за прогнозом МВФ, у розвинутих країнах середній обсяг бюджетного дефіциту має зменшитися з 8,8% ВВП у 2021 р. до 4,8% у 2021 р., а в країнах з ринками, що формуються, - з 6,6% ВВП до 5,8%. В Україні ж дефіцит бюджету традиційно є дуже скромним: 3,8% ВВП у 2021 р. і 3,5% за планом на 2022 рік.

Експерти МВФ у “World Economic Outlook” від 25 січня 2022 р. роблять таке важливе застереження: ступінь пожорсткішання фіскальної політики повинен залежати від темпів відновлення економіки, а при посиленні тиску пандемії процес бюджетної консолідації має уповільнитися. У випадку відновлення карантинних обмежень органи державної влади повинні відновити дію програм фінансової підтримки для постраждалих бізнесів і домашніх господарств, а також передбачити адекватну соціальну допомогу для найбільш важливих верств населення. Але для того, аби такі заходи не підривали стійкість державних фінансів, слід забезпечити адресність державної підтримки вказаних категорій населення і бізнесу.

В Україні наявний потенціал для боротьби з пандемією та зовнішнім агресором стримується пасивною позичковою політикою держави, а також жорсткими монетарними умовами, насаджуваними Національним банком. Так, річний план залучення позичкових коштів до державного бюджету в 2021 році було недовиконано на 14,6%, в тому числі за внутрішніми державними позиками – на 19%. Внаслідок недовиконання планових показників державних запозичень до бюджету не надійшло 105,4 млрд грн. При цьому НБУ з березня 2021 р. вже 6 разів підвищував облікову ставку, дотягнувши її до рівня 10%, що суттєво погіршувало умови для запозичень Уряду.

І якщо в минулому році стримана фіскальна та монетарна політика відбивалися на показниках захворюваності і смертності від COVID-19, то при ескалації військово-політичної напруги вона може призвести до поглинання частини території країни зовнішнім агресором, а також кратного збільшення кількості жертв серед військовослужбовців і мирного населення.

По суті, українська держава у даний час стикається з колосальними викликами у сфері безпеки та оборони, реагування на які вимагає надзвичайних заходів і мобілізації всіх можливих ресурсів. Однією з перших корисних ініціатив за цим напрямком стала ініціатива фракції «Європейської солідарності» Верховної Ради щодо термінового виділення додаткових 50 млрд грн на потреби технічного забезпечення збройних сил України, організації територіальної оборони та підвищення грошового забезпечення військовослужбовців.

У США в 2021 році професор Беррі Ейхенгрін із співавторами видали фундаментальну працю «In Defense of Public Debt», в якій показали, що екстраординарні умови, такі як пандемії та війни, вимагають від держав екстраординарних дій, включаючи масштабні державні позики для фінансування нагальних заходів. На думку авторів, уряди, які цього не роблять, втрачають легітимність в очах власних громадян і стають схожими на батьків, що відмовляються позичити кошти на хірургічну операцію для рятування своєї дитини. В історичному контексті масштабні державні позики, які залучалися на оборонні цілі та відбиття атак агресорів, продемонстрували свою ефективність. Вони не тільки захищали від зовнішніх посягань, а й зміцнювали внутрішньо-політичний устрій країни, внаслідок покращення системи безпеки. Саме тому в індустріальних країнах у ХХ сторіччі найбільші піки зростання державних боргів мали місце під час першої та другої світових воєн.

В Україні фінансування потреб держави, пов’язаних з територіальною обороною населених пунктів, матеріально-технічним забезпеченням збройних сил, мобілізацією людей та (можливо) проведенням повітряних, наземних і морських операцій для знищення ворога вимагатиме колосальних ресурсів. Проте їх активне залучення через податкові механізми, з огляду на стан української економіки, виглядає малоймовірним, що ставить на порядок денний питання нетрадиційної фіскальної та монетарної політик. За аналогом до нетрадиційної монетарної політики різних країн світу під час фінансової кризи 2008-2009 років та під час пандемії COVID-19, Україна мала б перейти до нетрадиційної макроекономічної політики для посилення обороноздатності країни та відбиття атак агресора. 

У випадку розгортання військовий дій одним із інструментів такої політики має стати випуск спеціального виду облігацій внутрішньої позики – військових облігацій. Для їх успішного розміщення, поряд з опрацюванням процедури випуску та обігу військових облігацій, вкрай важливо забезпечити інформування громадян і юридичних осіб про цільове призначення таких випусків і критичні потреби в залученні коштів для фінансування надзвичайних потреб країни.

В економічній історії багатьох країн світу присутній факт випуску військових облігацій у період ведення збройної боротьби. Наприклад, у США в 1941-1945 роках 85 мільйонів громадян (при населенні країни в 131 млн чоловік) вклали у військові облігацій більше 185 млрд доларів США. Першим покупцем військових облігацій у США в 1941 році став Президент США Франклін Рузвельт. Військові облігації в той час були безкупонними і реалізувалися за 75% від номіналу терміном на 10 років.

Американський письменник Роберт Кійосакі в кінці ХХ століття написав: «Якщо Ви хочете змінити свою реальність, Ви повинні змінити своє мислення». Ця ж порада є доречною і для розробників фінансової політики України, які не повинні мислити стандартно і оперувати звичайними інструментами, реагуючи на надзвичайні виклики.  

Тетяна Богдан Тетяна Богдан , доктор економічних наук, директор з наукової роботи Growford Institute
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram