Доходи: «антиолігархічні» зміни не вражають
До другого читання Мінфін збільшив доходи держбюджету на 54,7 млрд грн, до приблизно 1,3 трлн грн. І все одно це залишається найнижчим з 2015 року рівнем доходів щодо ВВП. Ці зміни стають цікавішими, якщо подивитися на їхню структуру.
Уряд планує отримати додатково трохи більше за 21,1 млрд грн від підприємств – загалом 158,4 млрд грн за рік. Судячи з усього, це і є очікувані надходження від ухваленого у вівторок податкового законопроєкту №5600. Як бачимо, це далеко від обіцяних спочатку 60 млрд і навіть від вересневих припущень міністра фінансів про 25-35 млрд грн. Для розуміння, майже стільки ж влада в останню мить нашкребла та хоче докинути на дороги до кінця 2021 року – тобто загалом у державному масштабі сума невелика. А от втрата довіри підприємців і погіршення інвестклімату через порушення Податкового кодексу та зміни податкових правил майже «на сьогодні» незіставні.
Ще додаткові майже 25 млрд грн (71,2 млрд грн загалом) уряд очікує від ренти. Тут можна подумати, що це ефект від потужних «антиолігархічних» змін у №5600. Але ні, дарма президент їх окремо підкреслив у своїй промові вчора. Із цих 25 млрд від ренти на залізну руду – тієї самої олігархічної статті – додатково очікують лише +240,7 млн. Основна частина збільшення рентних доходів – +24 млрд грн – між першим і другим читаннями обумовлено рентою на газ і нафту. Така вона, боротьба Банкової з олігархами – безглуздо безрезультатна, але безпощадна.
А от план надходжень від податків фізосіб до другого читання зменшився на майже 11 млрд грн. В основному це пов’язано з тим, що додаткові 4% ПДФО будуть спрямовані до місцевих бюджетів для підтримки місцевих підприємств теплопостачання в опалювальний сезон.
Видатки: нічого людям, усе собі
По тому, хто доотримав найбільше грошей після другого читання, можна сміливо визначати справжні пріоритети влади. І навряд чи вони сподобаються громадянам.
Рекордсменом стало Мінінфраструктури – його бюджет збільшився до другого читання майже на 70%, до 18,1 млрд грн. Зокрема, 4,3 млрд йдуть на оновлення залізничного транспорту, 3,9 млрд на аеропорти і навіть 1 млрд на національну авіакомпанію. Ну і, звичайно, обіцяні 9 млрд на новий інструмент заохочення депутатів-мажоритарників – інфраструктурну субвенцію.
До речі, про 6 млрд грн на «соцеконом» – ще один фінансовий бонус на округи – теж не забули і забрали відповідну суму з ДФРР. Розподіляти «соцеконом» буде комісія Мінфіну, щонайменше половина складу якої має формуватися з депутатів бюджетного комітету. Тож пощастить не лише мажоритарникам, але й іншим депутатам. До речі, за схожою схемою комісій буде розподілятися ще й освітня та спортивна субвенції, тільки в складі будуть депутати не лише бюджетного, але й профільних комітетів.
Не забули підвищити фінансування держапарату. Так, видатки на Кабмін займають друге місце за відносним зростанням до другого читання. Бюджет уряду збільшився на 45%, до 4,9 млрд грн. Також трохи зростуть витрати на Верховну Раду (+83,9 млн) і на ДУС (+23,7 млн), зокрема, витрати на Офіс президента +12,5 млн.
Трішки докинули і наближеним до президента органам. +84,1 млн грн і бюджет у 388,1 млн на наступний рік отримала Рада нацбезпеки та оборони (мабуть, порахували завантаженість за веденням реєстру олігархів). Бюджет РНБО буде навіть більшим за бюджет Антимонопольного комітету – органу, який безпосередньо мав би працювати на деолігархізацію. Ще +100 млн до другого читання отримала СБУ.
До речі, пам’ятаєте, що до першого читання вперше за багато років бюджет МВС був на 69 млн грн меншим, ніж у попередньому році. Так от, цей недолік виправили – МВС отримає +1 млрд грн і буде розпоряджатися бюджетом у 99,2 млрд. Тоді як при скупченнях російських військ на кордонах Міноборони отримало лише +2,5 млрд грн.
Бюджети соціально важливих міністерств – Міністерства охорони здоров’я та Міносвіти – до другого читання зріс на близько 1,5%, до 194,1 млрд та 58,6 млрд грн відповідно.
Жодна зі змін, яку можна побачити в кошторисі на 2022 рік після другого читання, не підвищує якості життя українців, не стимулює розвитку економіки та підтримки підприємництва. Рівно як і неможливо побачити тих рекордних рекордів, про які говорив президент у своєму посланні за трибуною парламенту. Єдине досягнення, яке там можна побачити, це зменшення дефіциту бюджету порівняно з попереднім роком. Утім це все ще один з найвищих показників з 2015 року. Судячи з усього, амбіції президента зростають і зростатимуть швидше, ніж українська економіка.
